Перелік показників кризових явищ, які підлягають картографуванню при ґрунтово-екологічних дослідженнях

№ п/п	Назва кризових явищ	Назва показників, характер і тип проявлення кризових явищ
1.	Ерозійні процеси: вітрова і водна ерозія	Площі земель різного ступеня еродованості; втрати ґрунту, т/га; коефіцієнт зниження родючості; шар потенційного стоку; показник прояву ерозії ґрунтів; потужність наносів дрібнозему в лісосмугах, см
2.	Порушення грунтів при зрошенні	Вторинне засолення; вторинне осолонцювання; вторинне заболочення; глибина ґрунтових вод і їхній хімізм;негативні зміни в гумусовому стані, фізичних і фізико-хімічних властивостях

3.	Порушення ґрунтів при осушенні	Площі осушених земель, га; вторинне заболочення; переосушення („аридизація") земель; спрацювання осушених торфових земель унаслідок інтенсивної мінералізації органічних речовин і ерозії; вторинне озалізнення, окарбоначення, осолонцювання і засолення; забруднення дренажних вод; забруднення радіонуклідами; утворення торфових кар'єрів
4.	Техногенне і сільськогосподарське забруднення грунтів	Радіаційне забруднення; забруднення важкими металами; техногенне забруднення викидами підприємств в атмосферу; забруднення отрутохімікатами і пестицидами; забруднення відходами с/г виробництва; забруднення ґрунтів при транспортуванні ПММ. трубопроводами і їхнє використанняв господарствах; забруднення будівельними відходами і побутовим сміттям; забруднення при неправильному збереженні та використанні добрив і меліорантів
5.	Техногенні порушення ґрунтів	Порушення ґрунтів при відкритому добуванні будівельних матеріалів і корисних копалин, складуванні шахтних порід; порушення ґрунтів при будівельних роботах; техногенні порушення ґрунтів у містах та інших населених пунктах.
6.	Порушення ґрунтів, пов'язані з геологічними аномаліями	Кризові явища: селі, мочари, зсуви, вітровали, карст, поди, западини

Методика ґрунтово-екологічного знімання буде залежати від завдань і району досліджень. У підготовчий період необхідно перелічити ті показни­ки, які будуть підлягати картографуванню і дослідженню, розробити мето­дику відбору зразків ґрунтів для лабораторного дослідження. Особливу увагу необхідно звернути на планову картографічну основу. Необхідно мати ґрун­тову карту, бажано відкориговану за сучасними вимогами, топографічну основу і карти пластики рельєфу, які складають на базі топографічних пла­нів і аерофотознімків, ландшафтну карту. Крім того, корисними будуть ма­теріали останнього агрохімічного обстеження господарства, матеріали сольо­вих і солонцевих знімань на зрошувані території, карти рівнів ґрунтових вод тощо. Якісна ґрунтова карта може служити плановою основою для ґрунтово-екологічного знімання і значно спростити його.

Якщо ґрунтова карта має низьку якість, то необхідне її коригування за картами пластики рельєфу і складеними на їхній основі ґрунтовими картами-гіпотезами. В іншому випадку ґрунтово-екологічне знімання буде недоцільним.

Перед початком польового ґрунтово-екологічного обстеження на ґрунто­ву карту наносять усю інформацію про сучасний еколого-меліоративний стан земель, аналізують цю інформацію і вже конкретно визначають задачі на польовий період.

Польовий період. У польовий період вирішують такі завдання:

• обстежують територію з метою виявлення кризових ситуацій і наносять отриману інформацію на карту у вигляді ареалів і умов­них значків з детальним описом виявлених порушень грунтів;

• виявляють попередні причини кризових явищ і низькоефективного використання земельних ресурсів;

• проводять відбір зразків грунтів для подальшого лабораторного дослідження;

• вирішують питання про необхідність дослідження окремих власти­востей ґрунтів і кризових ситуацій на ключах і постійних стаціона­рах, включення їх у систему загального моніторингу, а також про періодичність ґрунтово-екологічних обстежень.

Камеральний період. У камеральний період вирішують такі завдання:

• аналізують ґрунтові зразки, зразки рослин і ґрунтових вод;

• за отриманими результатами роблять висновок про зарахування того чи іншого району (площі, контуру тощо) до кризової ситуації певного рівня;

складають ґрунтово-екологічну карту, легенду до неї і пояснюваль­ну записку з рекомендаціями з подолання негативних явищ.