
- •3. Сучасна українська ділова мова, її писемна та усна форми.
- •9.Художній та розмовний стиль.
- •10. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації. Жанри офіційно-ділового стилю. Документ і його функції. Вимоги до оформлення документів.
- •11. Вимоги до тексту документа. Оформлювання сторінки.
- •12. Класифікація документів. Національний стандарт України.
- •13. Поняття ділового спілкування. Лексичні засоби української мови.
- •14. Багатозначні слова й омоніми у професійному спілкуванні.
- •15. Пароніми у професійному спілкуванні. Синоніми в різних стилях української мови.
- •16. Лексика іншомовного походження в українській мові. Запозичені слова в різних стилях мови.
- •17. Типи словників. Роль словників в підвищенні мовленнєвої культури.
- •18. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева та вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху. Способи створення термінів.
- •19. Професійна лексика. Професіоналізми в різних сферах спілкування.
- •20. Бланки документів.
- •22. Мова і культура мовлення. Мовний етикет службовця
- •23. Телефонний етикет
- •26. Основні правила спілкування в інтернеті:
- •29. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •31. Презентація як різновид публічного мовлення
- •37. Особливості наукового тексту
- •38 Науковий стиль складається з трьох підстилів:
- •39Основні вимоги до написання курсової роботи:
- •41. Розрізняють такі форми перекладу:
- •44.Бібліографічний опис складається на мові документа.
- •Доручення
- •56. Службові листи
- •61. Витяг з протоколу
- •7.1. Договір поставки
- •70. Спрощення в групах приголосних
- •71. Подвоєння та подовження приголосних
- •72. Правопис префіксів з-,без-,роз-,пре-,прі-,при-.
- •73. Закінчення іменників чоловічого роду у формі родового відмінку однини.
- •74. Кличний відмінок
- •75. Правопис слів іншомовного походження, відмінювання слів іншомовного походження.
- •76. Відмінювання прикметників
- •77. Правопис складних займенників
- •78. Правопис числівників
- •1. Пишуться разом:
- •2. Пишуться через дефіс;
- •79. Відмінювання числівників
- •80. Правопис складних прислівників
- •81.Правопис службових частин мови
- •82. Правопис власних назв. Номенклатурні назви. Складноскорочені слова.
- •83. Велика літера у власних назвах і абревіатурах
- •84. Прості ускладнені речення
- •85.Пряма непряма мова. Цитати
- •86. Вставні і вставлені конструкції в реченні
41. Розрізняють такі форми перекладу:
Буквальний переклад відтворює окремі слова, вирази, фразеологізми, деталі, а не цілісність художнього твору, тому не може повноцінно його відтворити. Він втрачає ті риси, які характеризують індивідуальний стиль автора оригіналу, але й не набуває рис, які притаманні особистості перекладача, як творчій особі.
АДЕКВАТНИЙ ПЕРЕКЛАД передбачає максимальний рівень еквівалентності, не припускає порушень літ. мови і худож. структури оригіналу, тобто відтворює єдність його змісту та форми засобами ін, мови.
Реферати́внийпере́клад — різновид перекладу, при якому відбувається стиснення основного змісту вихідного тексту на одній мові засобами іншої.
Анотаційний переклад – це стисла характеристика оригіналу, що являє собою перелік основних питань, іноді містить критичну оцінку.
Редагування наукового тексту здійснюють у три етапи:
1. Первинне ознайомлення з текстом документа. Перед тим, як розпочати редагування тексту, слід прочитати його повністю. Під час першого прочитання не бажано вносити правки, проте можна зробити помітки на берегах чи фіксувати побіжні зауваження на окремому аркуші паперу.
2. Перевірка фактичного матеріалу. На цьому етапі доцільно перевірити правильність та вірогідність поданих відомостей, продумати, чи достатньо фактичного матеріалу для певного тексту.
3. Власне редагування матеріалу. Цей етап вимагає мовної корекції: виправлення орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Правки в тексті роблять синім або чорним чорнилом (а не червоним). Слова, цифри в тексті мають бути чіткими та охайними. Виправлений текст треба передрукувати, ще раз вичитати.
42. Звіт умовно поділяють на:
- вступну частину;
- основну частину;
- додатки;
- матеріал у кінці звіту.
Вступна частина містить такі структурні елементи:
- обкладинка (сторінки 1, 2 обкладинки)1);
- титульний аркуш;
- список авторів;
- реферат;
- зміст;
- переліки скорочень та умовних позначень2);
- передмова.
Основна частина містить такі структурні елементи:
- вступ;
- суть звіту;
- висновки;
- рекомендації;
3.4.1 Додатки розміщують після основної частини звіту.
3.5 Матеріал у кінці звіту
3.5.1 Матеріал у кінці звіту містить структурний елемент «Обкладинка»
У звіті, що містить більше 10 сторінок, структурні елементи «Титульний аркуш», «Реферат», «Вступ», «Суть звіту» та «Висновки» є обов’язковими.
Якщо в тексті звіту наводять посилання на публікації, обов’язковим стає елемент «Перелік посилань».
43.Електронний документ - документ, інформація, в якому представлена у формі електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, у тому числі й електронний цифровий підпис.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприймання його змісту людиною.
Форма і структура даних електронного документа, його обов'язкові реквізити, а також візуальна форма його відображення визначаються законодавством.
Електронний цифровий підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який формується автором під час створення електронного документа і перевіряється з метою підтвердження цілісності документа та ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.
У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Електронний документ може бути застосовано для передачі повідомлень та іншої інформації, здійснення листування, укладання договорів (угод) та здійснення розрахунків, у порядку, встановленому законодавством.
Електронний документ не може бути застосовано як оригінал:
1) свідоцтва про право на спадщину;
2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;
3) в інших випадках, передбачених законом.