3. Форми випуску, типи та категорії акцій

Акції акціонерного товариства згідно чинного законодавства України класифікуються за типами та категоріями. Типи акцій: іменні та на пред’явника. Категорії акцій: прості та привілейовані.

Іменна акція – це пайовий цінний папір із зазначенням власника якому належить цей цінний папір. На іменній акції при документарній формі випуску вказується прізвище та ім’я її власника. Інформація про власників іменних акцій представлена в формі реєстра акціонерів (при документарній формі випуску) чи облікового запису реєстра рахунків акціонерів (при бездокументарній формі випуску).

Перехід прав на іменну акцію і здійснення закріплених нею прав потребує обов’язкової ідентифікації власника. При продажі іменної акції потрібен додатковий час для переоформлення її на ім’я нового власника. Іменні цінні папери випущені в документарній формі передаються новому власнику шляхом повного індосаменту, що здійснюється шляхом заповнення передавального розпорядження. Порядок заповнення передавального розпорядження, зареєстрованого в системі реєстра власників іменних цінних паперів, затвердженого Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, рішення ДКЦПФР від 26.05.98р. № 60.

Власник іменних акцій отримує при їх покупці один сертифікат на всі акції. Сертифікат засвідчує наявність акцій у власника. Сертифікат представляється або в акціонерне товариство або незалежному реєстратору (в депозитарій), які вносять відповідні зміни в список акціонерів.

При передачі новому власнику сертифікату іменних цінних паперів, які були випущені з надрукованим полем для індосаменту (на зворотній стороні сертифікату), одночасно заповнюється і це поле, та оформляється передавальне розпорядження.

Акція на пред’явника – це пайовий цінний папір без вказання її власника. При цьому товариство веде облік загальної кількості випущених акцій. Акції на пред’явника не реєструються в реєстрі акціонерів. Як правило, акціонерне товариство не знає власників акцій на пред’явника. Лише фактичне володіння акціями на пред’явника є юридичною основою для власника акцій при захисті своїх прав. Акцій на пред’явника мають відривний купон, заповнивши і відіславши який в акціонерне товариство, власник реалізує свої права, що надаються йому акцією.

Акції на пред’явника мають наступні переваги для інвестора:

• миттєвий перехід прав власності (при документарній формі випуску);

• відсутність додаткових витрат часу не перереєстрацію права власності (при документарній формі випуску).

Серед недоліків акцій на пред’явника можна назвати:

• відсутність можливості повідомлення акціонера;

• відсутність інформації про структуру власності на акціонерний капітал;

• необхідність викупу відривних купонів, що збільшує витрати на емісію акцій.

Сучасне законодавство передбачає певні заходи щодо попередження пов’язаних з володінням акціями на пред’явника зловживань, а саме: власником акцій на пред’явника може бути лише юридична особа, що фіксується в її бухгалтерській документації (насамперед балансі); придбати акції вона може лише за рахунок коштів, що залишилися у її розпорядженні після сплати податків, інших обов’язкових платежів, відсотків за банківським кредитом; про факт володіння пакетом понад 10% акцій обов’язково повідомляється ДКЦПФР, а на придбання активів, що дозволяють здійснювати контроль над певним акціонерним товариством, у передбачених законом випадках потрібна згода антимонопольних органів. Це створює певну прозорість обігу таких акцій і можливість компетентним державним органам (ДКЦПФР та Антимонопольному комітету України) здійснювати контроль за придбанням контрольних та інших значних за розмірами пакетів акцій юридичними особами з метою запобігання створення таким шляхом монополістичних утворень, а також зловживання останніми своїм домінуючим становищем на ринку певних товарів (робіт, послуг).

Як вже зазначалося, серед категорій акцій виділяють просту та привілейовану. Кожна проста акція товариства представляє її власнику певний обсяг прав, основні серед яких наступні:

• Право голосу на виборах Ради директорів і право бути обраним до неї. При голосуванні можна використовувати довіреність, яка уповноважує одну особу голосувати на підставі акцій іншої.

• Право отримувати дивіденди.

• Право передавати власність, яке може бути реалізоване шляхом продажу акції, дарування, успадкування.

• Право голосувати за питаннями, що стосуються майнових інтересів акціонера в акціонерному товаристві. До таких питань відносяться, наприклад, емісія нових цінних паперів, продаж частини активів акціонерного товариства.

• Право отримувати інформацію про акціонерне товариство.

• Право на обмежену відповідальність.

• Право на отримання частини активів при ліквідації акціонерного товариства або у разі його банкрутства.

Привабливість простих акцій у інвесторів характеризується наступними рисами:

• Право отримувати дивіденди, що виплачуються акціонерним товариством на прості акції;

• Можливість приросту (примноження капіталу);

• Право вільної купівлі-продажу акцій на фондовому ринку;

• Право на участь в управління акціонерним товариством.

Привілейована акція в ієрархії цінних паперів займає проміжне становище між облігаціями та простими акціями. Це гібридний цінний папір, що приносить її власникові фіксований дивіденд, аналогічно до облігації, але цей дивіденд виплачується за рішенням загальних зборів, аналогічно до простої акції. Окрім цього привілейована акція, як правило не має терміну погашення. Привілейована акція це іменний цінний папір. Акціонерне товариство може випускати кілька серій привілейованих акцій з різними префакціями. Привілейована акція, на відміну від простої, не надає її власнику права брати участь в управління справами акціонерного товариства, якщо інше не зазначене в статуті акціонерного товариства.

Метою випуску привілейованих акцій є те, що акціонерне товариство поповнює свій статутний фонд за рахунок акціонерів, які не беруть участі в управління товариством.

Привілейовані акції в Україні мають два види префакцій:

Перша префакція власника привілейованих акцій полягає в тому, що він отримує гарантовані фіксовані дивіденди з чистого прибутку акціонерного товариства, не залежно від розміру цього прибутку. У випадку коли цього прибутку є недостатньо виплата проводиться за рахунок резервного фонду.

Розмір дивіденду є фіксованим у розмірі певного відсотку до номінальної вартості або вказання конкретної суми у грошовому виразі.

Привілейовані акції з точки зору акумуляції дивідендів можуть бути кумулятивними і некумулятивними. Кумуляція дивідендів означає, що якщо дивіденд за привілейованими акціями чи його частина не виплачені, то невиплачена сума отримує статус заборгованості за дивідендами, а отже ця заборгованість повинна бути виплачена до виплати будь-яких дивідендів за простими акціями.

Некумулятивні привілейовані акції не передбачають формування заборгованості за дивідендами, у зв’язку з чим не отримані дивіденди власниками акцій втрачаються.

За деякими привілейованими акціями можуть виплачуватися дивіденди, що перевищують при їх випуску певну гарантовану суму. У світовій практиці такі акції отримали назву акцій, що беруть участь.

Друга префакція власників привілейованих акцій полягає в пріоритетній участі в розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Пріоритетна участь в розподілі майна товариства у випадку його ліквідації реалізується акціонерами – власниками привілейованих акцій шляхом отримання наперед встановленої ліквідаційної вартості до задоволення вимог акціонерів – власників простих акцій. У випадку якщо майна товариства буде не достатньо для виплати ліквідаційної вартості всім власникам привілейованих акцій, то кошти від реалізації цього майна розподіляються між всіма власниками привілейованих акцій пропорційно до кількості акцій, якими вони володіють.

При визначенні типу і категорії акцій треба враховувати наступні обмеження:

• в процесі приватизації державних підприємств способом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства випускаються виключно прості іменні акції;

• привілейовані акції не можуть випускатися на суму, що перевищує 10 % статутного фонду акціонерного товариства;

• закриті акціонерні товариства можуть випускати тільки іменні акції;

• громадяни мають право бути власником іменних акцій.

Форма випуску акцій розглядається як зовнішня оболонка їх існування.

Згідно статті 4 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів”, цінні папери, обіг яких дозволений на території України, можуть випускатися в документарній та бездокументарній формах (табл. 6).

Документарна форма цінного паперу існує у вигляді сертифіката цінного паперу, який містить реквізити відповідного виду цінного паперу визначеної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчує сукупність прав, наданих цим цінним папером. При документарній формі випуску способом фіксації прав є власне цінний папір як документ.

Таблиця 6