
- •3. Сучасна українська ділова мова, її писемна та усна форми.
- •9.Художній та розмовний стиль.
- •10. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації. Жанри офіційно-ділового стилю. Документ і його функції. Вимоги до оформлення документів.
- •11. Вимоги до тексту документа. Оформлювання сторінки.
- •12. Класифікація документів. Національний стандарт України.
- •13. Поняття ділового спілкування. Лексичні засоби української мови.
- •14. Багатозначні слова й омоніми у професійному спілкуванні.
- •15. Пароніми у професійному спілкуванні. Синоніми в різних стилях української мови.
- •16. Лексика іншомовного походження в українській мові. Запозичені слова в різних стилях мови.
- •17. Типи словників. Роль словників в підвищенні мовленнєвої культури.
- •18. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева та вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху. Способи створення термінів.
- •19. Професійна лексика. Професіоналізми в різних сферах спілкування.
- •20. Бланки документів.
- •22. Мова і культура мовлення. Мовний етикет службовця
- •23. Телефонний етикет
- •26. Основні правила спілкування в інтернеті:
- •29. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •31. Презентація як різновид публічного мовлення
- •37. Особливості наукового тексту
- •38 Науковий стиль складається з трьох підстилів:
- •39Основні вимоги до написання курсової роботи:
- •41. Розрізняють такі форми перекладу:
- •44.Бібліографічний опис складається на мові документа.
- •Доручення
- •56. Службові листи
- •61. Витяг з протоколу
- •7.1. Договір поставки
- •70. Спрощення в групах приголосних
- •71. Подвоєння та подовження приголосних
- •72. Правопис префіксів з-,без-,роз-,пре-,прі-,при-.
- •73. Закінчення іменників чоловічого роду у формі родового відмінку однини.
- •74. Кличний відмінок
- •75. Правопис слів іншомовного походження, відмінювання слів іншомовного походження.
- •76. Відмінювання прикметників
- •77. Правопис складних займенників
- •78. Правопис числівників
- •1. Пишуться разом:
- •2. Пишуться через дефіс;
- •79. Відмінювання числівників
- •80. Правопис складних прислівників
- •81.Правопис службових частин мови
- •82. Правопис власних назв. Номенклатурні назви. Складноскорочені слова.
- •83. Велика літера у власних назвах і абревіатурах
- •84. Прості ускладнені речення
- •85.Пряма непряма мова. Цитати
- •86. Вставні і вставлені конструкції в реченні
76. Відмінювання прикметників
Прикметники змінюються за родами, числами та відмінками.
В однині розрізняють прикметники чоловічого, жіночого та середнього роду, який визначається родом Іменника, напр.: головний біль" вищий ступінь, далека путь, довідкове бюро.
Категорія числа прикметників має аналогічний характер - форми числа прикметників узгоджуються з формами числа іменників, з тією лише різницею, що ознаки роду повністю нейтралізуються у множині, напр.: пріоритетні (напрями, сфери, завдання), державні (доходи, інвестиції, вкладення, витрати).
За характером закінчень прикметники поділяють на групи - тверду і м'яку (змішаний тип відмінкових закінчень мають лише прикметники з компонентом -лиций, -лице).
До твердої групи належать прикметники, які в називному відмінку однини мають закінчення: чоловічого роду -ий або нульове (жіночого роду -а, середнього роду -е), напр.: природний, зворотний, поточний, рад, готов, повинен, Ігорів, Ми коли н, Ольжин, Марин.
Прикметники м'якої групи в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на ~ій (-їй), а жіночого роду на -я, середнього роду на -є, напр.: всесвітній, дорожній, безкраїй.
Зразок словозміни: Н. безкра-їй безкра-я безкра-є безкра-ї
Р. безкрай-ого безкрай-ої безкрай-ого безкра-їх
Д. безкрай-ому безкрай-ою безкрай-ому безкра-їм
3. як И. або Р. безкра-ю як Н. як Н. або Р.
О. безкра-їм безкрай-ою безкра-їм безкра-їми
М.... безкрай-ому ...безкра-їй ... безкрай-ому ...безкра-їх
Винятком із загального поділу на групи є також прикметники чоловічого та середнього роду на -лиций, -лице, напр.: білолиций (-е), круглолиций (-е), червонолиций(-е), які мають змішаний тип відмінкової парадигми: в однині закінчення прикметників м'якої групи (крім називного та орудного відмінків), а в множині - твердої (крім називного).
77. Правопис складних займенників
1. Прийменники із займенниками пишуться окремо: до нас, у мене, з ким-небудь, ні до кого.
2. У прийменникових сполуках прийменник ставиться між часткою і займенником, розділяючи їх. Частка, прийменник і займенник у таких випадках пишуться окремо: де в чому, ні до кого, ні з ким, будь з ким, хтозна до кого, казна на чому.
3. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) аби-, ані-, де-, сь-, пишуться разом: абихто, аніщо, деякий, чийсь тощо.
4. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) будь-, хтозна-, казна- пишуться через дефіс: будь-хто, хтозна-чий, казна-чим, та часткою-суфіксом -небудь: хто-небудь.
5. Частка ні з заперечними займенниками пишеться разом: ніхто, ніякий, нікотрий, ніскільки.
6. Частка не з усіма займенниками пишеться окремо (за винятком неабиякий, неабихто, неабищо).
78. Правопис числівників
1. Пишуться разом:
а) Складні кількісні числівники: одинадцять, п’ятдесят, триста (трьохсот, трьомстам).
б) Складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких с -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев’ятисотий, п’ятнадцятий, п’ятсоттридцятитисячний, шістдесятий, шістдесятип’ятимільйонний; багатотисячний, кількамільйонний.
Примітка 1. Складені кількісні та порядкові числівники пишемо окремо: тисяча п’ятсот, тридцять вісім, тисяча дев’ятсот вісімдесят восьмий.
Примітка 2. Порядкові числівники, доскладу яких входять слова з половиною й под., теж пишемо окремо: три з половиною тисячний загін.