5 Методологія науки конституційного права

Методи науки конституційного права України - це сукупність прийомів, засобів, способів та принципів наукового пізнання, які забезпечують набуття відповідних знань. Методи науки конституційного права можна класифікувати за такими умовними групами:

* загальнонаукові методи - логічний, системний, соціологічний, статистичний, діалектичний;

* загально-логічні методи - аналізу, синтезу, аналогії, порівняння;

* спеціально-наукові методи, використання яких дає можливість досягнути конкретного для науки конституційного права результату, тому розглянемо їх детальніше:

а) логіко-семантичний, використання його допомагає змістовно поглибити понятійно-категоріальний апарат галузі;

6) історико-правовий - дає можливість виокремити етапи становлення та розвитку відповідних інститутів конституційного права України;

в) порівняльно-правовий - опосередковує визначення загальної спрямованості розвитку державотворчих, законотворчих та інших процесів;

г) аналітично-системний - дає можливість виокремити основні критерії та принципи класифікації конституційно-правових інститутів, явищ, процесів і таке інше, сформулювати дієві пропозиції щодо покращення конституційного державотворення та законотворення;

ґ) структурно-функціональний - допомагає визначити зміст, структурні елементи правового статусу людини і громадянина, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадових осіб;

д) моделювання ~ застосовується при визначенні реальних перспектив та можливостей дієвого функціонування публічно-правових інститутів.

6. Конституція України – основний закон держави , її поняття та структура

Конституція і є тим законом, який засновує політичну форму держави, систему державних органів, установлює порядок їх утворення і діяльності, основні права та обов’язки громадян..

Конституція України – це Основний Закон держави, що приймається в особливому порядку, має найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини, які визначають принципи організації публічної влади, закріплюючи при цьому засади конституційного ладу, гарантії прав і свобод людини та громадянина, систему, порядок організації і компетенцію органів державної влади, територіальний устрій держави, державні символи.

Структурно Конституція України складається з п’ятнадцяти розділів та преамбули.

У преамбулі зазначаються цілі прийняття Конституції.

Розділ І «Загальні засади» містить статті, що визначають основи суспільного ладу, громадянства, положення, які стосуються суверенітету України, соціального захисту її громадян, екологічної безпеки, а також статті, що визначають державну символіку.

Розділ II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» присвячено визначенню основних особистих, політичних, економічних, соціальних прав і свобод громадян України та гарантій їх реалізації, а також обов’язків громадян перед державою і суспільством.

Розділ III «Вибори. Референдум» врегульовує порядок здійснення й проведення таких ключових форм народного волевиявлення, як вибори та референдум.

Розділ IV «Верховна Рада України» закріплює порядок утворення та роботи єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України, її склад, компетенцію, а також статус народного депутата України.

Розділ V «Президент України» – вміщує норми, що регулюють правове становище Президента України, порядок його обрання, повноваження, умови їх припинення. Цей розділ також закріплює положення про порядок формування та функції Ради національної безпеки і оборони України.

Розділ VI «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади» присвячений порядку утворення, діяльності та компетенції Уряду України, місцевих державних адміністрацій, порядку припинення повноважень цих органів.

Розділ VII «Прокуратура» закріплює завдання та структуру органів прокуратури.

Розділ VIII «Правосуддя» містить норми, що регулюють порядок утворення й функціонування органів правосуддя, та визначає статус суддів.

Розділ IX «Територіальний устрій України» закріплює принципи та систему адміністративно-територіального устрою України.

Розділ Х «Автономна Республіка Крим» містить норми, що визначають становище цієї республіки, її компетенцію, основи взаємовідносин між Україною і Автономною Республікою Крим, повноваження органів цієї республіки.

Розділ XI «Місцеве самоврядування» містить норми, що визначають систему органів місцевого самоврядування, їх склад, статус депутатів, а також повноваження цих органів.

Розділ XII «Конституційний Суд України» визначає склад та повноваження Конституційного Суду, встановлює гарантії незалежності та недоторканності суддів.

Розділ XIII «Внесення змін до Конституції України» встановлює порядок подання до Верховної Ради України законопроектів про внесення змін і доповнень до Конституції та порядок їх розгляду.

Розділ XIV «Прикінцеві положення» вказує, що Конституція України набуває чинності з дня її прийняття. День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України.

Розділ XV «Перехідні положення» закріплює положення щодо чинності діючого законодавства в частині, що не суперечить Конституції України, та порядок вирішення інших питань, що виникли у зв’язку з прийняттям нової Конституції України.