Лабораторна робота 1

Відповіді на завдання для самопідготовки:

2.1. Як потрібно підготувати своє робоче місце для вишивання?

Реквізити:стіл, стілець,ящик,лампа або природне освітлення, акуратність. Інструкція: .1Перше, що необхідно зробити, щоб ваше робоче місце було правильно впорядковано, це визначити спеціальне місце для столу. Ставити його треба так, щоб світло (штучний або природний) падало з лівого боку від вас. Таким чином, на робочу сторону вашої вишивки не буде падати тінь. .2Другим обов'язковим правилом організації робочого простору є положення стільця. Бажано використовувати стілець із спинкою. При довготривалому перебуванні в одній позі, м'язи вашої спини отримують значне навантаження і починають болісно «нити». Тому, стілець необхідно підсувається так, щоб була можливість у будь час відкинутися на спинку. .3Третє правило - використання спеціально призначеного для зберігання муліне місця. Це може бути ящик у столі або полку на стіні над столом. Якщо немає можливості поруч зі столом повісити полку, а в столі немає ящиків, нитки можна зберігати в окремому мішечку або коробці. У спеціалізованих магазинах продаються коробочки з відсіками для різних відтінків ниток та інструментів. Для голки теж необхідно завести ігольніци або, на крайній випадок, великий моток ниток, в який її з легкістю можна увіткнути. Листи зі схемами також повинні мати своє місце. Краще їх зберігати в «файлах» або в папці для паперів. .4Є ще кілька правил, яких необхідно дотримуватися при виконанні вишивання. Відстань під час виконання роботи від ваших очей до тканини має бути не більше 30 см. Тому, дуже зручно під п'яльці підкласти книгу або дошку. Правильна постановка рук забезпечує просто і легке вишивання. Варто зверніть увагу і на те, що ваша ліва рука повинна знаходитися знизу п'ялець, а права - зверху них. При вишиванні на щільної тканини рукодільниці виводять голку з виворітного боку на зовнішню гострим кінцем вперед.

2.2. Класифікація українських вишивок по технології виконання:

— шви для обробки країв деталей виробів; — початкові шви; — оздоблювальні шви; — рахункові шви (непрозорі та прозорі); — стелені рахункові шви; — нерахункові стелені шви; — рушникові шви; — вишивання пацьорками (бісером); — аплікація; — гаптування.

2.3. Чому початкові шви мають таку назву. Яке їх призначення?

2.3. Чому початкові шви мають таку назву. Яке їх призначення?

Початкові шви (або їх ще називають Найпростішими) мають таку назву тому що вони є першим етапом у вишивці, основою. Не вміючи виконувати початкові шви не можливо навчитись складних технік.

Найпростіші шви є основою всіх видів вишивки. Вони застосовуються при вишиванні рушникових швів, гладдю, і навивкою рококо, є основними при вишиванні стрічками та бісером. А також з них можна складати композиції, які використовуються для оздоблення одягу. Широко застосовуються оздоблювальні шви в «печворку» для маскування і прикраси швів. До найпростіших швів можна віднести також оздоблювальні та крайові.

2.4. Замалюйте варіанти розміщення вишивки на виробах столового асортименту?

2.5. Які способи закріплення нитки на тканині ви знаєте?

Способи закріплення нитки: Метод «петля» Це самий економічний метод, але його можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо для вишивання ви використовуєте парне число волокон нитки. Якщо ви використовуєте нитку в два складання, тоді візьміть одинарну нитка довжиною в 2 рази більше тих, що ви звикли вишивати. Складіть її навпіл. Вставте нитку в голку обрізаними кінцями в вушко. На кінці нитки буде згин. В місці, де ви хочете почати вишивку, з виворітного боку на лицьову проткніть голкою тканину і витягніть нитку практично до кінця, за винятком петельки. Акуратно виведіть голку назад на виворітну сторону, проткнувши тканина поруч, всуньте голку в приготовлену петельку. Акуратно затягніть петлю. Якщо ж ви вишиваєте кількість непарних ниток, то можна використовувати один з наступних методів: Без вузлика Почніть вишивку парі сантиметрів від того місця, де вам потрібно зробити перший стібок. Залиште кінець нитки на поверхні тканини. Обережно розташуйте нитку під тканиною таким чином, щоб нові стежки, які закрили собою нитку. Коли ви зробите кілька стібків, витягніть непотрібний кінець нитки на зворотний бік. Якщо необхідно, пропустіть його під стібками, або просто обріжте. З вузликом без вузлика Цей спосіб дуже схожий на описаний вище. Єдина відмінність - якщо вам важко залишити а поверхні вільний кінець нитки із-за того що він постійно вислизає, зав'яжіть на кінці вузлик, який буде діяти як якір. Після того як ви зробили кілька стібків, видалите вузлик і сховайте нитку під стібками якщо це необхідно. Без вузлика з вузликом назовні Це спосіб відрізняється від описаних вище лише тим, що хвіст нитки, на якому зав'язується вузлик, який діє як якір, закріплюється таким чином, що нові стежки не охоплюють нитка. Після того, як необхідна кількість стібків виконано, якір обрізається, а залишився кінець нитки ховається під стібками на звороті вироби. Цей спосіб надає вам більше свободи у виборі шляху вишивки. Під стібками Якщо у вас вже є вишиті рядки, і вони знаходяться в безпосередній близькості до місця, де ви хочете закріпити нитку, то можна пропустити нитку під чотирма-п'ятьма стібками на звороті. Ви можете перекиньте нитку навколо другого або першого стібка, щоб закріпити її.

(Додаток 1)