- •1 Особливості політичної системи України як об’єкта конституційного регулювання.
 - •2 Джерела конституційного права України
 - •3 Предмет і завдання науки конституційного права України
 - •4 Функції науки конституційного права України
 - •5 Методологія науки конституційного права
 - •6. Конституція України – основний закон держави , її поняття та структура
 - •7Функції, принципи та юридичні властивості Конституції України
 - •8. Тлумачення Конституції України ??
 - •9. Реалізація Конституції України
 - •10 Новітній конституційний процес в Україні.
 - •11 Конституційна реформа в Україні
 - •12. Основні засади конституційного ладу в Україні
 - •13 Народний суверенітет та його співвідношення з національним та державним суверенітетом. Конституційне закріплення принципу народного суверенітету та форми його здійснення
 - •14. Форма держави згідно Конституції України
 - •15. Статус людини та громадянина як інстититут конст права
 - •16 Конституційно-правовин статус громадянина України, підстави і форми набуття та припинення громадянства України
 - •17 Поняття правового статусу іноземців та осіб без громадянства
 - •Правовий статус біженців в Україні
 - •19 Повноваження державних органів, що вирішують питання громадянства в Україні
 - •20 Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина
 - •21. Конституційні обов`язки особи
 - •22 Механізм реалізації, гарантії та захист прав і свобод людини та громадянина
 - •23Економічні, соціальні та культурні права і свободи
 - •24. Особисті права та свободи
 - •26 Обмеження прав людини та громадянина. Права людини в умовах надзвичайного стану
 - •Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
 - •29.Конституційно-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства
 - •30Конст итуційно-правовнй статус арк.
 - •31Система адміністративно-територіального устрою в Україні
 - •32 Поняття виборів та їх соціальна функція. Види виборів
 - •34. Конституційні принципи виборчого права в Україні
 - •35 Виборчий процес в Україні – поняття та стадії, законодавче регулювання стадій виборчого процесу
 - •V. Висування і реєстрація кандидатів.
 - •Vі. Передвиборна агітація.
 - •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
 - •36 Поняття та соціальна функція референдуму , види референдумів
 - •37 Відповідальність за порушення виборчих прав громадян
 - •Організація і проведення всеукраїнського референдуму. Правові наслідки всеукраїнського референдуму.
 - •Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій а Укр..
 - •40Правове регулювання політичних партій в Україні
 - •Нормативне регулювання взаємовідносин держави і релігійних організацій в Україні.
 - •44. Конституційно-правовий статус вру
 - •45 Конституційний склад та структура Верховної ради України
 - •46 Функції парламенту України
 - •47 Компетенція вру
 - •48. Законодавчий процес в Україні. Особливості проходження конституційних законів
 - •50Правовий статус народного депутата України.
 - •Особливості правового статусу депутата місцевої ради.
 - •52 Акти Верховної Ради
 - •53 Конституційно-правовий статус Рахункової палати
 - •Депутатські групи і фракції* у парламенті
 - •Уповноважений вру з прав людини: статус, функції та повноваження
 - •56 Сесія вру - основна організаційно-правова форма її діяльності
 - •Строки повноважень вру. Дострокове припинення повноважень вру
 - •Місце і роль Президента України в механізмі державної
 - •59Порядок обрання Президента України
 - •60Повноваження Президента України
 - •Дострокове припинення повноважень Президента України і усунення його з посади в порядку імпічменту
 - •62Акти Президента України
 - •Секретаріат Президента України та її місце в системі органів державної влади
 - •64Конституційно-правові основи взаємовідносин Президента України з вру
 - •65. Конституційно-правовий статус кму
 - •66 Склад та порядок формування кму
 - •67 Система центральних органів виконавчої влади: порядок формування та повноваження
 - •68 Місцеві державні адміністрації: порядок формування та повноваження
 - •69 Судова влада в Україні
 - •70 Правовий статус суддів
 - •71Система судових органів в Україні
 - •72 Конституційна юрисдикція
 - •73 Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції
 - •74 Місце конституційного Суду України в механізмі державної влади
 - •75 Склад, порядок формування та повноваження Конституційного Суду України
 - •76 Стадія ухвалення рішень у законодавчому процесі.
 - •77Конституційно-правовий статус прокуратури України
 - •78 Поняття та ознаки місцевого самоврядування
 - •79Територіальна, матеріальна та фінансові основи місцевого самоврядування
 - •80 Сфера компетенції органів місцевого самоврядування
 - •81 Поняття контрасигнації актів глави держави
 - •82 Система місцевого самоврядування
 - •83 Конституційні гарантії місцевого самоврядування
 - •84 Регламент Верховної Ради України.
 - •85 Інституціалізація політичних партій
 - •86Спеціальні парламентські процедури.
 - •87. Поняття державного органу України і його конституційний статус.
 - •88. Система органів державної влади.
 - •89. Місце Центральної виборчої комісії України в системі органів державної влади: порядок її формування та повноваження.
 - •90. Політична відповідальність вищих органів державної влади за Конституцією України.
 
Нормативне регулювання взаємовідносин держави і релігійних організацій в Україні.
В Україні здійснення державної політики щодо релігії і церкви визначається принципом відокремлення церкви від держави і школи від церкви. Зміст режиму відокремлення церкви від держави характеризується такими особливостями: а) держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій, сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству; б) держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльності будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії; в) усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом, встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається; г) релігійні організації не виконують державних функцій і мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації; ґ) релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів, священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами; д) релігійна організація не повинна втручатись у діяльність інших релігійних організацій, у будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань. 43. Конституційно-правовий статус ЗМІ
Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні визначені в Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», в якому встановлені основні положення їх організації і діяльності відповідно до Конституції, Закону «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових договорів. У Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» дається поняття друкованих ЗМІ (ст. 1), перелік суб'єктів їх діяльності (ст. 7), чітко і детально викладені положення про принципи їх функціонування в Україні, свободу їх діяльності, порядок заснування і особливості державної реєстрації друкованого засобу, відносини між редакціями державних ЗМІ, громадянами і організаціями, порядок спростування невірогідної поширеної інформації, а також відповідальність за порушення свободи діяльності державних ЗМІ і підстави для звільнення від такої відповідальності.
Під друкованими ЗМІ (пресою) розуміють періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Друковані ЗМІ мають свої форми прояву: газети, журнали, платівки, дискети, відеокасети тощо. У Законі «Про інформацію» (ст. 20) закріплено, що друкованими ЗМІ є періодичні друковані видання (преса) — газети, журнали, бюлетені та інші разові видання з визначеним тиражем.
Аудіовізуальними ЗМІ є радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо. ЗМІ представлені відповідними органами: редакціями періодичного друку, теле- і радіомовленням. Цим органам надані відповідні права й обов'язки. Друкований ЗМІ вважається виданим, якщо він підписаний до виходу у світ і надрукований будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження ЗМІ не обмежується. Друковані ЗМІ є вільними. Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації. Не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими ЗМІ, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю.
Держава гарантує економічну самостійність та забезпечує економічну підтримку діяльності друкованих ЗМІ, запобігає зловживанню монопольним становищем на ринку з боку видавців і розповсюджувачів друкованої продукції.
Громадяни, юридичні особи, державні органи, а також їхні законні представники мають право вимагати від редакцій друкованих ЗМІ опублікування або спростування поширених про них відомостей, які не відповідають дійсності або принижують їхні честь і гідність. Таке положення закону спрямоване на забезпечення гарантованості, гідності та честі різних суб'єктів державно-правових відносин.
Діяльність друкованих ЗМІ — це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих ЗМІ з метою її поширення серед читачів. Діяльність друкованих ЗМІ спрямована на отримання прибутку і є підприємницькою діяльністю у цій сфері. Вона здійснюється на підставі законів «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про підприємництво» та інших актів чинного законодавства. Забороняється втручання в діяльність друкованих ЗМІ поза межами, визначеними цими законами.
До суб'єктів діяльності друкованих ЗМІ належать: засновник (співзасновники), його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач.
Друковані ЗМІ в Україні не можуть бути використані для інформації, яка спрямована на: повалення конституційного порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової національної, релігійної ворожнечі, зазіхання на права та свободи людини; на поширення відомостей, що становлять державну або іншу передбачену законодавством таємницю, на поширення порнографії, а також з метою вчинення інших кримінальне караних діянь. Забороняється використання друкованих ЗМІ для втручання в особисте життя громадян, посягання на їхні честь і гідність, розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди та згоди його представника.
Згідно зі ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова. Відповідно в Україні друковані ЗМІ видаються державною мовою, а також іншими мовами. Це положення надає широкі повноваження для використання мов національних меншин. Стиль і лексика друкованих ЗМІ мають відповідати загальновизнаним морально-етичним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.
