
- •1 Особливості політичної системи України як об’єкта конституційного регулювання.
- •2 Джерела конституційного права України
- •3 Предмет і завдання науки конституційного права України
- •4 Функції науки конституційного права України
- •5 Методологія науки конституційного права
- •6. Конституція України – основний закон держави , її поняття та структура
- •7Функції, принципи та юридичні властивості Конституції України
- •8. Тлумачення Конституції України ??
- •9. Реалізація Конституції України
- •10 Новітній конституційний процес в Україні.
- •11 Конституційна реформа в Україні
- •12. Основні засади конституційного ладу в Україні
- •13 Народний суверенітет та його співвідношення з національним та державним суверенітетом. Конституційне закріплення принципу народного суверенітету та форми його здійснення
- •14. Форма держави згідно Конституції України
- •15. Статус людини та громадянина як інстититут конст права
- •16 Конституційно-правовин статус громадянина України, підстави і форми набуття та припинення громадянства України
- •17 Поняття правового статусу іноземців та осіб без громадянства
- •Правовий статус біженців в Україні
- •19 Повноваження державних органів, що вирішують питання громадянства в Україні
- •20 Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина
- •21. Конституційні обов`язки особи
- •22 Механізм реалізації, гарантії та захист прав і свобод людини та громадянина
- •23Економічні, соціальні та культурні права і свободи
- •24. Особисті права та свободи
- •26 Обмеження прав людини та громадянина. Права людини в умовах надзвичайного стану
- •Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •29.Конституційно-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства
- •30Конст итуційно-правовнй статус арк.
- •31Система адміністративно-територіального устрою в Україні
- •32 Поняття виборів та їх соціальна функція. Види виборів
- •34. Конституційні принципи виборчого права в Україні
- •35 Виборчий процес в Україні – поняття та стадії, законодавче регулювання стадій виборчого процесу
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •36 Поняття та соціальна функція референдуму , види референдумів
- •37 Відповідальність за порушення виборчих прав громадян
- •Організація і проведення всеукраїнського референдуму. Правові наслідки всеукраїнського референдуму.
- •Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій а Укр..
- •40Правове регулювання політичних партій в Україні
- •Нормативне регулювання взаємовідносин держави і релігійних організацій в Україні.
- •44. Конституційно-правовий статус вру
- •45 Конституційний склад та структура Верховної ради України
- •46 Функції парламенту України
- •47 Компетенція вру
- •48. Законодавчий процес в Україні. Особливості проходження конституційних законів
- •50Правовий статус народного депутата України.
- •Особливості правового статусу депутата місцевої ради.
- •52 Акти Верховної Ради
- •53 Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •Депутатські групи і фракції* у парламенті
- •Уповноважений вру з прав людини: статус, функції та повноваження
- •56 Сесія вру - основна організаційно-правова форма її діяльності
- •Строки повноважень вру. Дострокове припинення повноважень вру
- •Місце і роль Президента України в механізмі державної
- •59Порядок обрання Президента України
- •60Повноваження Президента України
- •Дострокове припинення повноважень Президента України і усунення його з посади в порядку імпічменту
- •62Акти Президента України
- •Секретаріат Президента України та її місце в системі органів державної влади
- •64Конституційно-правові основи взаємовідносин Президента України з вру
- •65. Конституційно-правовий статус кму
- •66 Склад та порядок формування кму
- •67 Система центральних органів виконавчої влади: порядок формування та повноваження
- •68 Місцеві державні адміністрації: порядок формування та повноваження
- •69 Судова влада в Україні
- •70 Правовий статус суддів
- •71Система судових органів в Україні
- •72 Конституційна юрисдикція
- •73 Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції
- •74 Місце конституційного Суду України в механізмі державної влади
- •75 Склад, порядок формування та повноваження Конституційного Суду України
- •76 Стадія ухвалення рішень у законодавчому процесі.
- •77Конституційно-правовий статус прокуратури України
- •78 Поняття та ознаки місцевого самоврядування
- •79Територіальна, матеріальна та фінансові основи місцевого самоврядування
- •80 Сфера компетенції органів місцевого самоврядування
- •81 Поняття контрасигнації актів глави держави
- •82 Система місцевого самоврядування
- •83 Конституційні гарантії місцевого самоврядування
- •84 Регламент Верховної Ради України.
- •85 Інституціалізація політичних партій
- •86Спеціальні парламентські процедури.
- •87. Поняття державного органу України і його конституційний статус.
- •88. Система органів державної влади.
- •89. Місце Центральної виборчої комісії України в системі органів державної влади: порядок її формування та повноваження.
- •90. Політична відповідальність вищих органів державної влади за Конституцією України.
Депутатські групи і фракції* у парламенті
Депутатські фракції у Верховній Раді України утворюються виключно депутатами, за умови, що до складу кожної з фракцій входить не менш як 14 народних депутатів України.
Порядок роботи депутатської групи (фракції), умови вступу депутата до депутатської групи (фракції), його виходу чи виключення з неї визначаються самою депутатською групою (фракцією).
Депутатські групи (фракції) формуються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради, створення органів Верховної Ради
Реорганізація та формування нових депутатських груп (фракцій) можуть проводитися протягом повноважень Верховної Ради із збереженням їх пропорційного представництва в органах ВР.
2. Депутатські групи (фракції) відповідно до цього Регламенту мають право на пропорційне представництво в усіх органах ВР та офіційних парламентських делегаціях. Постійні комісії ВРУ формуються групами (фракціями) за принципом пропорційності.
Депутатська група чи фракція – це об’єднання депутатів, членів однієї або декількох політичних партій чи рухів, що відстоюють у парламенті певну позицію. Об’єдання таких груп може створити коаліцію (або парламентську більшість), яка фактично формує виконавчу владу та забезпечує її діяльність. Групи та фракції, що не увійшли до коаліції, становлять опозицію.
Депутатські групи формуються на позапартійній основі й об’єднують депутатів, які поділяють однакові або схожі погляди з питань державного і соціально-економічного розвитку.
Депутат може входити до складу тільки однієї депутатської групи або фракції. Голова Верховної Ради України і його заступники не входять до їх складу.
Регламент Верховної Ради України передбачає низку обмежень щодо створення депутатських груп і фракцій. Об’єднання депутатів не можуть формуватися для захисту особистих, комерційних, місцевих, професійних або релігійних інтересів. Принципи діяльності фракцій і груп не повинні суперечити вільному характеру депутатського мандата. Об’єднання депутатів не можуть виступати від імені Верховної Ради України або українського народу.
Кожна депутатська група або фракція повинна бути зареєстрована в Секретаріаті Верховної Ради, куди подається письмове повідомлення з указівкою її назви, мети, персонального складу і депутатів, що уповноважені її представляти. Після реєстрації головуючий на засіданні парламенту інформує депутатів про формування депутатського об’єднання.
Уповноважений вру з прав людини: статус, функції та повноваження
Уповноважений верховної ради України з прав людини: статус і функціонування
Забезпечення основних прав і свобод людини і громадянина є одним з головних чинників у процесі становлення України як демократичної, правової, соціальної держави. Конституція України 1996р., широко закріпила основні права і свободи людини та громадянина, а також гарантії їх реалізації. Важливою гарантією прав і свобод людини можна назвати й інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, або інститут омбудсмена, як він ще називається.
Діяльність Уповноваженого з прав людини спрямована на:
1)захист прав і свобод людини та громадянина, проголошених Конституцією України, законами України і міжнародними договорами України;
2)додержання та повагу до прав і свобод людини та громадянина суб’єктами, зазначеними Законом;
3)запобігання порушенням прав і свобод людини та громадянина або сприяння їх поновленню;
4)сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини та громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;
5)поліпшення й подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини та громадянина;
6)запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;
7)сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.
Повноваження у нього також широкі, зокрема, згідно із ст.13 Закону, Уповноважений має право:
невідкладного прийому Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України, головами Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, керівниками інших державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, їхніми посадовими та службовими особами;
бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів;
звертатися до Конституційного Суду України з поданням;
на ознайомлення з документами, у тому числі і секретними (таємними).
Згідно зі ст.16 Закону, Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини та громадянина, які отримує:
1)за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників;
2)за зверненнями народних депутатів України;
3)за власною ініціативою.
Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах відповідно до Закону України “Про звернення громадян”.