19. Поняття про небезпечні техногенні катастрофи.

Руйнівна сила природних і техногенних катастроф і їх наслідки завдають людям великий емоційний вплив і значну шкоду, оскільки перед людиною виникає картина руйнування, спустошення, безпосередня загроза життю. У одних це супроводжується мобілізацією внутрішніх, життєвих ресурсів, у інших – зниженням або зривом стійкості, працездатності, погіршенням здоров'я, фізіологічними і психологічними стресовими явищами.

Останнього часу дослідники указують, що промислові аварії перетворюються на надзвичайні ситуації в тому випадку, якщо викликані ними наступні негативні події загрожують існуванню соціальної структури суспільства. У зв'язку з цим особливий інтерес має розгляд «специфічного», або мультиплікативного, критерію. Цей критерій виділяє одну з головних характерних рис надзвичайних ситуацій: багатопідпорядковані і різноманітні наслідки – соціальні, політичні, екологічні, економічні, психологічні.

Серед найбільш небезпечних техногенних катастроф слід вказати: аварії на енергетичних об'єктах, перш за все на АЕС; аварії на хімічних підприємства, що випускають пестициди, гербіциди, мінеральні добрива, пластмаси; транспортні аварії (при перевезенні небезпечних вантажів); нафтові розливи при прориві трубопроводів та ін.

Особливе місце в цьому ряду займає руйнування дамб. По своїх наслідках вони можуть бути небезпечнішими, ніж аварії на АЕС. Слід, проте, підоре лити, що радіаційні і хімічні вражаючі чинники, що виникають при аваріях на АЕС і хімічних підприємствах, володіють довгостроковою і, що особливо небезпечне, прихованою дією на організм людини, а також негативно впливають на здоров'я майбутніх поколінь.

Під аварією розуміється руйнування споруд і (або) технічних об'єктів, неконтрольований вибух і (або) викид небезпечних речовин. Аварію можна визначити як небезпечну техногенну подію, що створює на об'єкті, певній території або акваторії загрозу життя і здоров'ю людей і що приводить до руйнування будівель, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, а також до нанесення збитку навколишньому природному середовищу.

Під техногенною катастрофою розуміється крупна аварія, що призвела за собою людські жертви, збиток здоров'ю людей, руйнування або знищення об'єктів, матеріальних цінностей в значних розмірах, а також що привела до серйозного збитку навколишньому природному середовищу.

Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях наступні: евакуація, укриття в захисних спорудах, використовування засобів індивідуального захисту. Під евакуацією розуміють вивіз населення або його частини з осередку ураження при НЗС.

Захисні споруди – це спеціально розроблені інженерні споруди, що призначаються для захисту від дії різних фізичних, хімічних і біологічних небезпечних і шкідливих чинників, викликаних надзвичайною ситуацією.

Засоби індивідуального захисту населення призначені для виключення попадання всередину організму, на шкіру і на одяг перерахованих вище речовин, а також бактеріологічних агентів. Це засоби захисту органів дихання (респіратори, протигази), спеціальні захисні одяг і взуття. Медичні засоби індивідуального захисту призначені для профілактики і надання першої допомоги населенню в надзвичайних ситуаціях. Вони включають речовини, що ослабляють або запобігають дії на організм людини токсичних речовин (антидоти) або іонізуючих випромінювань (радіопротектори), протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини і ін.), а також засоби часткової санітарної обробки (індивідуальні перев'язувальні і протихімічні пакети).

20. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

Чорнобильська катастрофа на атомній станції завжди буде займати особливе місце в історії людства. Це перша катастрофа планетарного масштабу, яка є рукотворною, яка викликана діяльністю людини.. Ця катастрофа не тільки викликала численні жертви, але й суттєво вплинула на якість життя населення України. І це пов'язано не тільки з тим, що аварія на ЧАЕС вплинула на здоров'я великої кількості громадян (і не тільки України, але й Білорусії і Росії), а й з тим, що мільярдні кошти, які б мали йти на розвиток держави, вже витрачені і ще багато років будуть витрачатися на ліквідацію наслідків аварії, в тому числі і медичних.

26 квітня 1986 р. на IV блоці Чорнобильської АЕС відбулася найбільша аварія в історії атомної індустрії. У НС з активної зони реактора було викинуто близько 300 млн. кюрі радіоактивних речовин, що призвело до забруднення 50,5 тис. км2 території України, де проживають у 2218 населених пунктах понад 2,4 млн. чол.

Першою медичною подією після цієї аварії була гостра променева хвороба. З 134 хворих в перші 3 місяці після аварії померли 28 чоловік, тоді як за 40 років до аварії в колишньому СРСР було зареєстровано близько 500 випадків гострої променевої хвороби з летальним результатом всього в 43 випадках. Другим драматичним результатом аварії з'явилося різке збільшення раку щитовидної залози у дітей, зареєстроване в деяких областях Білорусі і України, а також в Брянській області Росії.

Максимальна кількість хворих виявлена в районах найбільшого забруднення радіонуклідами. Аварія на ЧАЕС призвела до поширення в Україні неінфекційних захворювань. Встановлено радіаційні ризики для розвитку непухлинної патології в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що відповідають новим епідеміологічним даним щодо захворюваності і смертності жертв атомних бомбардувань в Японії, а саме – одержано прямі докази радіаційних ефектів при дозах більше 0,5 Зв на розвиток захворювань серця, інсультів, хвороб травної і дихальної систем, хронічних захворювань печінки, зокрема цирозу, неонкологічних захворювань щитовидної залози. Гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба серця займають перше місце в складі причин інвалідності і смертності. Вірогідне підвищення артеріального тиску відзначалося у ліквідаторів впродовж 2-3 років після опромінення, що було зумовлено впливом вахтового режиму роботи в 30-кілометровій зоні, фізичним та

психоемоційним напруженням.

Однією з найбільших проблем охорони здоров'я залишається вплив Чорнобильської аварії на психічне здоров'я. Серед ліквідаторів поширеність цих розладів збільшена майже вдвічі (36 %), причому переважно за рахунок депресивних станів (24,5 %). Безумовно, що стрес, пов'язаний з найбільшою у світі радіаційною техногенною аварією, евакуація, переселення, пострадянські соціально-економічні зміни в суспільстві, недосконала державна політика соціального захисту постраждалих, невизначеність майбутнього призвели до погіршення їх психічного здоров'я.