Міжзнакові зв'язки (дериваційні). Асиметрія знака в лексиці

(омонімія, полісемія, синонімія, паронімія).

За визначенням Ф. де Соссюра мовний знак моє симетричну (=двобічну) структуру – план змісту та план вираження. В основі явища омонімії та полісемії лежить закон асиметричного дуалізму мовного знака, який полягає у здатності мовних одиниць мати один план вираження при декількох планах змісту та навпаки – один план змісту при декількох планах вираження. У такому випадку симетрія порушується і це спричиняє появу асиметричних знаків: полісемантів (багатозначних слів), омонімів, синонімів, паронімів та антонімів.

Полісеманти (багатозначні слова) – слова, що мають два чи більше значення, пов'язаних між собою асоціативними зв'язками. Полісемантичні мовні знаки мають один план вираження та декілька планів змісту. Слово-знак поле має 1 план вираження ['поле] та 10 планів змісту:

1) "безліса рівнина, рівний великий прос­тір" (широке зелене поле);

2) "оброблювана під посів зем­ля" (засівати поле, поле пшениці);

3) "значна площа, від­ведена під що-небудь" (поле аеродрому, футбольне поле);

4) "простір, у межах якого відбувається якась дія" (поле бою, поле сил тяжіння, магнітне поле);

5) "поприще, сфера діяльності" (поле діяльності, поле науки, поле культу­ри);

6) "основа, на яку нанесено візерунок, зображення, на­пис тощо; фон, тло" (блакитне поле плаката, темне поле фотографії);

7) "смужка вздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при написанні або друкуванні; берег" (позначки на полях книжки);

8) "відігнуті краї капелюха" (поля капелюха);

9) "родовище корисних копалин" (рудне поле);

10) "сукупність мовних одиниць, об'єднаних спіль­ністю змісту" (лексико-семантичне поле, асоціативне по­ле слова, граматичне поле часу).

Характерною рисою полісемії є наявність асоціативного зв’язку між значеннями, закріпленими за одним планом вираження (звуко-графічною оболонкою).

Омоніми – слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Омонімічні мовні знаки, як і полісеманти, мають один план вираження та декілька планів змісту, але плани змісту омонімів між собою не пов'яза­ні: вони не мають на сьогодення спільних елементів смислу (сем) і асо­ціативних зв'язків. Наприклад: клуб (місце відпочинку) та клуб (диму).

Синоніми – слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються. У цьому випадку, синонімічні знаки проявляють асиметрію між формою та змістом у тому, мають один спільний план змісту та декілька планів вираження. План змісту синонімів вкрай рідко буває абсолютно однаковим для різних планів вираження (як наприклад, століття і сторіччя). У більшості випадків наявність різних планів вираження, спрямованих на позначення одного змісту свідчить про певні відмінності між синонімічними знаками (незважаючи на приблизно однаковий загальний зміст) та вказує на умови вживання синонімів у мовленні. Наприклад, рос. говорить, раз­глагольствовать (надто багато; розмовне), ораторст­вовать (довго, з претензією на красномовність; розмов­не, іронічне), витийствовать (красномовно; застаріле, книжне, тепер іронічне), шпарить (швидко, впевнено; розмовне).

Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.

Отже, явище паронімії характеризується майже однаковим планом вираження та різними планами змісту.

За звуковим складом пароніми бувають:

1. Однокореневі – відрізняються лише суфіксами або пре­фіксами: земний «пов'язаний із землею, земною сушею» – земельний «пов'язаний із землекористуванням» – земляний «зроблений із землі» – землистий «з частками землі», «за кольором подібний до землі»; дільниця «адміністративно-територіальна або виробнича одиниця» – ділянка «земель­на площа», «сфера діяльності»; танк «бойова машина» – танкер «судно»; зв'язаний «з'єднаний вузлом», «скріпле­ний за допомогою мотузка, ланцюга» – пов'язаний «за­кріплений», «поєднаний чимось спільним»; ефектний «вра­жаючий» – ефективний «з позитивними наслідками» – дефектний «зіпсований, з дефектом» – дефективний «не­нормальний», «із психічними або фізичними вадами»; сер­дечний «пов'язаний із серцем», «щирий» – сердешний «бі­долашний»; вникати «намагатися зрозуміти суть чого-не­будь» – уникати «прагнути бути осторонь чого-небудь»;

2. Різнокореневі – відрізняються одним-двома звуками: ком­панія «товариство» – кампанія «сукупність заходів»; промінь «смужка світла» – пломінь «полум'я»; талан «доля» – талант «обдарування»; розпещений «зіпсований надмірною увагою» – розбещений «морально зіпсований»; гучний «голосний» – бучний «пиш­ний», «галасливий»; веліти «наказати» – воліти «хотіти»; гамувати «заспокоювати, приборкувати» – тамувати «за­довольняти потребу в чомусь», «стримувати».

За лексичним значенням пароніми бувають:

1. Синонімічні: повідь – повінь, крапля – капля, слимак – слиз­няк, привабливий – принадливий, хиткий – хибкий, плос­кий – плаский, барабанити – тарабанити, линути – рину­ти, притаїтися – причаїтися, рипіти – скрипіти, радити – раяти;

2. Антонімічні: лепський – кепський, прогрес – регрес, екс­порт – імпорт, еміграція – імміграція, густо – пусто; семантично близькі: крикливий – кричущий, церемонний «манірний, проханий» – церемоніальний «урочистий, за пев­ним розпорядком», цегельний – цегляний, ніготь – кіготь, м'язи – в'язи, кіш «кошик» – ківш «черпак», кристал – кришталь;

3. Семантично різні: газ – гас, глуз – глузд, орден – ордер, дипломат – дипломант, ефект – афект.

Пароніми, як і омоніми, у художній літературі та в побуті використовуються для створення каламбурів – жартівливої гри слів: – Сумніваюсь, чи ти козак чи кізяк, – засміявся задоволений своїм жартом Варчук (М. Стельмах). Прийомний син барона був баран (Л. Костенко). Нечесну приватизацію в народі називають приватизацією; донощиків, що на вухо доносять, іменують Навуходоносорами (за ім'ям вавилонского царя Навуходоносора). Використання паронімів як художніх та стилістичних засобів називається парономазією.

Разом із тим треба пам'ятати, що звукова, а іноді й зна­ченнєва близькість паронімів може призвести до сплутування їх: незгоди («відсутність взаємопорозуміння, розбіжність у поглядах») і знегоди («нещастя, труднощі»); факт («подія, явище») і фактор («умова, причина»); уява («здатність уявляти») і уявлення («розуміння, поняття»); зумовити («спричинити») і обумовити («зробити застереження») тощо.