
- •3. Законодавчо-нормативне регулювання ов
- •6. Оцінювання відповідності першою, другою, третьою стороною.
- •7.Методи ов.
- •8. Функціональний підхід до Оцінки відповідності
- •9. Сутність підтвердження відповідності в законодавчо регульованій та законод. Нерегульованій сфері.
- •11. Напрями державної політики в сфері ов
- •12. Контроль та випробування в системі ов
- •13. Роль акредитації в системі ов та забезпечення якості. Акредитація органів з ов.
- •14. Види сертифікації, їх відмінні ознаки.
- •15. Сертифікація продукції, що імпортується. Порядок ввезення.
- •16.Визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується.
- •17. Види діяльності, що здійснюються в системі УкрСепро.
- •18. Процедура сертифікації та ідентифікації нафтопродуктів
- •19Сертифікація та технічні бар’єри в торгівлі.
- •20. Процедура сертифікації систем якості (сся) в Україні
- •21. Схема сертифікації в системі УкрСепро. Правила їх вибору.
- •22. Розподіл відповідальності у системі УкрСепро: виробник, продавець, випробувальна лабораторія, орган з с
- •24. Актуальні галузі сертифікації. Особливості та розвиток екологічної сертифікації в Україні та світі.
- •25. Організаційна структура системи УкрСепро, функції національного органу та органу з сертифікації однорідної продукції.
- •26. Інформування про відповідність у системі УкрСепро
- •27. Особливості сертифікат тютюн
- •28.Функції нац.. Органу з сертифікації та органу сертифікації однорідної продукції.
- •29. Сертифікація іграшок
- •30. С системи управління безпечністю харчових продуктів (субхп)
- •31. Інформування про відповідність у системі УкрСепро
- •32. Сертифікація іграшок
- •33. Принципи і правила УкрСепро
- •34. Сертифікація лікеро-горілчаних виробів.
- •35. Загальний порядок сертифікації продукції.
- •36.Особливості сертифікації дорожніх транспортних засобів
9. Сутність підтвердження відповідності в законодавчо регульованій та законод. Нерегульованій сфері.
Підтвердження відповідності — видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог. Підтвердження відповідності продукції є однією з складових державної технічної політики і спрямована на забезпечення безпеки людини, тварини, майна та охорони довкілля.
Законом передбачено обов’язкове та добровільне проведення робіт з підтвердження відповідності. Підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері є обов’язковим для виробників і постачальників. В законодавчо регульованій сфері підтвердження відповідності виконується на відповідність вимогам технічних регламентів з підтвердження відповідності за вказаними в ньому процедурами.
Нормативно-правова база підтвердження відповідності складається з: Закону України “Про підтвердження відповідності”; постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження опису та правил застосування національного знаку відповідності; постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання органам з сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері”, ін.
10.Сутність понять декларування відповідності та сертифікація.
Декларування відповідності - процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі - виробник) під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам.
Декларація про відповідність - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, в якій дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством.
Декларації відповідності оформляються в тих випадках, коли це обумовлено в модулях, встановлених ТЕХНІЧНИМ РЕГЛАМЕНТОМ модулів оцінки відповідності, та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності.
Сертифікація-це підтвердження відповідності 3 стороною, яка стос. Продукції, процесів, систем, персоналу. Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є національним органом України з сертифікації.
В Україні діє державна система сертифікації продукції УкрСЕПРО.
11. Напрями державної політики в сфері ов
Основні напрями державної політики в галузі сертифікації товарів:
- гармонізація вітчизняних правил з міжнародними і регіональними правилами: зумовлена широким розвитком торговельної співпраці, введенням в ЄС обов’язкового підтвердження відповідності продукції як необхідної умови для допуску товарів на європейський ринок. У роботі з гармонізації удосконалюється законодавче та нормативно-методичне забезпечення діяльності щодо підтвердження відповідності;
- удосконалення схем сертифікації: наближення схем сертифікації в системі УкрСЕПРО до європейських; збільшення різноманітності схем дозволить заявнику обрати найбільш зручну серед них як з точки зору витрат, так і з урахуванням ступеня безпеки продукції, обсягів і характеру її виробництва, обігу і застосування; - забезпечення зворотного зв’язку у сфері відповідності: налагоджується система збору інформації про ефективність сертифікації. така система дозволить отримувати інформацію про потенційно небезпечну продукцію, статистичні дані про нещасні випадки, пов’язані з її застосуванням;
- удосконалення інфраструктури сертифікації: здійснюється за рахунок більш різноманітного розподілу органів з сертифікації та випробувальних лабораторій на території України, розширення мережі акредитованих випробувальних лабораторій.;
- наближення органів з сертифікації до потенційних заявників, особливо у випадку сертифікації продукції, що імпортується: це дозволить розвантажити митні органи від роботи з організації сертифікації та знизити кількість порушень правил сертифікації, які виникають про великому скупчення на митниці продукції, що імпортується;
- розширення участі України в міжнародних системах сертифікації і міжнародна акредитація вітчизняних випробувальних лабораторій та сертифікаційних центрів: це сприяє визнанню вітчизняних сертифікатів за кордоном і розширює міжнародну торгівлю;
- розширення практики сертифікації систем якості: складне становище в економіці країни стримує сертифікацію систем якості, тому багато підприємців змушені розв’язувати цю проблему у 2 етапи: спочатку сертифікувати продукцію та атестувати її виробництво, а потім сертифікувати систему якості.