
- •1.Технологія створення прикладної програми.
- •2.Алгоритм. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритмів.
- •3.Базові структури алгоритмів. Лінійні, розгалужені та циклічні. Способи представлення алгоритмів.
- •4.Основні поняття та елементи мови pascal: Алфавіт мови. Типи даних. Арифметичні та логічні вирази.
- •5.Стандартні функції. Структура програми. Введення, виведення інформації.
- •6.Оператор присвоєння. Директиви розділу опису програми.
- •7.Системи програмування. Інструментальна система програмування turbo pascal. Створення редагування та виконання програм на еом.
- •8.Програмування лінійних алгоритмів. Опис даних різних типів. Організація введення та виведення даних стандартних типів.
- •9.Програмування розгалужених алгоритмів. Оператори goto…, if…, then… else…
- •10.Програма розгалужених типів. Оператор case…of.
- •11.Оператори для запису циклічних алгоритмів: while, repeat…until, For..
- •12.Програмування циклічних алгоритмів. Ітераційні цикли. Вкладені цикли.
- •13.Структурні типи даних. Одновимірні, двовимірні масиви.
- •14.Опис нестандартних простих типів даних: інтервального та перелічуваного, структурних типів даних. Рядки. Типізовані сталі. Підпрограми для опрацювання рядків.
- •15.Структурний підхід до розробки прикладних програм. Підпрограми. Процедури і функції.
- •16.Рекурсія. Фактичні та формальні параметри. Глобальні та локальні змінні.
- •17.Записи. Програмування задач з даними типу Record.
- •18.Організація масивів із записів.
- •19.Файлова система на pascal, Процедури для роботи з файлами.
- •20.Створення та читання файлу. Модуль system. Програмування задач з використанням файлів.
- •21.Поняття множини. Операції над множинами. Організація множин.
- •22.Поняття модуля. Бібліотека стандартних модулів. Структура модуля.
- •23.Керування екраном, клавіатурою звуком. Модуль crt. Основні процедури та функції.
- •24.Графічні засоби turbo pascal. Модуль graph. Ініціалізація графічного режиму. Основні процедури та функції.
- •25.Вказівний тип. Створення динамічних об’єктів. Операції над змінними вказівного типу та покажчиками. Знищення динамічних об’єктів.
- •26.Організація динамічних структур даних. Динамічні рядки символів. Дії з динамічними рядками. Списки. Алгоритм введення, вилучення та пошуку елементів.
- •27.Організація динамічних структур даних. Двонапрямлені списки. Циклічні списки.
- •28.Поняття черги і стека. Алгоритм введення та вилучення елементів.
- •29.Графи і дерева.
- •30.Технології програмування.
21.Поняття множини. Операції над множинами. Організація множин.
Множина - структурний тип даних, ел. якого скл. з скінченного набору до 255 даних одного типу, значення яких записують через кому в квадратних дужках. (а=[1,2,3,4]) За допомогою множин розв’язують задачі, де потрібно визначити, чи деякий елемент належить певному набору даних чи ні тощо. Для множини існують операції об’єднання, перетину, різниці, порівняння, а також операція визначення, чи деякий елемент належить множині. Загальний вигляд конструкції опису типу множини такий: type <назва типу>= set of <базовий тип>. Значення змінній типу множина надають за допомогою команди присвоєння: <ім’я змінної>:=<вираз>; Потрібний елемент у множині можна знайти за домогою опреації in. Для визначення чи елемент належить множині використовують таку конструкцію: if <елемент> in <множина> then <команда 1> else <команда 2>;
Операції над множинами: a+b (об’єднання) – множина, яка містить усі елементи множини a і b без повторень; a * b (перетин) – множина, яка містить елементи, які є спільними для множини a і b; a – b (різниця) - множина, яка складається з елементів, які є у множині а, але немає у множині b; x in A – x належить множині А; А <= В – множина А є підмножиною В; А>= В – множина В є підмножиною А.
=,<>,<=,>= (порівняння) – результатом порівняння є дане логічного типу.
22.Поняття модуля. Бібліотека стандартних модулів. Структура модуля.
Модуль – незалежна програма одиниця. Він містить описи констант, типів даних, змінних та підпрограм. Стандартні модулі:
1)system - містить найчастіше вживані процедури та функції;
2)crt – для роботи з екраном і клавіатурою;
3)string – містить функції для роботи з рядковими змінними;
4)printer – забезпечує вивід результатів на прінтер(тільки лазерні принтери);
5)graph – містить процедури і функції для графічних побудов;
6)overlay – модуль засобів для роботи з великими програмами;
7)dos, windows – дають змогу виконувати команди операційної системи під час виконання програми чи отримувати певні дані від операційної системи;
8) Turbo3, Graph3 – забезпечують сумісність з попередніми версіями TP тощо.
Під’єднання модулів у конкретній програмі здійснюється за допомогою команди uses.
Структура модуля користувача:
unit <назва>
interface
<розділ описів та перелік підпрограм користувача >
implementation
<тексти підпрограм користувача>
begin
<блок ініціалізації>
end.
Вимоги до модуля: 1) ім’я, за яким зберіг. модуль має співпадати з назвою модуля у ньому. 2) після завершення написання модуля, його обов’язково треба зберегти, вказати ім’я, після збереження відкомпілювати. В результаті одержимо файл з розширенням tpu. 3)Модуль не можна запустити на виконання, його можна лише підключити в ін. програмі і звертатись до підпрограм модуля.
23.Керування екраном, клавіатурою звуком. Модуль crt. Основні процедури та функції.
Модуль CRT забезпечує керування курсором, кольором екрану у текстовому режимі роботи монітора. Процедури модуля CRT: clrscr – для очищення екрану перед виконанням програми; textcolor (колір) – задання кольору (числом від 0 до 15) текста; textbackground (колір) – для задання кольору тла (фону). З – поміж функції модуля crt часто застосовують символьну функцію readkey, яка отримує значення натиснутого користувачем символу на основній символьно – операційній частині клавіатури, а також логічну операцію keypressed, яка набуде значення true, якщо користувач натисне на будь – яку клавішу на основній клавіатурі. Існують команди для керування звуком: sound(n), nosound, delay(n), n – к-ть мілісекунд.