21.Поняття множини. Операції над множинами. Організація множин.

Множина - структурний тип даних, ел. якого скл. з скінченного набору до 255 даних одного типу, значення яких записують через кому в квадратних дужках. (а=[1,2,3,4]) За допомогою множин розв’язують задачі, де потрібно визначити, чи деякий елемент належить певному набору даних чи ні тощо. Для множини існують операції об’єднання, перетину, різниці, порівняння, а також операція визначення, чи деякий елемент належить множині. Загальний вигляд конструкції опису типу множини такий: type <назва типу>= set of <базовий тип>. Значення змінній типу множина надають за допомогою команди присвоєння: <ім’я змінної>:=<вираз>; Потрібний елемент у множині можна знайти за домогою опреації in. Для визначення чи елемент належить множині використовують таку конструкцію: if <елемент> in <множина> then <команда 1> else <команда 2>;

Операції над множинами: a+b (об’єднання) – множина, яка містить усі елементи множини a і b без повторень; a * b (перетин) – множина, яка містить елементи, які є спільними для множини a і b; a – b (різниця) - множина, яка складається з елементів, які є у множині а, але немає у множині b; x in A – x належить множині А; А <= В – множина А є підмножиною В; А>= В – множина В є підмножиною А.

=,<>,<=,>= (порівняння) – результатом порівняння є дане логічного типу.

22.Поняття модуля. Бібліотека стандартних модулів. Структура модуля.

Модуль – незалежна програма одиниця. Він містить описи констант, типів даних, змінних та підпрограм. Стандартні модулі:

1)system - містить найчастіше вживані процедури та функції;

2)crt – для роботи з екраном і клавіатурою;

3)string – містить функції для роботи з рядковими змінними;

4)printer – забезпечує вивід результатів на прінтер(тільки лазерні принтери);

5)graph – містить процедури і функції для графічних побудов;

6)overlay – модуль засобів для роботи з великими програмами;

7)dos, windows – дають змогу виконувати команди операційної системи під час виконання програми чи отримувати певні дані від операційної системи;

8) Turbo3, Graph3 – забезпечують сумісність з попередніми версіями TP тощо.

Під’єднання модулів у конкретній програмі здійснюється за допомогою команди uses.

Структура модуля користувача:

unit <назва>

interface

<розділ описів та перелік підпрограм користувача >

implementation

<тексти підпрограм користувача>

begin

<блок ініціалізації>

end.

Вимоги до модуля: 1) ім’я, за яким зберіг. модуль має співпадати з назвою модуля у ньому. 2) після завершення написання модуля, його обов’язково треба зберегти, вказати ім’я, після збереження відкомпілювати. В результаті одержимо файл з розширенням tpu. 3)Модуль не можна запустити на виконання, його можна лише підключити в ін. програмі і звертатись до підпрограм модуля.

23.Керування екраном, клавіатурою звуком. Модуль crt. Основні процедури та функції.

Модуль CRT забезпечує керування курсором, кольором екрану у текстовому режимі роботи монітора. Процедури модуля CRT: clrscr – для очищення екрану перед виконанням програми; textcolor (колір) – задання кольору (числом від 0 до 15) текста; textbackground (колір) – для задання кольору тла (фону). З – поміж функції модуля crt часто застосовують символьну функцію readkey, яка отримує значення натиснутого користувачем символу на основній символьно – операційній частині клавіатури, а також логічну операцію keypressed, яка набуде значення true, якщо користувач натисне на будь – яку клавішу на основній клавіатурі. Існують команди для керування звуком: sound(n), nosound, delay(n), n – к-ть мілісекунд.