- •Заочна форма навчання
- •2. Мета викладання дисципліни
- •3. Програма
- •Змістовий модуль 1 Підготовчі роботи при картографуванні грунтів
- •Змістовий модуль 2. Польовий період по картографуванню грунтів
- •Тема 1. Організація і проведення польових грунтово-картографічних робіт
- •Тема 2. Методи складання грунтової карти
- •Тема 3. Види ґрунтової зйомки
- •Змістовий модуль з Камеральне опрацювання матеріалів польових досліджень
- •Тема 1. Обробка польової документації
- •Тема 2. Укладання та оформлення авторського оригіналу грунтової карти
- •Змістовий модуль 4 Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •Тема 2. Грунтово-меліоративне та сольове обстеження
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •2/1* - Чисельник денна форма / знаменник заочна форма навчання
- •5. Завдання для самостійної роботи
- •6. Індивідуальна розрахункова робота
- •7. Методи навчання
- •8. Методи оцінювання знань
- •9. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •10. Методичне забезпечення
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни Змістовий модуль №1. Підготовчі роботи при картографуванні грунтів.
- •Тема 1: Проблеми та методологічні підходи в картографуванні грунтів.
- •1.1.Проблеми картографування грунтів.
- •1.2. Структурний підхід
- •1.3. Порівняльно-географічний підхід
- •1.4. Ґрунт як об'єкт досліджень.
- •1.5.Предмет, метод і задачі курсу «Картографія грунтів»
- •1.6. Історія розвитку картографування грунтів.
- •Тема 2: Основні закономірності розміщення грунтів на земній поверхні.
- •Тема 3. Підготовчі роботи, при картографуванні грунтів.
- •Зразковий склад грунтової партії:
- •Топографічна основа грунтових карт
- •Визначення відстаней по карті
- •Горизонталі проведені через 5 м
- •Змістовний модуль №2 Польовий період картографування грунтів
- •Тема 1: Організація і проведення польових грунтово-картографічних робіт.
- •Основні різновиди грунтів по механічному складу і їх ознаки (по а. А. Красюку)
- •Класифікація грунтів по механічному складу
- •Класифікація грунтів по каменястості
- •Горизонтам
- •Тема 2. Методи складання ґрунтових карт
- •Встановлення грунтових меж і нанесення на карту грунтових контурів.
- •Умовні позначення механічного складу грунтів
- •Тема 3: Види грунтової зйомки
- •Змістовий модуль №3. Камеральна обробка матеріалів польових грунтових досліджень.
- •Тема 1. Обробка польової документації
- •При складанні картограми кислотності грунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості грунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для вилугуваних чорноземів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерновопідзолистих грунтів калієм:
- •Для грунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанн картограми забезпеченості грунтів азотом:
- •Складання остаточної класифікації грунтів, грунтової карти і очерки.
- •Тема 2: Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •Тема 3: Типізація земель та види картограм. Складання картограм
- •Типологія сільськогосподарських земель підтаигової зони Красноярського краю (в.М.Корсунов, є.Н.Красєха, 1990)
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності
- •Дози вуглекислого вапна, т/га
- •Групування ґрунтів за ступенем насичення основами
- •Змістовий модуль №4
- •Тема 1: Грунтове картографування для землеустрою
- •Експлікация грунтів і земельних угідь колгоспу
- •Тема 2: Грунтово меліоративне та сольове обстеження
- •Масштаби грунтових знімань
- •Кількість точок для визначення водно-фізичних властивостей ґрунтів
- •Кількість описів та облікових ділянок (на 1 км2)
- •Кількість облікових ділянок (на 1 км2)
- •Види виробок та аналізів на 1 км
- •Приблизний склад і кількість аналізів з одного шурфу глибиною 2 м
- •Тема 3: Ґрунтово-ерозійне та грунтоеколого-агрохімічне знімання
- •Дерново-шдзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •Градації еродованості території в складних контурах
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають картографуванню при ґрунтово-екологічних дослідженнях
- •2. Методичні рекомендації до виконання практичних робіт. Картограма агровиробничого групування ґрунтів
- •Агровиробничі групи ґрунтів Полісся (за н.Е.Вернандер)
- •Дернові та дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти на воднольодовикових і давньоалювіальних відкладах.
- •Дерново-слабо- та середньопідзолисті, заліснені глинисто-піщані ґрунти на водно-льодовикових і давньоалювіальних відкладах:
- •Б) ґрунти, які підстилаються щільними безкарбонатними породами
- •Дерново-слабопідзолисті супіщані та суглинкові ґрунти на льодовикових та водно-льодовикових відкладах:
- •4. Дерново-слабо- та середньопідзолисті супіщані та суглинкові ґрунти на карбонатних породах:
- •Агровиробничі групи ґрунтів Лісостепу (за г.О.Гринем)
- •2. Сильно опідзолені суглинкові ґрунти на лесах, які підстилаються елювієм щільних карбонатних порід на глибині 0,5 – 1,0 м:
- •8. Слабоопідзолені суглинкові ґрунти на лесах, які підстелені елювієм щільних карбонатних порід на глибині 0,5 – 1,0 м:
- •9. Слабоопідзолені лісостепові глинисто-піщані і супіщані ґрунти на пісках і супісях:
- •11.Середньо змиті опідзолені ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах і щільних глинах:
- •12.Сильно змиті опідзолені ґрунти на лесових, рихлих нелесових породах і на щільних глинах:
- •14.Опідзолені оглеєні содово-солончакові ґрунти на лесових і нелесових породах: а) сильно опідзолені
- •15.Чорноземи типові глибокі і сильнореградовані, суглинкові на лесових та рихлих, нелесових карбонатних і не карбонатних породах:
- •16.Чорноземи на щільних глинах:
- •17.Чорноземи на елювії сильно карбонатних порід (мергелях, крейдах, вапняках):
- •18.Чорноземи середньо змиті на лесових породах, рихлих не лесових і щільних глинах:
- •20.Чорноземи та чорноземи лучні слабо- і середньо солонцюваті у комплексі з корковими та мілкими солонцями до 20% на лесових, і рихлих не лесових породах:
- •21.Чорноземи сильно солонцюваті та солоні глибокі у комплексі з корковими і мілкими солонцями до 20% на лесових і рихлих не лесових породах:
- •28.Лучні сильносолонцюваті солончакові ґрунти з корковими і мілкими солонцями до 20% на алювіальних відкладах:
- •29.Заболочені і болотні середньо- і сильносолонцюваті ґрунти на алювіальних і делювіальних відкладах:
- •30.Торфово-болотні ґрунти і торфовища на алювіально-делювіальних відкладах:
- •Агровиробничі групи ґрунтів Степу та сухого Степу (за о.М.Можейко, в.Д.Кісель)
- •2. Опідзолені середньозмиті ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах:
- •3. Опідзолені сильнозмиті ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах:
- •4. Чорноземи звичайні на лесових породах:
- •Картограма бонітування ґрунтів
- •Картограма рекомендацій по раціональному використанню земель
- •Контрольна тестова програма
- •Завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •Список використаної літератури:
- •Перелік варіантів для виконання контрольної роботи
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра агрохімії ґрунтознавства та землеробства
В. М. Фурман
Картографія грунтів
Інтерактивний комплекс
навчально-методичного забезпечення
дисципліни
Кредитно модульна система організації
навчального процесу
Для студентів напряму підготовки
6.090 101 «Агрономія»
Рівне – 2008
Вступ
Охорона ґрунтів, їх раціональне використання, всебічне підвищення родючості є найважливішою проблемою сучасності. Основні розробки з правильного використання ґрунтового покриву, як важливого компоненту біосфери, повинні будуватись на глибокому знанні його ролі, характеру, властивостей, потенціальних можливостей, а також особливостей природних умов.
Ґрунтове картографування є важливою частиною інформації про навколишнє середовище, і в першу чергу, про ґрунтовий покрив, як головний засіб сільськогосподарського виробництва.
Картографування ґрунтового покриву є основою для агровиробничої оцінки ґрунтів і розробки заходів з підвищення їх родючості, охорони і найбільш ефективного використання.
Методичні вказівки допоможуть вивчити методи ґрунтової зйомки, принципи складання ґрунтового плану і супроводжуючого матеріалу з дотриманням природоохоронних та агроекологічних вимог при розробці різних рекомендацій в умовах інтенсивного ведення господарства.
Для складання ґрунтового плану використовують топооснову, план внутрішньогосподарського землевпорядкування, аерофотоплани, космічні знімки. Складені ґрунтові плани можуть з різним ступенем детальності відображати характер ґрунтового покриву. При достатній кваліфікації працюючого ґрунтознавця точність плану залежить від масштабу зйомки і масштабу картографічної основи.
Під масштабом ґрунтової зйомки розуміють ступінь детальності показу ґрунтового покриву на плановій основі, тобто кількість гектарів, які характеризуються одним ґрунтовим розрізом. Густота закладення розрізів (масштаб, точність ґрунтового дослідження) залежить як від заданого масштабу зйомки, так і від категорії складності ландшафту (місцевості). При масштабі 1:10000 один розріз закладається на 10-25 га при масштабі 1:25000 - на 25-80 га. Межа між окремими ґрунтами визначається за допомогою прикопок глибиною 60-70 см. Всі розрізи і прикопки наносяться точно на план. Кожний розріз чітко описується за зовнішніми морфологічними показниками, на основі яких визначаються тип ґрунту, його різновиди за гранулометричним складом і ґрунтотворними породами.
На ґрунтовому плані показують межі ґрунтових виділів, шифри ґрунтів, позначення гранулометричного складу, солончаковість, солонцюватість, оглеєння породи, а також проводять розкраску кожного ґрунтового контуру відповідно до шкали кольорів.
Ґрунтові зйомки відрізняються масштабом і цільовим направленням. При ретельному дослідженні ґрунтового покриву використовують детальну ґрунтову зйомку. Для землекористування господарств достатньо крупномасштабної ґрунтової зйомки. Крім того, ґрунтові зйомки в залежності від направлення розподіляють для цілей землеустрою, зрошення, осушення, агролісомеліорації, а також для дослідних цілей.
До складу картографічних матеріалів крупномасштабної ґрунтової зйомки, крім ґрунтового плану, входить ряд картограм: агровиробничого групування ґрунтів, картограма еродованих земель і рекомендацій по захисту їх від ерозії, картограма раціонального використання земель, картограма бонітування ґрунтів, картограма гумусового стану ґрунтів, екологічні картограми та ін.
Робоча програма дисципліни
«Картографія грунтів»
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „Картографування грунтів і польові грунтові дослідження"
ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Денна форма навчання
Призначення: підготовка бакалаврів, підвищення кваліфікації, післядипломна освіта |
Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
1 |
2 |
3 |
Кількість кредитів ECTS - 3,5
Модулів - 2, розрахункова робота
Змістових модулів - 4
Загальна кількість годин - 126
Тижневих годин: аудиторних - 4 СРС - 5,5 |
Напрям 1301 "Агрономія"
Спеціальність: 6.130100 "Агрохімія та ґрунтознавство"
Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр |
Обов'язкова нормативна Рік підготовки: 3-й Семестр: 5-ий Лекції - 24 год. Лабораторні -24 год. Самостійна та індивідуальна робота - 66 год. Розрахункова робота: розробка елементів картографування грунтів сільськогосподарського підприємства Види контролю − захист розрахункової роботи, іспит |
Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та
індивідуальної і самостійної роботи становить 42 % до 58%
Заочна форма навчання
Призначення: підготовка бакалаврів, підвищення кваліфікації, післядипломиа освіта |
Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
1 |
2 |
3 |
Кількість кредитів ЕСТ8 - 4,5 Контрольна робота
Змістових модулів - 4 Загальна кількість годин - 162 |
Напрям 1301 "Агрономія" Спеціальність: 6.130100 "Агрохімія та ґрунтознавство" Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр |
Обов'язкова нормативна Рік підготовки: 4-й Лекції - 8 год. Практичні - 12 год. Самостійна та індивідуальна робота - 142 год. Контрольна робота: розробка елементів картографування грунтів сільськогосподарського підприємства Види контролю - захист курсової роботи , залік, іспит |
Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної і самостійної роботи становить 12 % до 88%
2. Мета викладання дисципліни
Курс «Картографування грунтів» являє собою спеціальну дисципліну, яка охоплює важливий розділ ґрунтознавства, який вивчає методи польового дослідження грунтів і способи складання ґрунтових карт. Найголовнішими задачами ґрунтового картографування, або ґрунтової зйомки, є комплексне вивчення ґрунтового покриву окремих ділянок земної кори, встановлення з'язку між грунтами і умовами ґрунтоутворення, виявлення закономірностей просторового розповсюдження типів, підтипів і різновидностей грунтів і складання на цій основі ґрунтових карт. Результати грунтово-картографічних робіт - грунтові карти, карти агрогрунтового районування, карти якісної оцінки грунтів і земельних угідь, карти агровиробничої характеристики грунтів і картограми вмісту рухомих форм азоту, фосфору і калію в грунтах -дадуть можливість науково обгрунтувати багато питань більш раціонального використання грунтів і застосування добрив. Грунтові карти і нариси з характеристикою грунтів господарств вкрай необхідні при:
1. Розробці агротехнічних, меліоративних, протиерозійних і інших заходів, а також при застосуванні більш прогресивних шляхів підвищення родючості грунтів господарств.
2. Проведенні державного обліку земельних фондів і освоєння нових земель.
3. Внутрішньогосподарському землеустрої та введенні науково обгрунтованих сівозмін.
4. Складанні районних і обласних ґрунтових карт.
5. Плануванні і спеціалізації сільського господарства, проведенні масових сільськогосподарських дослідів.
Метою вивчення дисципліни „Картографування грунтів і польові грунтові дослідження" студентами спеціальності „Агрохімія та ґрунтознавство" є забезпечення глибокого і всестороннього вивчення основних методів складання ґрунтових карт та їх практичного використання.
3. Програма
Найважливішими завданнями ґрунтознавців на сучасному етапі розвитку є:
- вивчення генетико-виробничих особливостей грунтів і розробка їх класифікації;
- складання ґрунтових карт областей, районів та господарств;
- бонітування фунтів та якісно-кількісний облік земельних ресурсів держави;
- пошук нових шляхів підвищення родючості грунту, в тому числі освоєння і окультурення солонців;
- охорона грунтів від ерозії, засолення та заболочування.
Крім того, дуже важливою задачею ґрунтознавців є популяризація досягнень ґрунтознавства та агрохімії серед широких мас населення і залучення їх в роботу по вивченню місцевих грунтів і складання ґрунтових карт.
В результаті вивчення курсу „Картографування грунтів і польові грунтові дослідження" студенти повинні:
− знати: основні закономірності розповсюдження грунтів на земній поверхні, етапи проведення картографічних робіт та їх зміст, організацію, штат та спорядження ґрунтової партії, обов'язки штатних одиниць партії, топографічну основу ґрунтових карт, методи польових досліджень, види ґрунтової зйомки.
− вміти: на основі отриманих знань скласти ґрунтову карту, остаточну класифікацію грунтів та ґрунтовий нарис, а також використовувати на практиці грунтові карти та картограми різного призначення.
Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалаврів, а також для студентів факультетів підвищення кваліфікації, інститутів післядипломної освіти.