
- •Розрахункова частина
- •Визначення величини та напрямку опорних реакцій балки
- •Побудова епюр згинальних моментів і поперечних сил на кожній ділянці балки і перевірка правильності побудови цих епюр
- •Визначення небезпечного розрізу балки для виконання проектувального розрахунку на згинання за нормальним напруженням
- •Проектувальний розрахунок балки на згин і підбір перерізів балки у трьох варіантах
- •Оцінка економічності прийнятих перерізів
- •Побудова епюр нормальних і дотичних напружень для небезпечного розрізу двотаврової балки
- •Повна перевірка міцності перерізу двотаврової балки
- •Список використаної літератури
- •Графічна частина
- •Креслення розрахункової схеми балки, епюр згинальних моментів і поперечних сил
- •Креслення перерізу двотаврової балки, графіки змін величин нормальних і дотичних напружень по висоті перерізу
Побудова епюр нормальних і дотичних напружень для небезпечного розрізу двотаврової балки
Для побудови епюр нормальних і дотичних напруг, для небезпечного двотаврового перерізу, слід визначити ці напруги у характерних точках перерізу. Епюра нормальних напруг σ – це графік зміни величини нормальних напруг по висоті двотавра.
Максимальні нормальні напруги σmax виникають у точках перерізу найбільш віддалених від нейтральної осі і визначаються за формулою:
де Mmax – максимальний згинальний момент в небезпечному перерізі з епюри згинальних моментів (Н·м);
WX – момент опору прийнятого перерізу відносно нейтральної осі (м3).
На нейтральній осі нормальні напруги відсутні, бо відсутня деформація.
Від бази епюри, яка паралельна висоті перерізу відкладаємо знайдені значення нормальних напруг σ у довільно обраному масштабі.
Епюра дотичних напруг – це графік зміни величини дотичних напруг по висоті двотавра. Дотичні напруги Τ у точках перерізу підраховуються за формулою Журавського:
де Q –поперечна сила у розрізі, яка досягає найбільшого значення Qmax=30кН;
SX – статичний момент частини площі перерізу, що розташована вище точок, які розглядаються відносно нейтральної осі (м 3);
d – ширина перерізу на рівні нейтральної осі (м);
IX – момент інерції двотаврового перерізу (м 4);
Дотичні напруги у перерізі з максимальною поперечною силою для точок на нейтральній осі:
де
– статичний момент половини перерізу
двотавра за ГОСТ 8239-89 (м3);
d, IX – товщина стінки двотавра, момент інерції, за ГОСТ 8239-89.
За ГОСТ 8239-89 для двотавра № 24а:
=178см3;
IX =3800см4;
З епюри Q видно що Qmax=30кН, тому:
Дотичні напруги в точках перерізу, найбільш віддалених від нейтральної осі (в крайніх волокнах небезпечного перерізу) відсутні.
Дотична напруга в точці переходу стінки двотавра до полки:
де – статичний момент полки відносно нейтральної осі (м3);
де УС – відстань від центру ваги полки до нейтральної осі (м);
Розрахуємо дотичну напругу в точці К відносно стінки двотавра:
Розрахуємо дотичну напругу в точці К відносно полки двотавра за формулою:
де b – ширина перерізу полки (м);
Будуємо епюри нормальних та дотичних напруг у довільно обраному масштабі. Від бази епюри, яка паралельна висоті двотавра, відкладаємо знайдені значення нормальних (σ) та дотичних (Т) напруг в характерних точках.
σmax в точках А і В дорівнюють 158 МПа.
ТА = ТВ = о;
Повна перевірка міцності перерізу двотаврової балки
Для повної перевірки балки слід визначити небезпечну точку небезпечного перерізу двотавра. Це така точка, де нормальні напруги σ і дотичні напруги Т не максимальні, але розрахункові напруги досягають найбільшого значення. Такою точкою є точка в місці переходу від стінки двотавра до полки, тобто це точка К. Слід визначити значення σ і Т для цієї точки в перерізі, де достатньо великі МZ і QZ, в нашому випадку це точка А балки з значеннями МZ=50 кН·м і QZ= 23,3кН.
Нормальні напруги в цій точці:
де YK – відстань від небезпечної точки до нейтральної осі (м).
Дотичні напруги:
де Q – поперечна сила у перерізі, де Мmax.
Повна перевірка міцності балки виконується за 3-ю гіпотезою міцності для пластичних матеріалів за умовою, коли
σ3 ≤ [σ], де [σ] допустима напруга (МПа);
σ3 – розрахункова напруга за 3-ю гіпотезою міцності, яка визначається за формулою:
Порівняємо σ3 з [σ] та зробимо висновок щодо міцності та економічності двотаврової балки прийнятого перерізу, також знайдемо відсоток недонапруги або перенапруги:
148 МПа ≤ 160 МПа;
– якщо перенапруга;
– якщо недонапруга;
В нашому випадку недонапруга, тому використовуємо другу формулу:
7,5% ≥ 6%;
Бачимо що умова міцності виконується, отже двотавровий переріз балки №24а міцний, але відсоток недонапруги більший за 6%, тому перевіримо менший двотавр за номером №24, для якого:
h = 240 мм;
d = 5,6 мм;
Ix = 3460 см4;
t = 9,5 мм;
b = 115 мм;
Нормальна напруга у точці К:
Дотична напруга у точці К:
Розрахункова напруга у точці К:
Бачимо що 160 МПа ≤ 163 МПа, тобто [σ] ≤ σр, тому у нас перенапруга, знайдемо її відсоток:
1,876% ≤ 6%;
Висновок: остаточно приймаємо двотавр №24.