Додатки

Додаток А

Урок Малювання орнаменту у смужці. Композиція “Сонячні квіти”

Мета. Ознайомити учнів з елементарними прийомами декорування ви­робів на основі стилізації рослинних форм; дати поняття про повто­рюваність елементів при складанні орнаменту; прищеплювати лю­бов до творів декоративно-прикладного мистецтва; розвивати творчі здібності, фантазію, уяву дітей.

Обладнання. Зразки дитячих малюнків, керамічні вироби (вази, глечики, куманці, рушники, шпалери тощо), ілюстрації із зображенням пред­метів побуту майстрів декоративно-прикладного мистецтва, репро­дукції картин К. Білокур, О. Кульчицької.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Робота над темою уроку. 1. Актуалізація опорних знань.

— Діти, порівняйте ці тарілки. Чи схожі вони між собою? Чим відрізня­ються?

(Одна з них гарно розмальована, на ніч зображено чудові квіти.)

— Які ще глиняні вироби прикрашають наш клас? (Тарелі, куманці, коники, свищики тощо.)

— Народні майстри виготовляли предмети побуту з найрізноманітні­ших матеріалів: дерева, глини, пряжі, шкіри, металу тощо.

Назвіть вироби, які можна прикрасити візерунками. (Рушник, сорочка, глечик, тарілка, ваза, килим.)

Такі вироби супроводжують щоденне життя людини, роблять її побут зручним, красивим. Це — найбільш поширений вид мистецтва, бо його зразки є в кожній оселі. (Діти діляться своїми враженнями.)

То чому ці предмети належать до декоративно-прикладного мистецтва? Художньо виконані та оздоблені предмети побуту (одяг, посуд, меблі, килими тощо), які мають не тільки практичне, а й естетичне значення, називають предметами декоративно-прикладного мистецтва.

2. Перегляд виробів декоративно-прикладного мистецтва (з комента­рем вчителя).

3. Словникова робота.

Якщо узор утворюється шляхом ритмічного повторювання, чергуван­ня елементів, то він називається орнаментом. Коли ж узор має довільну композицію, то його називають візерунком.

Орнамент (у перекладі з латинської "прикраса, оздоблення") призна­чається для прикрашання різноманітних предметів: посуду, тканини, меблів, книг, архітектурних споруд - усього, що можна оздобити.

Орнаменти, складені з рослинних елементів — квітів, ягід, плодів, листків, гілок, називають рослинними.

Сьогодні на уроці ми спробуємо створити рослинний орнамент із квітів та листя. А з яких саме квітів, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

5. Відгадування загадки.

Раз, весняною порою,

Сонце встало над горою,

В землю кинуло проміння,

Мов посіяло насіння.

Так а чи не так було,

Та проміннячко зійшло.

Потихеньку підросло,

Сил набралось, зацвіло,

І за сонечком завзято

Повертає оченята.

Вибіг Женя у садочок:

-Гляньте, квітка, мов віночок!

-Постривай, який віночок?

Я ж бо сонечка синочок.

Придивися краще, друже,

Я на маму схожий дуже.

Відгадайте, любі дітки,

Як же звалася та квітка?

(Соняшник.)

6. Вступна бесіда.

Соняшник. Хто не знає цієї чудової рослини з товстим високим стеб­лом, цупким листям і великими золотавими голівками - кошиками, зав­жди повернутими до сонця. Мабуть, не тільки через схожість із золотавим сонцем ця рослина отримала назву “Соняшник”. Якщо придивитися уваж­но, то соняшник робить не просто кругові рухи, а повертається чітко з заходу на схід і потім навпаки. Причому повертається не тільки квітко­вий кошик, а й стебло та листя. Ця рослина так полюбилася українцям, що й не віриться в те, що вона — прибулець з далеких країв.

У 1492 році мореплавець Христофор Колумб відплив на пошуки нових морських шляхів в Індію. Довгим і нелегким був шлях експедиції. Багато перешкод довелося їм подолати, перш ніж мореплавці дісталися до невідо­мої землі, яку спочатку прийняли за Індію. Мандрівників зачарував бага­тий рослинний світ. Здавалося, вони потрапили в якусь чарівну країну. Колумба вразили не тільки чудові золоті прикраси індіанців, але й диво­вижні рослини.

Численні зразки плодів і зібраних трав Колумб привіз у Європу. Так разом з іншими мешканцями Америки потрапив на наш континент со­няшник. Ця знаменна подія сталася у 1510 році, коли перші насінини соняшника були посіяні в Іспанії у Мадридському ботанічному саду.

Коли заморський гість потрапив до Європи, то, звісно, виглядав не так, як зараз. Його кошики-суцвіття були невеликі за розміром.

Довгий час соняшник вирощували як декоративну рослину з гарним суцвіттям. Багато поетів оспівували у своїх творах квітку сонця.

Дуже добре прижився соняшник на Україні. Зараз ми вже не уявляємо собі рідної землі без цих чудових великих золотавих голівок, що кланяються сонцю, дають нам смачне насіння, чудову олію, солодощі тощо. Нехай і на ваших городах оселиться квітка сонця, чудовий витвір природи і людини.

Художники часто малюють квіти і прагнуть правдиво відтворити роз­маїття й багатство природних форм і кольорів. Це добре бачимо на картитинах Катерини Білокур “Квіти”, “Півонії”, “Букети квітів” та Олени Кульчицької “Соняшники”.

7. Перегляд репродукцій картин (із коментарем вчителя).

8. Продовження бесіди.

Коли митці використовують у візерунках природні форми рослин, то зображують їх інакше, площинне, так, як ви бачите це на засушеній квітці. (Демонструємо.) Щоб легше виконати візерунок, вони спрощують при­родні форми, розташовують їх рівномірно, повторюють у тому самому положенні. На узорі кожна пелюстка така сама за розміром і формою, як наступна, а в природі — вони різні; на візерунку за кольором усі пелюстки однакові, а в живих квіток вони мають різні відтінки. Художник може намалювати в узорі й такі елементи, яких у природі немає. Все це ро­биться для того, щоб візерунок виглядав гарно й цікаво. Така переробка природних форм називається декоративною, або стилізованою.

9. Поетапне виконання композиції вчителем.

10. Практична діяльність учнів.