
- •51. Біологічна рекультивація при с/г використанні рекультивованих земель
- •52. Поняття про ліс і вплив лісу на навколишнє середовище
- •53. Характеристика лісового фонду.
- •54. Біологічна характеристика деревних рослин.
- •62. Фізико – географічне районування
- •55. Види захисних лісових насаджень
- •66. Ландшафтна організація території
- •63. Антропогенний вплив на ландшафти
- •65. Аналіз і облік ландшафтних умов у землевпорядкуванні.
- •64. Класифікація антропогенних і с/г ландшафтів
- •58. Лісоводно-таксаційні ознаки лісу.
- •57. Полезахисні лісові смуги
- •56. Лісонасадження на зрошувальних землях
54. Біологічна характеристика деревних рослин.
Деревні рослини за зовнішнім видом мають різні життєві форми: дерева, чагарники, чагарнички, ліани.
Дерева — рослини, що мають одне багаторічне стебло, тобто стовбур. За висотою дорослі дерева можуть бути різної величини: І — вище 25 м, II — 16-25 м, III — 5-15 м. Ці градації умовні, але мають практичне значення при характеристиці дерев. Товщина дерев характеризується діаметром стволу. Головні представники дерев в нашій країні — дуб, сосна, ялинка, топіль, береза та інші.
Чагарники — рослини, у яких головний стовбур не виражений, а мається декілька тонких стовбурів, що йдуть від кореневої шийки. За крупністю чагарники діляться на високі — вище 2,5 м, середні — 1-2,5 м і низькі — 0,5-1м. Представники чагарників — горішник лісовий, жимолость, смородина, ракит-ник та ін.
Чагарнички також мають декілька стовбурів, але вони дерев'яніють тільки в нижній частині, верхня частина залишається трав'янистою і взимку відмирає. Представники — черника, голубика, дрок красильний, їх висота не більоіе 0,5 м.
Ліани —деревні рослини з гнучким стовбуром, що обкручується навкруги опори. В наших лісах зустрічаються виноград, плющ, хмель, лимонник. Довжина ліан буває від 2 до 300м.
Деревні рослини відносяться до вищих рослин, мають листя, стовбур і корені.
Екологічні фактори. Екологією називають науку про взаємозв'язок організмів з умовами їх існування, а екологічними факторами — фактори, що створюють ці умови. До екологічних факторів відносяться кліматичні (тепло, світло, опади, склад повітря, вітер), едафічні (механічний і хімічний склад ґрунту, режим вологості, тепла і аерації), орографічні (висота над рівнем моря, експозиція і крутизна схилів), біотичні (рослини, тварини, мікроорганізми), антропогенні (виробнича діяльність людини).
Кліматичні фактори змінюються з географічною широтою, яка характеризує кут похилу сонячного проміння до поверхні землі. В залежності до цього змінюється кількість тепла, тривалість дня, зими і літа, кількість і режим атмосферних опадів, зволоженість території, сила вітру та ін.
Едафічні фактори визначають режим мінерального живлення і забезпечення рослин вологою.
Орографічні фактори змінюють в основному режим тепла і вологи. З підняттям в гори клімат є холоднішим і більш вологим; на південних схилах — теплішим, на північних — холоднішим і т.д.
Біотичний фактор характеризує життя рослин в сукупності. Кожна рослина живе не ізольовано від других організмів, а в складній біологічній сукупності рослин, тварин і мікроорганізмів. Всі вони впливають один на одного або безпосередньо (поїдання, витоптування), або шляхом зміни умов існування: режиму тепла, світла, вологи, живлення, складу повітря. Тут спостерігається взаємне затінення, висушеиня ґрунту, поглинання і повернення живильних речовин, процеси сімбіозу і паратизму.
Антропогенні фактори проявляються з багатьох сторін. До них відносяться: осушення заболочених лісів, зрошення лісових смуг в засушливих районах, штучне лісорозведення, перенесення рослин з одного клімату в інший і т.д.