- •«Конституційна юрисдикція» як інститут конституційного права та навчальна дисципліна
- •§1. Поняття конституційної юрисдикції
- •§2. Предмет і система курсу «конституційна юрисдикція»
- •§3. Сфера та обсяг застосування конституційної юрисдикції.
- •§4. Нормативна основа конституційної юрисдикції
- •§5. Конституційно-юрисдикційні відносини: зміст та особливості
- •§ 2. Конституційний Суд України: історія створення, функції та повноваження
- •Конституційно-судовий процес в Україні
- •§ 1. Поняття і особливості конституційного судочинства
- •§ 2. Учасники, стадії та строки конституційного провадження
- •§ 3. Загальна характеристика стадій конституційного провадження
- •Рішення та правові позиції Конституційного Суду України
- •§ 1. Поняття та види рішень Конституційного суду України.
- •§ 2. Остаточність та обов’язковість рішень Конституційного Суду України. Перегляд рішень Конституційного Суду України за нововиявленими обставинами.
- •§ 3. Окрема думка судді Конституційного Суду України.
- •§ 4. Правові позиції Конституційного Суду України: поняття, та юридична сила (природа).
- •§ 5. Питання перегляду Конституційним Судом України своїх правових позицій. Вплив правових позицій Суду на правотворчу та правозастосовчу діяльність в Україні.
§3. Сфера та обсяг застосування конституційної юрисдикції.
Чинна Конституція України має змістовні розгорнуті положення про конституційну юрисдикцію єдиного органу, закріплюючи порядок формування Суду, його компетенцію, коло суб’єктів уповноважених на звернення до Конституційного Суду, юридичні наслідки його рішень( насамперед йдеться про ХІІ розділ Конституції України). Разом з тим на Конституційний Суд розповсюджуються загальні конституційні принципи організації судової влади та статусу суддів. Цими положеннями визначається сфера та обсяг «дієздатності» конституційного правосуддя, яке обумовлено функціями конституційного контролю та проведенням офіційного тлумачення Конституції та законів України. Важливо звернути увагу на законодавче регулювання сфери реалізації конституційного правосуддя, яка обумовлена вирішенням спорів про компетенцію (повноваження конституційних органів влади, органів влади Автономної Республіки Крим); застосуванням критеріїв конституційності нормативно-правових актів, які прийняті з перевищенням повноважень суб’єктів влади; створенням умов належного застосування Конституції та законів України органами державної влади (конкретизація конституційних принципів і норм); здійсненням конституційного контролю відповідності Основному Закону України міжнародних договорів; проведенням перевірки відповідності Конституції України процедури внесення змін до Основного Закону (спеціальної процедури перевірки конституційного законопроекту), тощо.
Таким чином, важливо в наслілок вивчення учбового курсу отримати знання щодо обсягу застосування конституційної юрисдикції по конкретних напрямках функціонування державного механізму та дотримання і охорони прав і свобод людини і громадянина, охорони конституційного ладу і т.і. Важливо враховувати, що конституційна юрисдикція може застосовуватися тільки відносно конституційних правовідносин і повинна розмежовуватися із розглядом справ, які підвідомчі судам загальної юрисдикції. Конституційне правосуддя обходить питання, які відносяться до сфери політичної діяльності, мають характер доцільності чи вирішувалися з позицій законності. Природно, що Конституційний Суд через ухвалення рішень має значний вплив на політичний процес, економіку, соціальну політику в Україні. При вивченні учбового матеріалу слід уяснити, що Конституція України визначає виключний перелік повноважень, який не підлягає розширенню, а лише можуть конкретизуватися встановленням процесуального порядку застосування таких повноважень.
Конституційна юрисдикція за своїм обсягом не передбачає повноважень, які б встановлювали рішення КСУ обов’язковими для інших судів з конкретних питань їх підвідомчості. Можливість приймати рішення Конституційного Суду, які б носили зобов’язальний характер для інших судів по конкретній справі допустимо лише у тому випадку і в тому сенсі, що при його розв’язанні слід виходити з того тлумачення закону, яке надано Конституційним Судом.
В учбовому процесі слід звернути увагу на те, що єдиний орган конституційної юрисдикції реалізує у визначеній законом сфері свою компетенцію не за власною ініціативою, чого не можна припускати навіть у теоретичному плані, а тільки за зверненнями взаємопов’язаних суб’єктів права. Щодо судів, які в процесі розгляду конкретних справ, застосовують закон або норму, які протирічать Конституції України, вони можуть зупинити провадження по справі і звернутися до Верховного Суду України щодо внесення подання про перевірку суперечливого Конституції закону або норми в порядку конституційного нормоконтролю. Конституційний Суд не вправі відмовити у розгляді такого подання Верховного Суду України, а наслідком прийнятого Конституційним Судом рішення визнається перегляд рішень інших судів по даній справі, якщо були постановленні на підставі неконституційної норми або невірного тлумачення. Тільки Конституційний Суд має право позбавляти прийнятий законодавцем неконституційний закон юридичної сили і таким чином, виключити його застосування всіма судами. Це одна із особливостей єдиного органу конституційного нормоконтролю.
Таким чином, сфера та обсяг застосування конституційної юрисдикції має важливе значення для становлення режиму конституційності актів, які приймаються органами влади та виноситься органами правосуддя.
