Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KPU_Kolyukh.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
202.01 Кб
Скачать

87. Поняття державного органу України і його конституційний статус.

Державний орган – це особа або організована група осіб, що наділяються правом приймати владні рішення. Функціонування державних органів проходить через рішення і дії їх посадових осіб, що наділяються індивідуальними повноваженнями, реалізація яких породжує юридичні наслідки для інших осіб. В залежності від порядку прийняття владних рішень державні органи можуть базуватися або на принципах одноначальності, або принципі колегіальності. Конституційне право регулює статус державних органів і основи статусу державних установ. Конституційно-правове регулювання державного механізму в Україні базується перед за все на принципах народного суверенітету (визнання народу єдиним джерелом влади, яку він здійснює через прямі та представницькі форми (ст.5 Конституції України)) і поділу влади ( на законодавчу, виконавчу та судову (ст.6 Конституції України)).

Положення кожного державного органу, яке регулюється правовими нормами, утворює його правовий статус. Це правовий інститут, що має дуже складану структуру. Правовий статус органу перш за все включає визначення його соціального призначення, що виявляється в його завданнях. Наприклад, парламент (Верховна Рада) здійснює законодавчу владу; Кабінет Міністрів - виконавчу тощо.

Обов’язковим елементом статусу виступає компетенція органів, яка включає функції і конкретні повноваження (права та обов’язки) по відношенню до певних предметів відання. На відміну від приватних осіб, які можуть робити все, що не заборонено законом, державний орган може робити тільки те, на що він безпосередньо правоуповноважений законом. Компетенція державного органу реалізується у його актах та діях (наприклад, Конституція, закони – це акти Верховної Ради, а затвердження Прем’єр-міністра – це дія).

88. Система органів державної влади.

У розділі І Конституції «Загальні засади» є низка важливих положень, які стосуються характеру і статусу організації державної влади. В ч. 1 ст. 5 Конституції встановлено: «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». Таким чином, у цій статті визначено три основних форми реалізації народовладдя: а) у формі безпосередньої (прямої) демократії; б) через органи державної влади; в) через органи місцевого самоврядування.

Основним принципом організації влади у нашій державі є принцип поділу влади. Так, у ст. 6 Конституції України вказано: «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».

Цей принцип передбачає, що владу в державі здійснюють три незалежні гілки (виконавча, законодавча й судова), які врівноважують одна одну. Теорія поділу влади, вперше висунута Дж. Локком та розвинена Ш. Монтеск’є, згодом відіграла значну роль у боротьбі проти абсолютизму. Поділ влади – один з важливих елементів правової держави та демократії.

Усі органи державної влади можна поділити на центральні та місцеві. До центральних державних органів відносяться такі, які поширюють свою дію на територію всієї держави. Місцеві ж мають повноваження тільки в межах відповідної області або району. Місцеві державні органи влади є «представництвами» центральних органів у регіонах, у зв’язку з чим їх не можна плутати з органами місцевого самоврядування, які нікого, окрім громади, не представляють.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]