37. Визначити чинники інституційного сегментування рфп.

Сегментація ринку фінансових послуг, на якому діють фінансові посередники, котрі суттєво відрізняються за характером діяльності, може здійснюватися за різними ознаками.

Основним критерієм побудови є сукупність фін інститутів, яким згідно законодавства конкретної держави надано право надавати фінансові послуги.

Інституційна класифікація РФП має місце у будь-якій системі правового регулювання фін ринку, але його економічне знач-ня зростає лише в системах жорсткого правового закріплення конкретних фінансових послуг як виключної професійної діяльності відповідного виду фінансових посередників. Найбільш сталими в світовій практиці є такі інстит-ні сегменти: ринок банківських послуґ універсальні та спеціалізовані), небанківськф фінансові установи - р.страхових послуг, р.послуг зі спільного інвестування, р.

брокерських послуг, p. пос. зі здійсненням розрахунків; Інститути інфраструктури депози установи, торгівельні ситеми розрахункові компанії). Сьогодні формується ще й ринок лізінго послуг. Основними чинниками, що визначають дане сегментування РФП є: Рісторія розвитку певних інститутів в окремо взятій країні, традиції країни 2)кількість сегментів РФП залежить від наявної к-ті видів фін посередників, закріплених діючим закон-вом 3)розвиток системи послуг та їх регул-ня внутрі однорідної групи фінансовиїх посередників. Ця класифікація дозволяє здійснювати державне регулювання та саморегулювання однорідних фін установ відповідно до специфіки їхньої діяльності. Обєктом впливу є конкретні фін установи.

38. Визначити фінансові інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.

Гр.ринок - частина фінансового ринку, де здійснюють короткострокові (до 1р.) депозитко позичкові операції, які обслуговують рух обігового капіталу, короткострокових ресурсів банків. Особливостями фін послуг на гроні ринку є ті потреби, які виникають у субєктів грошового ринку.

Потреби: 1. Придбання відповідного платіжного засобу для здійснення розрахунків; 2. забезпечення розрахунків наявними платіжними засобами; 3. Забезпечення заощаджень в мах ліквідній формі; 4.залучення короткострокових фін ресурсів нецільового харак-ру.

Інструменти гроги ринку поділ на три групи: 1.валюта- безпосередня грошова маса, яка використовується для здійснення розрахунків; 2.платіжні документи, за допомогою яких можна здійснювати розрахунки - векселя та чеки. 3.договори, які поділ на індивідуальні (несекюритизовані) та стандарти^ за законодавством (секюритизовані).

Інструментами грошового ринку є векселі, казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати, банківські акцепти тощо.

Індивідуальні - депозитний, кредитний, договір страхування, цп пенсійних фондів.

Стандартні- ощідні депозитні сертифікати, цп відкритих та інтервальних інвестиційних фондів, пенсійних фондів.

Найліквідніщий інструмент-валюта, найменш ліквідний-договори.

Отже, фін.інструментом є національна валюта та платіжні засоби в національній валюті (чеки, векселі), іноземна валюта (готівкова або безготів), платіжні засоби номіновані в іноземн валюті (чеки, векселі), ЦП деноміновані в іноземн валюті які викор-ся при міжнародних розрах-ках, дорогоцінні метали та каміння, послуги короткострокового кредитування, інкассо, аккредитиви, банківські перекази.