
- •Лекційне заняття № 1 Вступ. Екологія міських систем як наука. Історія та перспективи урбанізації
- •Лекційне заняття № 2 Ресурсоспоживання міського господарства
- •2. Ресурсоспоживання міст.
- •3. Перспективи застосування нових технологій ресурсозабезпечення.
- •Лекційне заняття № 3 Геологічне середовище міста: грунти та антропогенні зміни рельєфу міських територій
- •Лекційне заняття № 4 Геологічне середовище міста: небезпечні геологічні процеси та захист від них міських територій
- •Лекційне заняття №5 Водне середовище міста: водні об'єкти міста та їх використання
- •Лекційне заняття № 6 Водне середовище міста: оцінка стану та джерела впливу на водні об'єкти
- •Лекційне заняття № 7 Водне середовище міста: системи водовідведення та очищення стічних вод
- •Лекційне заняття № 8 Водне середовище міста: формування якості, методи захисту та прогнозування стану поверхневих вод
- •Лекційне заняття № 9 Водне середовище міста: формування, охорона та прогнозування стану підземних вод
- •Лекційне заняття № 10
- •Лекційне заняття №11 Повітряне середовище міста: джерела та шляхи забруднення атмосферного повітря
- •Лекційне заняття № 12 Повітряне середовище міста: заходи і технології захисту повітряного басейну
- •Лекційне заняття № 13 Повітряне середовище міста: контроль рівня забруднення атмосферного повітря в місті
- •3.Статистична характеристика забруднення атмосфери у містах
- •Лекційне заняття № 14 Повітряне середовище міста: шкідливі фізичні чинники
- •2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Лекційне заняття № 15 Міська флора і фауна: шляхи і особливості формування міської флори та фауни
- •3. Роль міських систем у зміні ареалів різних видів флори та фауни
- •4. Шляхи формування флори та фауни міст
- •Лекційне заняття № 16 Міська флора і фауна: урбанізовані біогеоценозі!
- •Лекційне заняття №17 Людина і міське середовище
- •Лекційне заняття №18 Енергетичні об'єкти міста як основний техногенний фактор дії на біосферу: структура і тенденції розвитку енергопостачання
- •Традиційні джерела енерго постачання міста.
- •Лекційне заняття №19 Енергетичні об'єкти міста як основний техногенний фактор дії на біосферу: дія енергетичних об'єктів на довкілля
- •Лекційне заняття № 20 Санітарне очищення міста: склад і властивості побутових відходів
- •Лекційне заняття № 21 Санітарне очищення міста: смітгепереробка
- •Лекційне заняття № 22 Санітарне очищення міста: промислові відходи та їх утилізація
- •Санітарне очищення міста полягає у збиранні й видалені твердих відходів, що утворюється в результаті трудової, господарської, побутової та іншої діяльності населення.
- •2.Утилізація відходів паливно-енергетичного комплексу
- •3.Утилізація відходів металургійного комплексу
- •4.Утилізація відходів машинобудівних комплексів
- •5.Утилізація відходів хімічного виробництва
- •6.Утилізація відходів переробки деревини
- •7.Утилізація відходів виробництва будівельних матеріалів
- •8.Полігони твердих промислових відходів
- •Лекційне заняття № 23 Екологічні проблеми міст України: розвинені індустріальні центри
- •Лекційне заняття № 24 Екологічні проблеми міст України: міста-курорти і туристичні центри
- •Лекційне заняття № 25 Управління екологічною безпекою міста
- •Державний екологічний контроль за охороною навколишнього середовища міст
- •Лекційне заняття № 26 Розвиток міст у XXI сторіччі
7.Утилізація відходів виробництва будівельних матеріалів
Відходи будівельних комплексів відносяться до твердих відходів. Проблема утилізації будівельних відходів гостра в усьому цивілізований світ. По даноным міжнародної організації RILEM у ЄС, навіть Японії до 2000 р. щорічний обсяг тон бетонного брухту становить більше 360 млн. т. Починаючи з 1970-х років у багатьох країнах ведуться широкомасштабні дослідження у сфері переробки бетонних і залізобетонних відходів, вивчення техніко-економічних, соціальних і екологічних аспектів використання одержуваних вторинних продуктів. За даними іноземних джерел енерговитрати при видобутку природного щебеню у восьмеро вище, аніж за отриманні щебеню з бетону, а собівартість бетону, виготовленого на вторинному щебені, знижується на 25 %.
У СРСР увагу до цього питання було залучено у кінці 1970-х років. Тоді вважалося, що утилізація наявних відходів дозволила б залучити до господарського обороту близько сорока млн. т. бетонного брухту і майже 1,2 млн. т. металу. Проте реальних заходів вирішення проблеми прийнято набуло.
При знесення панельних будинків першого періоду індустріального будинку, під час виробництва будівельно-монтажних і супутніх робіт утворюється значна кількість будівельних відходів, більшість яких вивозиться на полігони та звалища, зокрема, несанкціоновані, що негативно впливають на екологічну ситуацію.
У той самий час, відходи будівельного виробництва є вторинною сировиною, використання якої з переробки на вторинний щебінь і піщано-гравійну суміш може знизити затрати на нове будівництво об'єктів у місті та одночасно дозволяє зменшити навантаження на міські полігони, виключити освіту несанкціонованих звалищ.
Нині щорічно утворюється близько 1500 тыс.тн. будівельних відходів. Тільки 70-80 тыс.тн. переробляється в щебінь, інші вивозяться на полігони, або нагромаджуються на кількох десятках несанкціонованих звалищ.
Переробка будівельних відходів здійснюється, переважно, на дробильно - сортувальних приладах.
8.Полігони твердих промислових відходів
Щороку до світі утворюється від 1,0 — 1,5 млрд. т шкідливих виробничих та 400—450 млн. т твердих побутових відходів. Найбільш небезпечними є відходи, які містять хімічно активні забруднювачі. Це першу чергу синтетичні отрути —сполуки важких металів, пестициди, гербіциди й інші стійкі органічні сполуки, деякі продукти нафтопереробки — циклічні і поліциклічні ароматні вуглеводні та інших.
Відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворюються у процесі виробництва чи виконання робіт і втратили в цілому або частково вихідні споживчі властивості, і навіть супутні речовини, отримувані у процесі виробництва та не знаходять застосування у виробництві. У відходи виробництва включаютьсявмещающие і розкривні породи, побічні та супутні продукти.
Небезпечні відходи — відходи, які унаслідок їх реакційної здатності чи токсичності створюють безпосередню чи потенційну небезпеку здоров'я чи стану довкілля самостійно або за вступ у контакти з іншими речовинами (відходами) й навколишнім середовищем.
Токсичні промислові відходи є суміші фізіологічно активних речовин, які виникають у процесі технологічного циклу у виробництві та які мають токсичним ефектом.
Відходи у ступеня впливу на організм людини діляться на чотири класи небезпеки: 1-ї клас - надзвичайно небезпечні; 2-ї клас —високошкідливі; 3-й клас — помірковано небезпечні; 4-й клас -малошкідливі. Класи небезпеки, фізичні характеристики і хімічний склад токсичних промислових відходів визначаються технологічними виробничими лабораторіями що з контролюючих органів. При визначенні хімічного складу відходу розраховується відсотковий вміст токсичних речовин по сухий масі.
Збір твердих токсичних відходів здійснюється з урахуванням класу небезпеки: відходи 1-го класу вкладаються у тару — сталеві балони; 2-го класу — в міцні поліетиленові мішки. Допускаються також решта видів тари для зберігання токсичних відходів, узгоджені з органами санітарного нагляду. Токсичні промислові відходи післязатаривания зважуються, результати вносять у журнал обліку.
Збір токсичних відходів у рідкому стані людини іпастообразних ввозяться спеціальні ємності, щоб забезпечити герметичність ікоррозионную стійкість, які в спеціально відведених місцях, узгодженому з органамисаннадзора. Відповідно до чинним законодавством токсичні відходи підприємств підлягають тимчасовому зберігання з їхньої території, поки що не розроблено технології їх утилізацію чи ні створено регіональні полігони для поховання цих відходів..
На полігони знешкодження і поховання токсичних промислових відходів приймаються лише відходи 1— 3-го класів небезпеки. Тверді промислові відходи 4-го класу небезпеки за узгодженням із органами санітарного нагляду і комунальними службами можуть вивозитися на полігони для складування твердих побутових відходів.
Промислові майданчики, нагромаджувачі промислових відходів, звалища, хвостосховища та інші об'єкти скупчення промислових відходів є потужним джерелом забруднення біосфери, передусім грунтового покрову. Розподіл забруднюючих речовин, у грунтах залежить відбиоклиматических, геоморфологічних іпочвенно-химических умов.
Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010 року
Таблиця 8.6.
№ з/п |
Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону |
Кількість |
Площі під твердими побутовими відходами, га |
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Сміттєзвалища |
|
||||
1 |
Баришівський |
2 |
14,0 |
0 |
|
2 |
Білоцерківський |
3 |
21,8 |
0 |
|
3 |
Богуславський |
1 |
1,5 |
0 |
|
4 |
Бориспільський |
3 |
18,04 (1 рекультивоване) |
0 |
|
5 |
Бородянський |
1 |
13,5 |
0 |
|
6 |
Броварський |
- |
- |
0 |
|
7 |
Васильківський |
2 |
16,6 |
0 |
|
8 |
Вишгородський |
2 |
12,1 |
0 |
|
9 |
Володарський |
1 |
5,0 |
0 |
|
10 |
Згурівський |
1 |
3,7 |
0 |
|
11 |
Іванківський |
1 |
3,6 |
0 |
|
12 |
Кагарлицький |
2 |
2,9 |
0 |
|
13 |
Києво-Святошинський |
- |
- |
0 |
|
14 |
Макарівський |
1 |
7,0 |
0 |
|
15 |
Миронівський |
1 |
4,1 |
0 |
|
16 |
Обухівський |
1 |
4,0 |
0 |
|
17 |
Переяслав Хмельницький |
1 |
5,0 |
0 |
|
18 |
Поліський |
- |
- |
0 |
|
19 |
Рокитнянський |
1 |
2,0 |
0 |
|
20 |
Сквирський |
1 |
10,02 |
0 |
|
21 |
Ставищанський |
1 |
2,2 |
0 |
|
22 |
Таращанський |
1 |
2,8 |
0 |
|
23 |
Тетіївський |
1 |
2,2 |
0 |
|
24 |
Фастівський |
2 |
24,4 |
0 |
|
25 |
Яготинський |
1 |
5,0 |
0 |
|
|
Всього |
27 |
181,46 |
0 |
|
Полігони |
|
||||
1 |
Білоцерківський |
1 |
10,6 |
0 |
|
2 |
Бориспільський |
1 |
25,0 рекультивовано |
0 |
|
3 |
Броварський |
1 |
17,0 |
0 |
|
4 |
Києво-Святошинський |
1 |
16,8 |
0 |
|
5 |
Обухівський |
1 |
56,3 |
0 |
|
6 |
Зона відчуження ЧАЕС та м. Славутич |
2 |
18,0 |
0 |
|
|
Всього |
6 |
143,7 |
0 |
|
Заводи по переробці твердих побутових відходів |
|
||||
- |
- |
- |
- |
- |
Щорічно в Україні утворюється біля мільярда тонн відходів виробництва і споживання, з яких не більш 10% використовуються як вторинні матеріальні ресурси, а інші надходять на захоронення.
На сучасному етапі розвитку людства одним з основних вимог стає ресурсозберігаюче відношення до природи. У зв'язку з чим, утилізація відходів, що утворюються в сфері виробництва і споживання, має найважливіше значення для вирішення екологічних проблем, а також раціонального ресурсоспоживання. Переробка відходів, що є в багатьох випадках цінною сировиною для виготовлення товарної продукції, економічно доцільна, якщо вартість отриманих виробів перевищує витрати на утилізацію.
Широке застосування у всіх галузях народного господарства ресурсозберігаючих технологій може стати вирішальним фактором поліпшення екологічної обстановки в країні. Ці технології, окупаючись в короткий термін, у стані забезпечити найбільший вихід кінцевого продукту в розрахунку на одиницю вихідної сировини на одиницю трудовитрат. Однак залучення у виробничий процес вторинних матеріальних ресурсів при усій своїй доцільності сьогодні стримуєтьсяї економічними можливостями суспільства