
- •Додаток III
- •З переддипломної практики
- •(Прізвище, ім’я, по батькові)
- •Знайомство з підприємством
- •Структура підприємства
- •1.2. Робота підрозділів підприємства
- •1.2.1. Функції птв (виробничо-технічний відділ)
- •1.2.2 Функції пев (планово-економічний відділ)
- •1.2.3 Функції відділу праці і зарплати
- •Геологічна будова Наріжнянського району
- •2.1. Стратиграфія і літологія в геологічній будові розрізу Наріжнянського родовища приймають участь кристалічні породи докембрію і осадова товща палеозойської, мезозойської і кайнозойської груп.
- •. Нафтогазоносність На Наріжнянській площі промислові припливи вуглеводнів отримано в свердловинах 1 та 21 (див. Таблицю 1).
- •3. Геологічні спостереження у процесі проводки свердловини
- •3.1. Відбір керну, шламу, їх первинна обробка
- •3.2. Методика складання та збереження керну
- •3.3. Лабораторні дослідження
- •3.3.1. Методика палеонтологічного дослідження керну
- •3.3.2. Методика петрографічного дослідження керну
- •3.3.3. Пористість, проникність, карбонатність керну
- •4. Бурові розчини
- •4.1. Обладнання для приготування та очистки бурового розчину
- •4.2. Контроль за основними показниками властивостей бурових розчинів
- •5. Освоєння свердловини
- •6. Промислово-геофізичні дослідження
- •6.1. Виконання каротажних робіт
- •Охорона надр і навколишнього середовища
- •Висновок
- •Література:
- •Обробка матеріалів дипломного проекту Оформлення графічних матеріалів
- •Вибір даних для дипломного проекту
3.3. Лабораторні дослідження
3.3.1. Методика палеонтологічного дослідження керну
При відборі зразків керна для лабораторних досліджень необхідно провести його огляд для визначення місць відбору зразків. Зразки повинні відбиратися таким чином, щоб вони являли собою типову пробу для всього керну. У продуктивній частині витриманого пласта зразки порід повинні бути відібрані через кожні 0,5 м потужності і через 0,25-0,3 м у випадку невитриманого пласта.
Відбір зразків керну для лабораторних дослідів проводяться під безпосереднім керівництвом спеціалістів (літолога, палеонтолога).
Зазвичай зразки керна повинні бути відібрані і відправлені на дослідження не пізніше 7-ої доби після видобутку керна зі свердловини.
При відборі зразків на основні види лабораторних дослідів слід виходити із розрахункових даних, які приводяться у таблиці.
Кількість породи, яка необхідна для основних видів досліджень керну
Таблиця 1
Види досліджень |
Потрібна кількість породи, г |
||||
Вивержені та метаморфічні породи |
Осадові породи |
||||
уламкові |
глинисті |
органо-генні |
хім. поход-ження |
||
Визначення пористості і проникності |
150-300 |
70-200 |
70-200 |
300-600 |
70-200 |
Визначення інших фізичних властивостей |
150-200 |
150-200 |
150-200 |
150-200 |
150-200 |
Петрографічні дослідження |
30-50 |
50-100 |
100-250 |
200-300 |
50-100 |
Визначення карбонатності об’ємним або ваговим шляхом |
- |
30-50 |
30-50 |
30-50 |
30-50 |
Мікрофауністичне дослідження |
- |
50-100 |
100-200 |
200 |
- |
Спорово-пилковий аналіз |
- |
100 |
100 |
- |
- |
Еталонний люмінесцентний аналіз |
- |
30-50 |
30-50 |
30-50 |
30-50 |
Спектральний аналіз |
50-100 |
50-100 |
50-100 |
50-100 |
50-100 |
Всього |
230-350 |
530-900 |
630-1150 |
960-1500 |
310-500 |
Усі зразки повинні забезпечуватися стандартними етикетками.
У керносховищі на місці взятих для дослідження зразків повинні також залишатися етикетки на фанері з вказівкою призначення зразка (виду аналізу). Всі зразки, відібрані для лабораторного вивчення, повинні проводитися по журналу відбору проб і здачі їх на аналіз.
Відібрані при бурінні зразки порід підлягають макро- і мікрометодам дослідження з метою визначення їх фізико-літологічної характеристики, палеонтологічних залишків та геохімічної характеристики.
З метою визначення віку порід виконуються мікрофауністичні та спорово-пилкові аналізи. Для цього із відібраних зразків порід виготовляють шліфи і за допомогою поляризаційного мікроскопа та спеціальних довідників визначають органічні залишки.
Виходячи із загального метражу відбору керна, передбачуваних літологічних відмінностей порід та задач, що плануються по вивченню їх, передбачається наступний об’єм досліджень кам’яного матеріалу та флюїдів:
літолого-петрографічні дослідження – 200 зразків;
мікро- та макропалеонтологічний аналіз – 12 зразків;
визначення фізичних властивостей порід – 1000 зразків;
люмінесцентно-бітумінологічний аналіз – 20 зразків;
визначення газонасиченості порід – 100 зразків;
спорово-пилковий аналіз – 5 зразків;
хімічний аналіз порід – 20 проб.