- •Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
- •Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •4.Дати визначення процесу сек'юритшації.
- •6.Дати визначення ринку іноз. Валюти як частини грош. Ринку
- •7.Дати визначення поточної валютної операції.
- •8.Дати визначення валютної операції, пов'язаної з рухом капіталу.
- •9.Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дати характеристику кредитних послуг на грошовому ринку.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обороту.
- •23. Класифікація ції за видами засвідчуваних прав
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб'єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб'єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектора на ринку фінансових послуг
- •32. Визначити роль та місце фінансових посередників як суб'єктів ринку фінансових послуг.
- •33. Обгрунтувати класифікацію суб'єктів ринку фінансових послуг за організаційною формою.
- •34.Обгрунтувати поділ s-тів (с-та) рфп за рольовою ознакою.
- •Обґрунтувати класифікацію с-тів рфп за функціями на фінан ринку
- •Обґрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури рфп.
- •37. Визначити чинники інституційного сегментування рфп.
- •38. Визначити фінансові інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фінансові інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фінансові інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов'язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов'язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50. Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •53. Визначте особливості функціонування фінансових інструментів фондів грошового ринку.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •Визначити і охарактеризувати специфічні види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •Розкрити зміст сис-ми пруденційного регул-ня д-ті фін посередників.
- •Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ України.
- •Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •Основні завдання державного регулювання ринку цп в Україні.
- •Державна (Національна) комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Нагляд за страховою діяльністю та його завдання.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в Україні, їх функції та завдання.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характеристику кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89. Дати характеристику ф'ючерсу як інструменту хеджування валют ризику.
- •Дати характеристику послуги зі страхування життя як форми здійснення заощадження.
- •Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94. Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99. Реєстраційні послуги на ринку цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
- •Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.
- •Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
Провідним нормативним актом, що регулює діяльність реєстраторів в Україні, є «Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів»
Першою функцією регулювання є реєстрація цінних паперів, згідно з якою цінні папери повинні надійти в обіг лише після їх державної реєстрації. Вимоги реєстрації повинні виконуватися всіма суб'єктами, чиї цінні папери обертаються на території України. При цьому передбачається принцип обов'язкового ліцензування діяльності професійних учасників ринку цінних паперів, а також розробка правил допуску на ринок іноземних інвесторів. Регулювання ринку здійснюється також шляхом виконання функції гласності та забезпечення якості цінних паперів.
Реєстратором може бути юридична особа, що отримала дозвіл на ведення реєстра власників Іменних цінних паперів. Однак Закон забороняє органам державної влади, а також центрам сертифікатних аукціонів бути засновниками чи учасниками реєстратора.
Доля одного емітенту в статутному фонді реєстратора не може перевищувати 10%
Ведення реєстру власників іменних цінних паперів не може суміщатися з іншими видами діяльності, крім депозитарної".
Друга функція - забезпечення гласності є важливою функцією і кожен, хто продає чи пропонує до продажу цінні папери нових випусків, зобов'язав опублікувати проспект емісії, який повинен містити повну, достовірну і чітку інформацію про випуск та емітента. Забезпечення якості допущених до обігу цінних паперів передбачає передпродажну перевірку їх на забезпеченість активами.
Діяльність професійних учасників ринку регламентується положеннями про правила і порядок проведення торгів,/ грошових розрахунків та поставки цінних паперів через систему депозитарії^. Згідно з Законом *'Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", національна депозитарна систем^ складається з двох рівнів? нижній рівень - зберігачі цінних паперів, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів; верхній рівень - Національний депозитарій України та локальні депозитарії,які ведуть рахунки зберігачів і здійснюють кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами.
Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ України.
Для того щоб система депозитарного обліку працювала як єдине ціле, в Україні створюється Національний (центральний) депозитарій. Основні (і єдині за текстом Закону) відмінності локальних депозитаріїв від Національного слід шукати в їх повноваженнях.
Для здійснення кожного з видів депозитарної діяльності учасникам Національної депозитарної системи видається ліцензія Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій має отримати ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Порядок видачі ліцензії затверджується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Ліцензія на здійснення депозитарної діяльності банкам
видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.
Облік цінних паперів у Національній депозитарній системі здійснюється відповідно до норм та правил обліку цінних паперів, затверджених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку
Контроль за діяльністю Національної депозитарної системи здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також у межах повноважень, визначених законодавством України, - Національний банк України, Міністерство фінансів України та інші державні органи.
Усі депозитарії молена поділити на два види', "просто" депозитарії та клірингові депозитарії. Перші практично нічим не відрізняються від зберігачів. А клірингові депозитарії - депозитарії, які одержали дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення клірингу щодо операцій з цінними паперами.
Кліринг - це отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.
Зберігачами цінних паперів, за Законом, можуть бути комерційні банки, що мають дозвіл на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, і торгівці цінними паперами. Останні повинні отримати відповідний дозвіл. Зберігачі мають право проводити за дорученням власника операції з депонованими цінними паперами та здійснювати іншу депозитарну діяльність, пов'язану з обігом цінних паперів, за виключенням клірингу та розрахунків по угодах з цінними паперами. В статутному фонді зберігача доля іншого зберігача чи торгівця цінними паперами, інвестиційної компанії, страхової компанії чи іншого інституціонального інвестора не може перевищувати 5%. До основної сфери діяльності зберігача відноситься відповідальне зберігання цінних паперів у безпечному місці, якщо вони мають документальну форму, та/чи відповідальне зберігання відповідних комп'ютерних записів, якщо цінні папери мають електронну форму.
70. Спрямування держ рег-ня посередницької д-ті довірчих тов-в (ДТ).
Довірче товариство - товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.
Д-ть ДТ рег-ся ДекретомКМУ "Про ДТ .
Правила створення, діяльності, а також права та обов'язки учасників і засновників довірчого товариства визначаються Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, встановлених цим Декретом.
Довіритель майна - юридична особа або громадянин, які передають довірчому товариству повноваження власника належного їм майна відповідно до умов укладеного між ними договору.
Майном довірителя є грош.кошти, ЦП та д-ти,щр засвідчують право власності .
ДТ здійснюють представницьку д-ть щодо обслугов-ня ЦП довірителя відповідно до укладеного д-ру доручення .
ДТ, яке здійснює операції з ЦП за дорученням та в інтересах власників реєструються в с-мі ведення реєстру власників іменних ЦП як номінальний утримувач. Вартість активів прийнятих у довірче упр-ня не повинна перевищувати частки довіреної особи у статут фонді ДТ та її особистої додаткової відпов-сті (у Зкрат. розмірі до внеску) Але практично права довірителів майна не захищені (після реєстрації ДТ кошти зі ста-го фонду можуть повністю або частково бути вилученими зі статутного фонду, або виявитися неліквідними, і не дозволять компенсувати втрат вкладників, а вартість активів, взятих у довірче упр-ня може істотно перевищувати сплачений статутний фонд і додаткову відпов-ть учасників). Тому необхідно на законодавчому рівні конкретизувати умови форм-ня та збереження статут фонду тов-ва, забезпечити пост контроль за співвідношенням зобов'язань і активів, що прийняті в управлінні, а також створити с-му контролю за обліком довірчих операцій. Законод-ством Укр встановлено, що до прийняття і введення в дія 3-ну "Про довірчі Т", а також затверд-ня порядку ліцензування їх д-ті, держ реєстрація новостворених тов-в не здісн-ся. Зараз триває розробка нового закон-ства Укр з д-ті ДТ. Контроль за діючими ДТ здійсн-ть Фонд Держмайна Укр, НБУ та МФ. Фонд Держмайна видає ліцензії на проведення ДТ представницької д-ті з приватизаційними ЦП.
