Білет № 1

1. Історія виникнення танцю. Визначення понять: «танець», «хореографія», «балет».

Історія танцю починається з далекого минулого. Танець існує скільки тисячоліть скільки і людство. Танець виник із різноманітних рухів і жестів, які відображали трудові процеси, охоту, природні явища. Все було нерозривно зв’язано з людським життям та діяльністю, виражалась в рухах на різних святах і обрядах. Рухи з часом змінювались приймаючи більш художню форму і естетичний вигляд. Танець вважається одним з найдавніших проявів народної творчості. Спочатку він був пов'язаний зі словами, піснею та пантомімою. Пізніше став самостійним мистецтвом.

Танець - вид мистецтва в якому засобом створення художнього образу є рухи і положення людського тіла. В соціумі розділили танець на народний ( довго зберігав зв'язок з трудовими процесами, обрядами, в ньому показували почуття народу,особливості національного характеру) і професійний.

Хореографія (від грец. χορεία — танець, хоровод, та грец. γραφή — писати) — мистецтво постановки танцю як послідовності кроків, рухів, фігур для створення найкращого сценічного ефекту.

Балет (італ. ballare — танцювати) — 1.) вид сценічного мистецтва, танцювальна театральна вистава, у якій музика поряд з танцем відіграє важливу роль у розвитку сюжету і створенні відповідного настрою; 2.) — синтетичний вид сценічного мистецтва, в якому зміст вистави розкривається в основному засобами танцю, міміки і музики. Джерела виникнення балетного жанру закладені в народних іграх, хороводах, сюжетних танцях тощо.

2. Ансамбль танцю України ім. П.П. Вірського. М. Вантух – художній керівник і головний балетмейстер ансамблю.

Основною метою діяльності Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. Вірського є збирання, вивчення та збереження національних традицій, звичаїв та обрядів українського народу, створення на цій основі народних танців та нових хореографічних мініатюр і великих полотен із минулого та сучасного життя українців. Початкові джерела створення ансамблю відносяться до червня 1937 року. Відомі балетмейстери Павло Вірський та Микола Болотов вперше в Україні об ' єднали навколо себе хореографічний колектив народного танцю, який у 1940 році був реорганізований в ансамбль пісні і танцю України. У жовтні 1951 року, після Декади українського мистецтва і літератури у Москві, він був знову реорганізований у Державний ансамбль танцю України. Організатором і беззмінним керівником ансамблю з 1955 по 1975 роки був народний артист СРСР, Лауреат Державної премії СРСР, Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка – Павло Вірський. Спираючись на народні національні традиції П.Вірський створив більше п'яти концертних програм, до яких увійшли яскраві хореографічні композиції “Ми з України ”, “ Ляльки ”, “ Моряки ”, ” Гопак ”, “Сестри”, “Чумацькі радощі”, “Ой, під вишнею”, “Повзунець”, “Подоляночка”, “Про що верба плаче”, “Запорожці”, “Ми пам'ятаємо!” та інші. З 1980 року ансамбль очолив народний артист України, Лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка – Мирослав Вантух.

Основне в його праці – направлений творчий пошук. Завдяки створенній в колективі атмосфері, художній керівник домігся від артистів високої виконавської майстерності, яскравої образності, творчого і вимогливого ставлення до своєї праці. М.М.Вантухом в цей час створені нові хореографічні твори, що увійшли до золотої скарбниці української народної хореографії. Серед них – “Український танець з бубнами”, “В мирі та злагоді”, “Україно, моя Україно”, український ліричний “Літа молодії”, “Карпати”, “Волинська полька”, “Гуцулка” та інші, що поновили репертуар ансамблю і мають великий успіх у глядачів як в Україні так і далеко за її межами. Під керівництвом М.М.Вантуха із творчого доробку П.Вірського поновлено більше 10 номерів програми. У становленні ансамблю танцю України, художньому оформленні його програм брали участь відомі художники: А.Петрицький, Ф.Нірод, Т.Яблонська, Г.Нестеровська, Л.Писаренко, М.Цирикус, Л.Віг, А.Домашнєва та Л.Хіміч. Тому на концертах колективу глядач насолоджується не тільки прекрасним виконанням, а і чудовими костюмами, які, безумовно, є невід ' ємною складовою спектаклю. Обробку народної музики і нову музику до танців створили і створюють багато композиторів України. Зокрема – народний артист України Г.Завгородній, Ю.Левицький, А.Хелемський, Я.Лапінський, Б.Яровинський та інші. Усі танцювальні номери ідуть у супроводі симфонічного оркестру, яким довгі роки керував сподвижник П.Вірського, композитор, народний артист України Ігор Іващенко. Із 1994 року оркестром керував заслужений діяч мистецтв України Віталій Редько, а з 2001 року оркестр очолив обдарований музикант, талановитий композитор, заслужений артист України Олександр Чеберко.

Сьогодні Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. П.Вірського у розквіті творчих сил і під керівництвом Героя України, народного артиста України, народного артиста Росії, Лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка, професора, академіка Мирослава Вантуха активно працює над удосконаленням свого професійного рівня, поповнює репертуар новими творами, веде активне творче життя, пропагуючи українське хореографічне мистецтво як в Україні так і за кордоном.

Білет№2