Топографічна основа грунтових карт
Межі тих або інших грунтів і грунтових контурів багато в чому залежать від рельєфу місцевості (Рис. 5), тому для складання грунтової карти украй необхідна топографічна основа з докладним зображенням останнього. «Достатньо вказати — пише проф. А. А. Красюк - що, якщо дослідник не має в своєму розпорядженні карти із зображенням рельєфу, то ні про яке точне вивчення грунтів даної площі думати не доводиться».
Яким же вимогам повинні відповідати картографічні матеріали, необхідні грунтознавцю при картуванні грунтів?
Рис.5 Розподіл грунтів по рельєфу в центральному Донському районі (по З. А. Захарову);
1 — південні чорноземи глинисті на червоно-бурих глинах, 2 — південні чорноземи суглинні на жовто-бурих суглинках, 3 — південні чорноземи напівзмиті, щебенюваті, 4 — південні чорноземи супіщані на корінних пісках, 5— чорноземовидні піщані грунти / — крейдяні вапняки, // — третинні піски, /// — червоно-бурі (структурні) глини, IV — темно-бурі лесовидні суглинки.
Щоб забезпечити велику точність грунтової карти, дослідник повинен мати в своєму розпорядженні топографічну карту в масштабі більшому, ніж масштаб грунтової карти, що складається. Найчастіше при грунтовому картуванні застосовується топооснова, масштаб якої в два рази більше за масштаб майбутньої грунтової карти, і, в усякому разі, масштаб топографічної основи не повинен бути дрібніше масштабу грунтової карти, що складається.
Точність грунтової карти багато в чому залежить від точності і повноти зображення на топографічній основі рельєфу і місцевих предметів (ліси, річки, болота, населені пункти, дороги, канали, сади і т. п.), тому при підборі топографічної основи для складання грунтової карти грунтознавець повинен особисто перевірити повноту зображення цих елементів, що дасть можливість надалі при польових дослідженнях швидко орієнтуватися на місцевості, точно «прив'язувати» грунтові розрізи і наносити грунтові межі.
Масштаб карт
Масштабом карти (плану) прийнято називати ступінь зменшення ліній на карті (плані) відносно горизонтальних прокладень відповідних їм ліній на місцевості, або відношення довжини лінії на карті (плані) до довжини відповідної їй лінії на місцевості. Ці співвідношення виражаються у вигляді дробу: 1/100000, 1/5000, 1/25000, 1/10000 в чисельнику якого ставлять одиницю, а в знаменнику — число, що показує, в скільки разів відстань на місцевості зменшена при зображенні її на карті.
Масштаб, який виражений відношеннями чисел, прийнято називати чисельним масштабом. На топографічних картах він підписується над південною (нижньої) стороною рамки найчастіше так: 1:500000, 1:100000, 1:25000, 1:10000.
Щоб спростити вимірювання відстаней по карті, дуже часто застосовується лінійний масштаб, який є, не що інше, як графічне зображення чисельного масштабу у вигляді прямої лінії з діленням, для відліку відстаней.
Лінійний масштаб на топографічних картах поміщається нижче чисельного, як показано на рисунку 6.
Рис. 6. Зображення чисельного і лінійного масштабів на картах
Відстань на місцевості, яка відповідає одному сантиметру на карті, називається величиною масштабу, або натуральним масштабом, наприклад:
Масштаб карти Величина масштабу
1 :25000 .... в 1 см — 250 м
1 : 50000 .... в 1 см — 500 м
1 : 500000 .... в 1 см — 5 км
Топографічні карти називають по знаменнику або величині масштабу, наприклад: карту масштабу 1:500000 – п'ятдесятитисячної, або півкілометровкою; 1:100000 — стотисячної, або кілометровкою; 1 : 500000 — п’ятисоттисячної, або п’ятикілометровкою.
Розрізняють карти дрібного, середнього і крупного масштабів.
При цьому не слід забувати, що, чим менший знаменник масштабу карти, тим зображення, на карті буде більший, і навпаки. Дрібномасштабними картами, прийнято називати такі, у яких знаменник масштабу великий, наприклад, 1:500000 або 1:1000000, а великомасштабними ті, у яких знаменник масштабу невеликий, наприклад, 1:10000, 1:25000, 1:5000. Таким чином, більшим називається той масштаб карти, у, якого знаменник менше.