2.Елементи і класифікація податків

Основою податкової системи і механізму оподаткування є їх скла­дові елементи. Вони включають:

а) суб´єкти оподаткування — це учасники податкових платежів.

До них належать фізичні та юридичні особи, на яких покладено обов´язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до бюд­жету. Окремими суб´єктами є платники податку та носії податку. Платник податку є лише середньою ланкою проходження до­ходів, а реальним платником, або носієм кожного податку, є кінцевий споживач товарів.

б) об´єкт оподаткування вказує на явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок. Такими об´єктами мо­жуть бути:

- доходи у формі прибутку, заробітної плати, дивідендів;

- рухоме й нерухоме майно;

- вартість продукції (робіт, послуг);

- операції з цінними паперами;

- користування природними ресурсами;

в) джерелом оподаткування називають дохід, з якого платник сплачує податок. Джерело сплати податку може бути безпосередньо пов´язане з об´єктом оподаткування, а може і не бути пов´язане з об´єктом оподаткування.;

г) одиницею оподаткування або масштабом вимірювання є оди­ниця виміру об´єкта оподаткування. Вона має фізичні і вартісні вимірники (гривні);

д) база оподаткування — це законодавчо закріплена частина до­ходів чи майна платника податку за вирахуванням наданих пільг, яка приймається для розрахунку суми податку;

є) ставка податку — це встановлений у законодавчому порядку розмір податку на одиницю виміру бази оподаткування.

За універсальним методом встановлюється єдина ставка для всіх платників податку.

За способом побудови податкові ставки поділяються на фіксовані та відносні. Відносні податкові ставки, у свою чергу, поділяються на постійні, прогресивні і регресивні. Постійними є ставки, що не залежать від розміру об´єкта оподаткування. Прогресивні — це такі ставки, розмір яких зростає у міру збільшення обсягів об´єкта оподаткування. Регресивні ставки зменшуються у міру збільшення об´єкта оподаткування.

є) податкова пільга відображає повне або часткове звільнення від податків для певної категорії платників або об´єктів оподаткування. Всі види пільг можна поділити на такі групи:

- повне або часткове звільнення від сплати податку конкретного платника, певного виду діяльності або об´єкта оподаткування;

- зниження ставок оподаткування і застосування нульової ставки;

- зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і на­дання податкового кредиту;

ж) норма оподаткування являє собою відношення обсягу податко­вих надходжень до податкової бази;

з) податкові канікули — це відстрочення на певний період належ­ної до сплати суми податків або повне звільнення від сплати податку на певний період;

и) податковий період відображає термін, протягом якого завер­шується процес формування податкової бази, остаточно визначається обсяг податкового зобов´язання;

і) податковий кредит являє собою термінове відстрочення подат­ку, який належить до сплати юридичною особою до бюджету у кален­дарному році;

й) ухиляння від сплати податків — це дії платників податків, спря­мовані на несплату податків шляхом заниження відомостей про вели­чину доходів та інших об´єктів оподаткування або повне їх прихову­вання.

ПОДАТКИ КЛАСИФІКУЮТЬ ЗА ТАКИМИ ОЗНАКАМИ:

1. За економічним змістом об’єкта оподаткування:

- податки на доходи,

- податки на споживання,

- податки на майно,

- податки на різні дії,

- інші податки.

2. За рівнем встановлення:

- загальнодержавні,

- місцеві.

3. За формою оподаткування:

- прямі,

- непрямі.

4. За способом стягнення:

- розкладні

- окладні.

5. За порядком використання:

- загальні,

- спеціальні.

6. За платниками податків:

- податки з юридичних осіб,

- податки з фізичних осіб,

- податки змішаного складу.

7. За ступенем врахування фінансового стану платника:

- реальні,

- особисті.

1. ПОНЯТЯ І ОЗНАКИ ПОДАТКІВ

Податки являються одним з найважливіших джерел доходної частини бюджету держави та найдавнішою формою фінансових відносин між державою та суспільством. Поява податків зумовлена перш за все появою держави та виконання нею суспільно необхідних функцій.

За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідного для виконання державою своїх функцій. Централізований фонд грошових коштів формується за рахунок різних джерел.

В залежності від рівня конкретизації цільового призначення, у фінансовій термінології застосовується 3 терміни що відображають платежі державі плата, податок, відрахування (збір).

Податок - це форма примусового відчуження результатів діяльності (податок на доходи фізичних осіб);

Плата - на відміну від податків передбачає еквівалентний обмін між державою і платником (плата за користування ресурсами);

Відрахування (збір) - передбачають цільове призначення ( Збір до пенсійного фонду);

Окремо слід виділити неподаткові платежі, що представляють собою платежі , введення яких не має на меті фіскальні функції держави (санкції, штрафи).

В Україні законодавством виділяється загальне поняття податку та збору, а саме під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Податки як фінансову та економічну категорію характеризують наступні ОЗНАКИ:

Законодавча регламентація - право на встановлення, зміну, скасування податків, пільг, здійснюється виключно державними уповноваженими органами;

Безоплатність та нееквівалентність - односторонній характер встановлення податків;

Відсутність цільового характеру - акумулювання коштів в бюджеті, для задоволення державних потреб;

Обов'язковість - забезпечення доходної частини бюджету через примусовий характер стягнення податків з усіх ю/ф осіб;

Грошовий вимірник - внесення податків здійснюється переважно у грошовій формі.