
- •Вступ…………………………………………………………………………………..….3 Розділ і. Теоретичні засади проблеми викладання орнаменту
- •Список використаної літератури……………………………………………………....32
- •Розділ і. Теоретичні засади проблеми викладання орнаменту на уроках образотворчого мистецтва
- •1.1. Образотворче мистецтво як навчальний предмет
- •В початкових класах
- •1.2. Завдання образотворчого мистецтва та його методологічні основи
- •1.3. Теоретичні основи навчання народному і декоративно-прикладному мистецтву
- •Розділ іі. Методика викладання орнаменту в початкових класах на уроках образотворчого мистецтва
- •2.1. Мистецтво орнаменту
- •2.2. Види і структура орнаментів
- •Схеми побудови стрічкових орнаментів
- •2.3. Методика роботи над малюванням гіпсового орнаменту
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
- •Додатки
- •Урок Малювання орнаменту у смужці. Композиція “Сонячні квіти”
- •Хід уроку
- •I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •III. Підсумок уроку.
- •Урок Малювання орнаменту у смужці “Узор-бігунець”
- •Хід уроку
- •II. Актуалізація опорних знань.
- •III. Робота над темою уроку.
- •IV. Перегляд і виправлення помилок у дитячих малюнках.
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………..….3 Розділ і. Теоретичні засади проблеми викладання орнаменту
на уроках образотворчого мистецтва……………………………………………..……6
1.1. Образотворче мистецтво як навчальний предмет
в початкових класах………………………………………………………………..6
1.2. Завдання образотворчого мистецтва
та його методологічні основи……………………………………………………...8
1.3. Теоретичні основи навчання народному
і декоративно-прикладному мистецтву…………………………………….…….13
Розділ ІІ. Методика викладання орнаменту в початкових класах……………...……24
на уроках образотворчого мистецтва………………………………………………….24
2.1. Мистецтво орнаменту…………………………………………………….…..26
2.2. Види і структура орнаментів…………………………………………………29
2.3. Методика роботи над малюванням гіпсового орнаменту…………..……...31
Висновки……………………………………………………………………………..….31
Список використаної літератури……………………………………………………....32
Додатки…………………………………………………………………………………..34
Вступ
Актуальність дослідження. Одним з основних завдань системи освіти на сучасному етапі є виховання творчої особистості, здатної орієнтуватися у складній, непередбачуваній дійсності, приймати відповідальні рішення. У Державній національній програмі “Освіта (Україна в ХХІ столітті)” накреслено перспективи розвитку освіти в країні, визначено завдання і напрями реформування освіти.
Програмою передбачається розвиток та виховання національної самосвідомості підростаючого покоління. Цей аспект виховання стає найбільш актуальним у сучасних складних соціально-політичних умовах, що потребують у людини певної духовної сили та витривалості. У багатьох дослідженнях (М.Боришевський, М.Савчин, В.Куєвда, Ю.Римаренко) доведено, що людина, яка відносить себе до певної національної спільноти, має той духовний стрижень, який формується завдяки досвіду попередніх поколінь, що допомагає успішніше долати душевні кризи. Крім того, усвідомлення належності до національної спільноти допомагає людині реалізувати власні соціальні потреби у самоідентифікації та самореалізації. В часи докорінних соціальних змін необхідність вивчати духовні основи історії своєї нації зростає та набуває важливого значення.
На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається відрив від традиційної культури, звичаї та обряди нехтуються чи спотворюються (насамперед це стосується ритуалів екзистенційного значення: виношування та народження дитини, соціальної ініціації, поховання тощо). В суспільстві недостатньо інформації щодо традиційного ритуального супроводження важливих моментів у житті людини, особливо це помітно у розриванні родинних зв’язків між поколіннями, що унеможливлює обмін інформацією між дідами та онуками. Проживання людини у місті та тяжіння до раціональних форм пізнання також відриває від природних потреб у красоті, духовності, корисності. Це призводить до неадекватного сприймання предметів та звичаїв національної культури.
Починаючи з I класу учні поступово знайомляться з традиційними композиційними схемами розміщення орнаменту (лінійний — смуга, у квадраті, у колі, сітчасті орнаменти), а також з основними видами орнаменту по характеру зображень (геометричний, рослинний, зооморфний — зображення звірів і птахів, антропоморфний — зображення людини). Ці якості орнаментального ладу розглядаються як невід'ємна частина образу художньої речі. Діти учаться розуміти «мову» орнаменту різних центрів народної творчості (шкіл народної майстерності).
Навчання народному і декоративно-прикладному мистецтву передбачає зміну різних видів художньої діяльності учнів I-IV класів, щоб ознайомити їх з естетичними якостями доступних матеріалів.
В даний час у шкільній практиці проблема підвищення ефективності художнього утворення засобами народного і декоративного мистецтва знаходить відгук. Видано нову програму інтегрованого курсу «Образотворче мистецтво. Основи народного і декоративно-прикладного мистецтва» для І - ІV класів і для V-VІІІ класів, що відповідає сучасному рівню наукових знань про національні культурні традиції. Вона створена творчим колективом під керівництвом Т.Я. Шпікаловой. Вперше народне мистецтво стає предметом спеціального вивчення в школі.
З огляну на актуальність дослідження, була обрана тема курсового дослідження: “Методика викладання орнаменту на уроках образотворчого мистецтва”.
Об’єкт дослідження: уроки образотворчого мистецтва в початковій школі.
Предмет дослідження: малювання орнаментів в початковій школі.
Мета дослідження полягає у вивченні методики малювання орнаментів у початковій школі.
Завдання дослідження:
аналіз різноманітної наукової та методичної літератури з проблеми дослідження;
теоретично обґрунтувати ефективні методи та прийоми викладання орнаменту на уроках образотворчого мистецтва;
проаналізувати педагогічний досвід у контексті проблеми дослідження;
підвести підсумки курсового дослідження.
Методи дослідження:
аналіз науково-методичних джерел;
опитування;
спостереження;
інтерв’ювання;
індивідуальні бесіди з вчителями;
класифікація та узагальнення отриманої інформації;