
- •1.3. Економіко-правовий аналіз та склад нормативної бази з обліку основних засобів.
- •1.4 Економічна характеристика готельного підприємства „ Верховина " та основні показники його господарської діяльності
- •Розділ 2.
- •2.1. Класифікація та оцінка основних засобів у готельному комплексі "Верховина "
- •2.2. Документальне оформлення руху основних засобів у готельному комплексі " Верховина "
- •Приймання-передачі оз-і
- •2.3. Синтетичний облік та облік руху основних засобів у готельному комплексі "Верховина"
- •1) Визначимо первісну вартість мікроавтобусу (грн.):
- •Фіна нсовнй результат від вибуття основних засобів
- •Наказ керівника про призначення ліквідаційної комісії
- •2.4. Облік ремонту та модернізації основних засобів у готельному комплексі "Верховина "
- •Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів ф.Оз-2
- •2.5. Облік амортизації (зносу) основних засобів у готельному комплексі "Верховина "
- •Автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти (еом для обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та
- •Будь-які інші основні засоби, не включені до груп 1 та 2. До групи також належать витрати на придбання, закладання і вирощування багаторічних
- •Норми прискореної амортизації:
- •2.6. Організація поточного контролю основних засобів у готельному комплексі "Верховина "
- •Розділ 3. Економічній аналіз і аудит основних засобів в системі управління необоротними активами підприємства
- •3.1. Загальний аналіз наявності, динаміки і стану основних засобів готельного комплексу " Верховина "
- •3.2. Аналіз ефективності використання основних засобів готельного комплексу "Верховина "
- •3.3. Загальна технологія процесу аудита обліку основних засобів у готельному комплексі " Верховина "
- •Розділ 1
- •1.1. Характеристика основних засобів, їх склад, структура та класифікація
- •1.2. Знос та амортизація основних засобів та амортизаційна політика підприємств готельного господарства
Розділ 1
ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ,АНАЛІЗУ І АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1. Характеристика основних засобів, їх склад, структура та класифікація
Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Основні засоби - це засоби виробництва, які багаторазово приймають участь у виробничому процесі та переносять свою вартість на вартість виробленої продукції по частинам, по мірі нарахування амортизації.
Характерними особливостями основних фондів є:
використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу (не менше року);
схильність до зносу, який проявляється у поступовій втраті можливої подальшої експлуатації у зв'язку із старінням, закінченням резерву потужності (матеріальний знос) або з втратою доцільності подальшої експлуатації у зв'язку з виникненням основних фондів, що мають якісніші характеристики;
специфічний характер кругообігу та відшкодування вартості - через механізм поступової амортизації з віднесенням амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства, і відповідно, вартість продукції (робіт, послуг).
Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.
Не належать до основних засобів:
1. предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
спеціальні інструменти та пристосування підприємств серійного та масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;
спеціальний одяг, взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості і терміну служби;
формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби.
Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.
Невиробничі основні засоби - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного та побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.
На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з покращенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.
Основні виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі групи:
А.Будівлі і споруди.
Б. Пере давальні пристрої.
ВМашини та устаткування, в тому числі: • робочі машини та устаткування;
вимірювальні та регулюючі прилади;
лабораторне устаткування;
обчислювальна техніка;
транспортні засоби. Г.Виробничий та господарський інвентар. Д.Інші основні засоби.
Співвідношення окремих груп основних виробничих засобів становить їх структуру. Покращення структури основних виробничих засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.
Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби до 1.04.2011 поділялись на такі групи:
Група І - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;
Група2 - автомобільний транспорт та частини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні,, різне конторське обладнання, устаткування та приладдя;
ГрупаЗ - інші основні засоби, не включені до груп 1 та 2, а саме: робочі машини й устаткування, вимірювальні та регулюючі прилади.
Група4- електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефон
З прийняттям податкового кодексу така класифікація не використовувалася при нарахуванні амортизації
Залежно від участі у виробничому процесі в складі виробничих фондів розрізняють:
1. Активну частину - машини, обладнання, інструменти та інші елементи основних фондів, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці;
2. Пасивну частину - будівлі, споруди та інші елементи основних засобів, які безпосередньо не впливають на предмети праці, але створюють матеріально-речові умови для діяльності підприємства.
Для готельних підприємств велике значення мають розміри, стан та місцезнаходження пасивної частини основних засобів. Вони визначають імідж підприємства, інтенсивність потоків гостей й, відповідно, рівень завантаженості готельного підприємства.
Стан активної частини основних засобів забезпечує необхідні умови праці, підвищує комфортність та якість обслуговування гостей.
Залежно від прав власності основні засоби, що знаходяться у розпорядженні підприємства, поділяють на:
1. Власні основні засоби;
2. Орендовані основні засоби, передані у використання підприємству на основі договору оренди приміщень, споруд або лізингу машин, обладнання на визначений часовий термін на визначену плату з правом (фінансова оренда) або без права (оперативна оренда) подальшого викупу.
Вартісна оцінка власних основних засобів, а також фондів, взятих у фінансову оренду відображаються в балансі підприємства.
Вартість окремих інвентарних об'єктів основних засобів, взятих в оперативну оренду (крім приміщень) обліковується на позабалансовому рахунку „Орендовані основні засобів ", виходячи з експертної оцінки їх вартості, відображеної в договорі оренди (лізингу).
Залежно від джерел фінансування в складі власних основних засобів виділяють:
основні засобів, внесені до статутного фонду підприємства його засновниками;
основні засобів, придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів;
основні засобів, придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів;
• безоплатно отримані основні засобів (в порядку спонсорської, безплатної фінансової допомоги).
Залежно від стану фактичного використання основних засобів, їх поділяють на:
1. основні засоби, які фактично використовуються в господарській діяльності підприємства;
2. основні засоби, здані в оренду (оперативну чи фінансову);
основні засоби, що тимчасово використовуються у зв'язку з переходом на нові види послуг, проведенням планового ремонту, сезонними коливаннями;
основні засоби, подальше використання яких в діяльності підприємства не планується.
Характеристика основних засобів підприємства за станом їх використання дозволяє визначити коло завдань, що потребують вирішення:
• по відношенню до основних засобів, що використовуються в господарській діяльності підприємства, основним завданням управління є підвищення ефективності їх використання;
• по орендованих - вибір оптимальних умов оренди та підбір орендаторів;
по фондах, зданих в оренду, - контроль за зберіганням та дотриманням правил експлуатації, визначення оптимальних умов оренди, підбір орендаря, контроль за своєчасністю сплати орендної плати;
по відношенню до засобів, що тимчасово не використовуються -скорочення періоду їх простою та якнайшвидше включення до виробничого процесу (за рахунок скорочення термінів монтажу, наладки, ремонту).
Якщо підприємство має зайві основні засоби, що тимчасово використовуються, то основним завданням є пошук можливостей їх альтернативного використання шляхом перепрофілювання, здачі оренду або продажу, максимілізації отриманих внаслідок цього доходів.
Підприємству не байдуже, в яку групу основних засобів укладати кошти. Воно зацікавлене в оптимальному підвищенні питомої ваги активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Для забезпечення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди інвентар, тобто пасивна частина основних засобів.
Структура основних засобів підприємства характеризується питомою вагою їх різних груп в загальному обсязі основних фондів. її аналіз дозволяє оцінити співвідношення різних видів основних засобів, надати характеристику змінам в їх складі.