- •Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
- •Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •4.Дати визначення процесу сек'юритшації.
- •6.Дати визначення ринку іноз. Валюти як частини грош. Ринку
- •7.Дати визначення поточної валютної операції.
- •8.Дати визначення валютної операції, пов'язаної з рухом капіталу.
- •9.Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дати характеристику кредитних послуг на грошовому ринку.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обороту.
- •23. Класифікація ції за видами засвідчуваних прав
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб'єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб'єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектора на ринку фінансових послуг
- •32. Визначити роль та місце фінансових посередників як суб'єктів ринку фінансових послуг.
- •33. Обгрунтувати класифікацію суб'єктів ринку фінансових послуг за організаційною формою.
- •34.Обгрунтувати поділ s-тів (с-та) рфп за рольовою ознакою.
- •Обґрунтувати класифікацію с-тів рфп за функціями на фінан ринку
- •Обґрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури рфп.
- •37. Визначити чинники інституційного сегментування рфп.
- •38. Визначити фінансові інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фінансові інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фінансові інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов'язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов'язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50. Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •53. Визначте особливості функціонування фінансових інструментів фондів грошового ринку.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •Визначити і охарактеризувати специфічні види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •Розкрити зміст сис-ми пруденційного регул-ня д-ті фін посередників.
- •Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ України.
- •Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •Основні завдання державного регулювання ринку цп в Україні.
- •Державна (Національна) комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Нагляд за страховою діяльністю та його завдання.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в Україні, їх функції та завдання.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характеристику кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89. Дати характеристику ф'ючерсу як інструменту хеджування валют ризику.
- •Дати характеристику послуги зі страхування життя як форми здійснення заощадження.
- •Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94. Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99. Реєстраційні послуги на ринку цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
- •Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.
- •Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
Депозитарні розписки - Іменний ЦП, випущений авторитетним банком-депозитарієм, який підтверджує права власності на акції іноземної компанії, що депоновані в цьому банку.
Виникнення ДР зумовлено тим, що певними нормами держ. регулювання було обмежено діял-ть іноземних інвесторів.
Випуск депозитарних розписок дозволяє добитися значно більшого і має ряд переваг:
§ розширення групи потенційно повідомлених інвесторі;
§ поліпшення іміджу та підвищення довіри до емітенту, збільшення кола осіб, які володіють позитивною інформацією щодо емітента;
§ емітент може уникнути чинних у певних країнах обмежень на вивезення цінних паперів за кордон і продавати цінні папери іноземним інвестором, коли їх продаж заборонений чи обмежений або надмірно жорстко регулюється;
§ інвесторам легше диверсифікувати портфель цінних паперів;
§ інвестування в депозитарні розписки має низькі трансакційні витрати.
§ дивіденди, що сплачуються за депозитарними розписками, більше тих, що сплачуються за акціями.
§ ліквідність депозитарних розписок порівняно з акціями в цілому вища.
Амер. ДР - обертаються лише на амер. фонд, ринку, а Глобальні – на світовому.
Амер. деп. розп.-це випущений амер.депозитарієм сертифікат, що підтверджує право на визначену кількість акцій іноз.емітента. Амер.інвестори надають перевагу амер.деп.розп-кам,а не безпосередньо іноз.акціям, оскільки: 1)ам.д.р. обертаються відповідно до амер.законод-ва 2)вони продаються і купуються в долл.США 3)банк-депозитарій виконує розрахунки і виплати дивід-в по деп.розп-кам в долл.США.
Усі програми ам.д.р. поділ.на 1)ті,що спонсоруються (випускаються на підставі угоди між емітентом і депозитарієм) 2)що не спонсоруються (випуск ам.д.р. здійсн-ся депозитарієм за вимогою акціонерів або на підставі угоди з ними,емітент може і не знати, що на його акції існують ам.д.р.). Існують декілька рівнів у тих,що спонсоруються. Рівень залежить від вторинного обігу, від активності та місця обігу, від обсягів фін. звітності,що емітент повинен надавати в комісію з ЦП та ФБ США( SEC).
Глоб депоз розписки -їх випуск здійсн-ся з метою залуч-ня капіталу, якщо частина глоб.д.р. призначена для обігу на тер.США, то вони повинні бути зареєстр-ні відповідно до амер.законодавства.
У схемі обігу ДР приймають участь 2 суб'єкти інфраструктури: зберігач, розташований у країні походження базового ЦП (кастодіальний банк); банк-депозитарій, авторитетний іноз. банк, який безпосередньо здійснює випуск та розміщення ДР. Третьою стороною у залежності від рівня розписки м. бути: власник базових ЦП або емітент цих базових ЦП. У залежності від того, хто є 3 стороною схеми, кошти від розміщення ДР отримує або власник або емітент ЦП.
86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
Фін послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, або, за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Згідно з законом про банки та банківську діяльність андеррайтинг – це купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов’язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов’язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані.
Загалом, андеррайтинг можна визначити як купівлю на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам.
Виділяють дві основні форми андеррайтингу:
· метод твердих зобов’язань;
· метод найкращих зусиль.
Сутність першого полягає в тому, що посередник або викуповує весь (частину) випуску з наступним перепродажем інвесторам на ринку; або гарантує продаж цінних паперів емітента інвесторам.
При використанні методу найкращих зусиль андеррайтер бере на зобов’язання докласти усіх максимальних зусиль щодо розміщення цінних паперів емітента. Як правило, винагорода посередника – комісійна винагорода у вигляді відсотка від вартості розміщених цінних паперів.
Діяльність андеррайтера не обмежується лише посередницькими функціями під час розміщення цінних паперів. Як свідчить практика, ці додаткові послуги можуть бути як явними (зафіксовані в договорі між емітентом та посередником), так і неявними.
Ще можна сказати, що андерраіітинг - це розміщення ЦП по публічній підписці через посередників, функції яких частіше всього виконують інвестиційні банки. Останні купляють ЦП у компаній, що їх випускають по раніше встановленій ціні і потім розміщують їх серед осіб та інвестиційних інвесторів (різних фондів, банків) по більш високим цінам. Коли об'єм нового випуску достатньо великий, декілька інвестиційних банків створюють спеціальний емісійний синдикат, погоджуючи строки емісії ЦП, розміри комісійних для його членів. Кожний з банків, що входить у синдикат в межах встановленої долі випуску проводить підписку серед своїх клієнтів.
