2. Захист документації з грифом обмеження доступу

Право на комерційну таємницю означає для власника такої інформації право її засекречування від широкої публіки та право вимагати від інших осіб утримання від використання незаконних методів для одержання цієї інформації. Якщо інформація, що становить комерційну таємницю, отримана іншою особою на законних підставах, хоча б і без дозволу власника прав на неї, така особа не може вважатися порушником, позаяк власник не забезпечив захист такої інформації, в силу чого вона стала легкодоступною, але аж ніяк не таємною.

До неправомірного збирання, розкриття та використання комерційної таємниці належать:

• неправомірне збирання комерційної таємниці;

• розголошення комерційної таємниці;

• схилення до розголошення комерційної таємниці;

• неправомірне використання комерційної таємниці.

Неправомірним збиранням комерційної таємниці вважається добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання (підприємцю).

Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання (підприємцю).

Схилянням до розголошення комерційної таємниці є спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання (підприємцю).

Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.

Вчинення дій, що підпадають під визначення "недобросовісна конкуренція", тягне накладання Антимонопольним комітетом України штрафів, передбачених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (ст.ст. 21-26), а також адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність у випадках, передбачених законодавством.

Які ж потрібно вживати заходи для захисту комерційної таємниці?

Юридичні заходи включають в себе документальне оформлення переліку відомостей, які є комерційною таємницею, і складання супутніх документів (наприклад, положення про комерційну таємницю, яке регламентує порядок доступу до секретної інформації, а також запровадження системи, за якої кожний працівник під розписку ознайомлюватиметься з цим положенням і відповідальністю за його порушення).

Адміністративні заходи передбачають створення системи користування конфіденційною інформацією. При цих заходах необхідно визначити, які посадові особи і до якої інформації отримують право безперешкодного доступу. Не може бути встановлена комерційна таємниця для керівника підприємства або для контролюючих його діяльність органів підприємства. А у разі якщо працівнику необхідна така інформація для службових потреб, слід визначити порядок

Робота з документами, що містить комерційну таємницю 19

доступу до такої інформації цих працівників. До адміністративних заходів можна також віднести запатентування нових винаходів та реєстрації прав на комерційне найменування і торговельну марку.

До соціально-психологічних заходів належать бесіди та проведення занять з працівниками з приводу впровадження новітніх технологій, їхніх пропозицій та повторне попередження їх про відповідальність за розголошення таких відомостей. А також створення позитивного робочого клімату в колективі, аби уникнути невдоволених своїм становищем, які неодмінно можуть продати інформацію, або «пожалітися» про становище своєї фірми.

До загальних заходів захисту інформації в засобах і мережах їх передачі і обробки переважно передбачають використання апаратних, програмних та криптографічних засобів захисту. В свою чергу, апаратні засоби захисту застосовуються для вирішення таких завдань:

• перешкоджання візуальному спостереженню і дистанційному підслуховуванню;

• нейтралізація паразитних електромагнітних випромінювань і наводок;

• виявлення технічних засобів підслуховування і магнітного запису, несанкціоновано встановлених або які пронесено до установ підприємства, банку;

• захист інформації, що передається засобами зв’язку і знаходяться в системах автоматизованої обробки даних.

За своїм призначенням апаратні засоби захисту поділяються на засоби виявлення і засоби захисту від несанкціонованого доступу. Слід зазначити, що універсального засобу, який би дозволяв виконувати всі функції, не існує, тому для виконання кожної функції відповідно до виду засобів несанкціонованого доступу існують свої засоби пошуку та захисту. За таких умов заходи щодо протидії незаконному вилученню інформації за допомогою цих засобів досить трудомісткі та дорогі і вимагають спеціальної підготовки фахівців.

Захист комерційної таємниці полягає у здійсненні таких заходів:

• забезпечення обліку та схоронності документів, які містять комерційну таємницю;

• використання організаційних, технічних та інших засобів захисту конфіденційної інформації;

• обмеження доступу до носіїв конфіденційної інформації;

• встановлення правил віднесення інформації до комерційної таємниці;

• розробка інструкцій щодо дотримання режиму конфіденційності та виконання їх особами, які мають доступ до конфіденційної інформації;

• здійснення контролю за дотриманням встановленого режиму охорони комерційних таємниць.

З метою обмеження доступу до інформації, що містить комерційну таємницю, керівник повинен видати спеціальний наказ про введення „ Переліку відомостей, що містять комерційну таємницю підприємства", з зазначенням заходів щодо охорони цих відомостей, визначення кола осіб, які мають доступ до цієї інформації, правил роботи з документами, що мають гриф „ комерційна таємниця". Відповідальні працівники підприємства повинні під розписку ознайомитися з наказом та додатком до нього.