
- •Лекційне заняття № 1 Вступ. Екологія міських систем як наука. Історія та перспективи урбанізації
- •Лекційне заняття № 2 Ресурсоспоживання міського господарства
- •2. Ресурсоспоживання міст.
- •3. Перспективи застосування нових технологій ресурсозабезпечення.
- •Лекційне заняття № 3 Геологічне середовище міста: грунти та антропогенні зміни рельєфу міських територій
- •Лекційне заняття № 4 Геологічне середовище міста: небезпечні геологічні процеси та захист від них міських територій
- •Лекційне заняття №5 Водне середовище міста: водні об'єкти міста та їх використання
- •Лекційне заняття № 6 Водне середовище міста: оцінка стану та джерела впливу на водні об'єкти
- •Лекційне заняття № 7 Водне середовище міста: системи водовідведення та очищення стічних вод
- •Лекційне заняття № 8 Водне середовище міста: формування якості, методи захисту та прогнозування стану поверхневих вод
- •Лекційне заняття № 9 Водне середовище міста: формування, охорона та прогнозування стану підземних вод
- •Лекційне заняття № 10
- •Лекційне заняття №11 Повітряне середовище міста: джерела та шляхи забруднення атмосферного повітря
- •Лекційне заняття № 12 Повітряне середовище міста: заходи і технології захисту повітряного басейну
- •Лекційне заняття № 13 Повітряне середовище міста: контроль рівня забруднення атмосферного повітря в місті
- •3.Статистична характеристика забруднення атмосфери у містах
- •Лекційне заняття № 14 Повітряне середовище міста: шкідливі фізичні чинники
- •2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Лекційне заняття № 15 Міська флора і фауна: шляхи і особливості формування міської флори та фауни
- •3. Роль міських систем у зміні ареалів різних видів флори та фауни
- •4. Шляхи формування флори та фауни міст
- •Лекційне заняття № 16 Міська флора і фауна: урбанізовані біогеоценозі!
- •Лекційне заняття №17 Людина і міське середовище
- •Лекційне заняття №18 Енергетичні об'єкти міста як основний техногенний фактор дії на біосферу: структура і тенденції розвитку енергопостачання
- •Традиційні джерела енерго постачання міста.
- •Лекційне заняття №19 Енергетичні об'єкти міста як основний техногенний фактор дії на біосферу: дія енергетичних об'єктів на довкілля
- •Лекційне заняття № 20 Санітарне очищення міста: склад і властивості побутових відходів
- •Лекційне заняття № 21 Санітарне очищення міста: смітгепереробка
- •Лекційне заняття № 22 Санітарне очищення міста: промислові відходи та їх утилізація
- •Санітарне очищення міста полягає у збиранні й видалені твердих відходів, що утворюється в результаті трудової, господарської, побутової та іншої діяльності населення.
- •2.Утилізація відходів паливно-енергетичного комплексу
- •3.Утилізація відходів металургійного комплексу
- •4.Утилізація відходів машинобудівних комплексів
- •5.Утилізація відходів хімічного виробництва
- •6.Утилізація відходів переробки деревини
- •7.Утилізація відходів виробництва будівельних матеріалів
- •8.Полігони твердих промислових відходів
- •Лекційне заняття № 23 Екологічні проблеми міст України: розвинені індустріальні центри
- •Лекційне заняття № 24 Екологічні проблеми міст України: міста-курорти і туристичні центри
- •Лекційне заняття № 25 Управління екологічною безпекою міста
- •Державний екологічний контроль за охороною навколишнього середовища міст
- •Лекційне заняття № 26 Розвиток міст у XXI сторіччі
3.Утилізація відходів металургійного комплексу
Основну масу відходів цього комплексу представляють розкривні і породи видобутку, що вміщають, руд, відходи їхнього збагачення, металургійні шлаки.
Відходи видобутку залізної руди
Відходи видобутку залізної руди являють собою породи, що попутно добуваються, що, поряд з розробкою залізної руди, витягають і складируют у відвали.
Основним напрямком утилізації цих відходів є використання їх для пристрою дамб, гребель, насипів, основ доріг, а також для виробництва будівельних матеріалів (як заповнювачі у важких і особливо важких бетонах).
Відходи збагачення руди
Відходи збагачення руди, так звані «хвости», утворюються при одержанні залізного концентрату методами електромагнітної чи магнітної сепарації і займають величезні площі. При цьому підтоплюються прилеглі території, забруднюються підземні води, що явно суперечить законодавству України.
Основним напрямком використання «хвостів» є використання їх як вторинну сировину для виробництва будівельних матеріалів. Піски з відходів збагачення можуть використовуватися в кладкових і штукатурних розчинах, при приготуванні бетонів, одержанні силікатної цегли.
Металургійні шлаки
Металургійні шлаки утворюються при виплавці металів і являють собою продукти високотемпературної взаємодії руди, порожньої породи, флюсів, палива. Основним споживачем шлаків є цементна промисловість. Ці шлаки також використовують для виробництва шлакової вати. З розплавлених металургійних шлаків відливають камені для бруківки доріг, бордюрний камінь, жаростійкі плитки, труби й інші вироби.
4.Утилізація відходів машинобудівних комплексів
Зростання міст, розвиток в промисловості й сільського господарства призвели до того, що маючи гігантськими водними ресурсами, країна вже відчуває у низці регіонів дефіцит води, в якому було де його немає, якість води вкрай низька.
Гальванотехника - одна з виробництв, що серйозно впливають на забруднення довкілля, зокрема іонами важких металів, найнебезпечніших для біосфери. Головним постачальником токсикантів вгальванике (до того ж час і основним споживачем води та головним джерелом стічних вод мовби) є промивні води. Обсяг стічних вод мовби дуже високий через недосконалого способу промивання деталей, який вимагає великої витрати води (до 2 м3 і більше на 1 м2 поверхні деталей).
Стічні води багатьох гальванічних цехів перебувають у собі токсичні речовини такі, як ціан, хром, мідь, свинець, кислоту, луги та ін.
Перевищення ГДК може викликати пряме чи непряме шкідливий вплив на людини, тварин, риб. Дія хрому (VI), наприклад, виявляється у токсичному іканцерогенном прояві.
Тому необхідно максимально зменшити концентрацію токсикантів в промивних водах.
На машинобудівному підприємстві знешкодження стічних вод мовби зокрема і зажадав відхромат-ицианид-ионов виробляютьреагентним методом. Так,Сr (VI) відновлюють доCr(III), який менш токсичний, потім виробляють осадження. Проте в цього є недоліки. Основним недоліком цього є дуже багато шламів, містять токсичні сполуки важких металів. Утилізація й які виникають шламів - дуже складний і виробництво, а окремих випадках шлами не піддаються переробці. Основний метод знешкодження їх є поховання їх у спеціальних майданчиках, якщо вони передбачаються. Отже, повернення химреактивов і металів в цикл виробництва практично виключений.