25. Збір за першу реєстрацію транспортних засобів

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, Кодексу є об’єктами оподаткування.

Об’єкти оподаткування збором

1. Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування збором:

1.1. колісні транспортні засоби, крім: ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги; е) причепів (напівпричепів); є) мопедів; ж) велосипедів;

1.2. судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

1.3. літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:

а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;

б) літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення.

База оподаткування визначається:

1. для колісних транспортних засобів:а) для мотоциклів, легкових автомобілів, автобусів — за об’ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;б)— за потужністю двигуна в кВт;

2. для суден:а), — за потужністю двигуна в кВт;б)— за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

3. для літаків, вертольотів — за максимальною злітною масою.

Ставки збору

1. для нових транспортних засобів — з коефіцієнтом 1;

2. для транспортних засобів, які використовувалися до 8 років, — з коефіцієнтом 2;

3. для транспортних засобів, які використовувалися понад 8 років, — з коефіцієн 3;

4. для вантажних транспортних засобів, які використовувалися понад 8 років, — з коефіцієнт 40.

Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Порядок сплати збору

1. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

2. Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу. 3. Платники збору зобов’язані при першій реєстрації в Україні пред’являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати збору, — відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

4. У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

26. Плата за землю

Платниками податку є:1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);2. землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є:1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є:1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації(1,764), визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; .2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

1. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

2. для багаторічних насаджень - 0,03

3.для с\г угідь що використовуються військовими частинами---0,1.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок,що оподатков за спеціальною ставкою)

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис.осіб	Ставка податку, гривень за 1 кв. метр	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення
До 3	0,28
Від 3 до 10	0,56
Від 10 до 20	0,90
Від 20 до 50	1,40	1,20
Від 50 до 100	1,69	1,40
Від 100 до 250	1,97	1,60
Від 250 до 500	2,26	2,00
Від 500 до 1000	2,82	2,50
Від 1000 і більше	3,95	3,00

При обчислені плати за землю,застос підвищуючи коефіцієнти:

1.на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3;

2. на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

3. на західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

4. на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;

5. у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3,;

6. на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку.

Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, які не викор за прзнач,сплач підвищ коефіцієнти

1. міжнародного значення - 7,5;

2. загальнодержавного значення - 3,75;

3. місцевого значення - 1,5.

Податок за земельні ділянки, надані для розміщення об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, справляється у розмірі 25 відсотків податку.

Ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Від сплати податку звільняються фізичних осіб :1. інваліди першої і другої групи;

2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;3. пенсіонери (за віком);4. ветерани війни 5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд :у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються для юридичних осіб:1. заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки.2. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації,3.дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади;4.релігійні організації України; Не сплачується податок за:1. сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій,2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування 5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами,;6. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

28. МЕХАНІЗМ НАРАХУВАННЯ ФІКСОВАНОГО С\Г ПОДАТКУ

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є

· сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України,

· селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Новостворені суб'єкти господарювання,селекційні центри.

Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування.

Не може бути зареєстрований як платник податку:

1. суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

2. суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

3. суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили.

База оподаткування

Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки:

для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5;

для багаторічних насаджень - 0,3;

для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, - 1,5 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків.

базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік.