
- •Матеріали до лекції.
- •Безпека товарів із пластичних мас.
- •Безпека хімічних побутових товарів.
- •Безпека силікатних товарів.
- •Безпека керамічних товарів.
- •Безпека металогосподарських товарів.
- •Безпека побутових електротоварів.
- •Безпека будівельних матеріалів.
- •Безпека меблевих товарів.
- •Безпека парфумерно-косметичних товарів.
Безпека керамічних товарів.
Кераміка – вироби і матеріали, отримані спіканням глини або її сумішей з мінеральними добавками, а також оксидів та інших неорганічних речовин.
При виробництві керамічних виробів використовується природна сировина, яка не є шкідливою для навколишнього середовища та здоров’я людини. Але при їх обробці використовуються сполуки фтору, які надзвичайно токсичні і в першу чергу забруднюють повітря та накопичуються в живих організмах.
Сполуки фтору характернi для районiв, де діють пiдприємства, що виробляють алюмiнiй, емаль, скло, керамiку, фарфор, сталь, фосфорнi добрива. В повiтрi вони мiстяться у виглядi газоподiбних НF або пилуватих часток СаF2. Сполуки фтору надзвичайно токсичнi. До фтору дуже чутливi комахи. Надлишки фтору (накопичуються в рослинах, а через рослинний корм — у тваринах) призводять до швидкого псування зубiв, кiсток, зниження дiяльностi молочних залоз, некрозу нирок, пошкодження кишок.
Безпека металогосподарських товарів.
Для виробництва металогосподарських товарів використовують чавун, сталь, кольорові метали та їх сплави.
При виробництві чавуну і сталі в навколишнє середовище потрапляють ряд шкідливих хімічних речовин:
Окиси азоту NO2 для людини в десять разiв небезпечнiшi, нiж СО. Їх багато в районах металургiйних i хімічних заводiв, ТЕС. З’єднуючись з водою в наших дихальних шляхах, вони утворюють азотну та азотисту кислоти, що спричинює сильнi подразнення слизових оболонок, тяжкi захворювання. На територiях, що межують з найбiльшими автомагiстралями Києва (10-30 км), концентрацiї NO2 перевищують ГДК в 10-30 разiв, бензпiрену — в три – десять разiв.
Сiрчаний ангiдрид (SO2) утворюється внаслiдок окислення сiрчистого ангiдриду (SO2) в атмосферi пiд час фотохiмiчних i каталiтичних реакцiй i є аерозолем або розчином сiрчаної кислоти в дощовій водi, яка пiдкислює грунти, посилює корозiю металiв, руйнування гуми, мармуру, вапнякiв, доломiтiв, загострює захворювання легеневої системи та дихальних шляхiв. Його наявнiсть характерна для районiв хiмiчної, нафтохiмiчної та металургiйної промисловостi, ТЕС, коксохiмiчних i цементних заводiв. Сiрчаний ангiдрид дуже шкiдливий i для рослин, оскiльки легко ними засвоюється та порушує їх життєдiяльнiсть.
Сiрчаний газ (сiрчистий ангiдрид, SO2) видiляється внаслiдок згорання палива з домiшками сiрки (вугiлля, нафти), переробки сiрчаних руд, частково — горiння териконiв, виплавки металiв.
Деякі метали при взаємодії з іншими речовинами можуть утворювати шкідливі сполуки. Наприклад, цинк легко розчиняється у киплячій воді і утворює токсичні сполуки. При використанні латунного посуду його лудять, щоб запобігти корозії та утворенню шкідливих для організму людини оксидів міді (винятком є латунні тази для варіння варення, де хімічні процеси сповільнюються завдяки великій кількості цукру). При виробництві сталевого лудженого посуду застосовується олово з вмістом шкідливих домішок. Емальований посуд може містити шкідливі елементи та їх сполуки (арсен, фтор, хром, мідь, сурма). При використанні алюмінієвого посуду утворюється сполуки алюмінію, які є не токсичними.