Розрахунок освітленості методом питомої потужності

Питома потужність освітлювальної установки визначається як частка від ділення загальної потужності встановлених в приміщенні ламп на площу приміщення (Вт/м2).

 (1.10.1)

де Рл - потужність однієї лампи, Вт; п - число ламп; S - площа приміщення, м2.

Формула (1.10.1) може бути отримана шляхом перетворення формули (1.9.1), якщо ввести в неї наступні величини: W - питому потужність, Вт/м2; h-світлову віддачу, лм / Вт.Враховуючи, що Фл = h Рл, формулу (1.9.1) наводимо до вигляду:

 (1.10.2)

Звідки

 (1.10.3)

-Підставляючи отриманий вираз для Рл у формулу (1.10.1), знаходимо

вираз для питомої потужності:

-   (1.10.4)

Така форма запису питомої потужності показує, що W залежить від тих же показників, які впливають на коефіцієнт використання Uoy.

Питома потужність є найважливішим енергетичним показником освітлювальної установки, широко використовуються для оцінки економічності рішень і для попереднього визначення освітлювального навантаження на початкових стадіях проектування, нормованим МГСН 2.01-99.

Порядок розрахунку за питомою потужністю при лампах розжарювання і лампах типу ДРЛ:

- Визначається hp, тип і число світильників п в приміщенні;

- За таблицями МГСН 2.06-99 знаходиться нормована освітленість для даного виду приміщень ЄП;

- По відповідній таблиці знаходиться питома потужність W;

- Визначається потужність лампи за формулою:

Pл = WS / n (1.10.6)

і підбирається найближча стандартна лампа.

Якщо розрахункова потужність лампи виявляється більшою, ніж у прийнятих світильниках, слід визначити необхідну кількість світильників, прийнявши потужність лампи, прийнятну для даного світильника.

При застосуванні світильників з люмінесцентними лампами зберігається колишній порядок розрахунку освітлення приміщень, включаючи визначення числа рядів світильників N і типу лампи.

Необхідна кількість світильників у ряду определяеться:

n = WS / Pл (1.10.7)

і здійснюється їх компонування.

У повному обсязі теоріясвітлотехнічних розрахунків досить складна і включає завдання, які вирішуються на основі спеціальних розділів вищої математики.

5. Ультразвуком називають звукові коливання, що перевищують верхню межу діапазону звукових частот, що сприймаються людиною. Такі коливання можуть мати значний дія, яка в даний час широко використовується в різних галузях людської діяльності – від будівництва до відлякування пацюків. Як і всі інші фізичні явища, ультразвук сам по собі не є ні шкідливим, ні корисним

Вплив ультразвуку це потужний інструмент, який в залежності від застосування може принести користь або заподіяти шкоду здоров'ю.

Ультразвук може бути не тільки різної спрямованості, але і різної частоти і потужності. Частоту і потужність можна регулювати, завдяки чому вплив ультразвуку може застосовуватися для розрізання граніту, а може використовуватися в діагностиці вагітних. Дивно, але і в тому і в іншому випадку використовується одне фізичне явище.

Вплив ультразвуку на здоров'я. Якщо людина тривалий час перебуває в зоні впливу, то наслідки для здоров'я можуть бути сумними. Пов'язано це з тим, що людське тіло неоднорідне, і ультразвук, проходячи через різні середовища організму, викликає різні їх коливання, які дисгармонійний.

Якщо вони відбуваються довгостроково, або навіть разово, але мають значну силу, то вони руйнівно діють на клітини організму. Тому розроблені засоби захисту для тих людей, чия діяльність пов'язана з перебуванням в зоні впливу ультразвуку.

Однак «приборканий» ультразвук, відрегульований так, щоб не викликати руйнівних змін, служить медичним цілям. 

Вплив ультразвуку широко застосовується у фізіотерапії з метою посилення регенерації гояться тканин, ультразвук допомагає розсмоктуватися спайок і рубців, підвищує проникність шкіри для лікарських речовин (фонофорез), використовується для ефективного та безпечного відлущування ороговілих клітин епідермісу – ультразвуковий пілінг особи.

Ну і звичайно ж, всім відома ультразвукова діагностика – метод, який став воістину революційним в медицині, оскільки володіє високою інформативністю і при цьому досить дешевий. І хоча чутки про шкоду УЗД періодично виникають в жовтій пресі, але вони не відповідають дійсності і виходять від людей, далеких від розуміння впливу ультразвуку в терапевтичних і діагностичних дозуваннях.

УЗД у багатьох випадках дозволило відмовитися від рентгенографії, а якщо порівнювати шкідливий вплив цих двох методів на організм, то безперечно, порівняння виявиться на користь ультразвуку.

Таблиця 3.4. Допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах на робочих місцях

Середньогеометричні частоти третинооктавних смуг, кГц	12,5	16	20	25	31,5-100
Допустимі рівні тиску, дБ	80	90	100	105	110

Допустимий рівень ультразвукових тисків в октавних смугах із середньогеометричними частотами 16; 31,5; 63 кГц та вище подано у табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Допустимий рівень ультразвукових тисків в октавних смугах на робочих місцях

Середньогеометричні частоти октавних смуг, кГц	16		31,5	63 та вище
Допустимі рівні тиску, дБ	88	106		110

Максимальне значення ультразвуку в зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування протягом 8-годинного робочого дня, не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 3.6.

Таблиця 3.6. Максимальне значення ультразвуку в зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування протягом 8-годинного робочого дня

Параметр, що нормується	Допустиме значення
Віброшвидкість, см/с	1,6*10 у -2 ступені
Логарифмічний рівень віброшвидкості, дБ	110
Інтенсивність, Вт/см2	0,1

Заходи боротьби з несприятливим впливом ультразвуку на організм людини аналогічні заходам захисту від чутних звуків:

1) зменшення випромінювання звукової енергії у джерелі при проектуванні (за рахунок підвищення номінальних робочих частот УЗ-установок);

2) локалізація дії ультразвуку конструктивними та планувальними рішеннями (розміщення УЗ-приладів в окремих приміщеннях, кабінах із дистанційним управлінням; улаштування систем блокування, застосування кожухів, екранів, облицьовки кабін та приміщень звукопоглинаючими матеріалами та ін.);

3) організаційно-профілактичні заходи (інструктаж, раціональний режим праці та відпочинку, медичні огляди, тимчасове або повне усунення від роботи в умовах інтенсивного ультразвуку);

4) індивідуальні засоби захисту (протишуми ВЦНДІОП, укладки ФПШ).

6. До роботи на електроустановках допускаються особи не молодші 18 років, які про­йшли інструктаж та навчання з безпечних методів праці, перевірку знань правил безпеки та інструкцій відповідно до займаної посади та кваліфікаційної групи з електробезпеки, і які не мають протипоказів, визначених Міністерством охорони здоров’я України.

З метою профілактики професійних захворювань, нещасних випадків та забезпечення безпеки праці працівники, що обслуговують діючі електроустановки в обов'язковому порядку проходять попередній (при прийнятті на роботу) та періодичні (термін обумовлений професією та характеристикою роботи) медичні огляди.

Для забезпечення безпеки робіт у діючих електроустановках належить вико­нувати наступні організаційні заходи:

• призначення осіб, які відповідають за організацію та проведення робіт;

• оформлення наряду чи розпорядження на проведення робіт;

• організація нагляду за проведенням робіт;

• оформлення закінчення робіт, перерв у роботі, переведення на інші робочі місця.

До технічних заходів, які необхідно виконувати в діючих електроустановках для забезпечення безпеки робіт належать:

• при проведенні робіт зі зняттям напруги в діючих електроустановках чи поблизу них: 

• вимкнення установки (частини установки) від джерела живлення електро­енергії;

• механічне блокування приводів апаратів, які здійснюють вимкнення, зняття запобіжників, від'єднання кінців лінії, яка здійснює електропостачання та інші заходи, що унеможливлюють випадкову подачу напруги до місця проведення робіт;

• встановлення знаків безпеки та захисних огорож біля струмопровідних частин, що залишаються під напругою і до яких у процесі роботи можливе доторкання або наближення на недопустиму відстань;

• встановлення заземлення (ввімкнення заземлювальних ножів

• чи встановлення переносних заземлень);

• огородження робочого місця та вивішування

• плакатів безпеки (наприклад «Не вмикати! Робота на лінії» на приводах роз'єднувачів);

• при проведенні робіт на струмопровідних частинах, які знаходяться під напругою та поблизу них – виконання робіт за нарядом не менш ніж двома праців­никами із застосуванням електрозахисних засобів, під постійним наглядом, із забезпе­ченням безпечного розташування працівників, використовуваних механізмів та пристосувань.