8(4).Біоритмологічні принципи раціональної організації навчальної та професійної діяльності та вільного часу. Поняття про активний та пасивний відпочинок. Гігієна сну.

До основних біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини слід віднести:

1-забезпечення поєднання часу трудової діяльності (навчальних занять) з часом оптимуму фізіологічних функцій організму,

2-використання рухової активності як синхронізатора біологічних ритмів,

3-запровадження методів та засобів раціональної організації вільного часу як важливого фактору реалізації амплітудно–фазової програми біологічних ритмів

Обов'язковим, надзвичайно важливим з точки зору формування здорового способу життя елементом режиму дня є відпочинок, основними видами якого є щорічний, щотижневий, щоденний та короткочасний. Небезпечним для здоров'я і працездатності людини є нехтування щоденним, а особливо щотижневим відпочинком від професійної діяльності. Такий відпочинок являє собою фізіологічну потребу організму. Кращими його формами слід вважати перебування на свіжому повітрі, прогулянки, заняття фізкультурою і спортом. Особлива увага має бути приділена щотижневому відпочинку працівників розумової праці, оскільки багато з них використовують вихідні (нерідко і дні щорічної відпустки) для напруженої розумової діяльності. Проте найбільш ефективним засобом відпочинку є насамперед зміна видів діяльності.

Будь-який вид діяльності викликає втому. Втома -- це зниження продуктивності діяльності через витрату енергетичних ресурсів організму людини. Цей стан виникає через певне ставлення людини до праці, звички до фізичного та розумового напруження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати ще до початку фізичного навантаження, на самому початку роботи. Втома після важкої, але потрібної людям праці, пов'язана з позитивним емоційним станом. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють силу, створюють можливість продовження діяльності. Об'єктивним показником втомлення є уповільнення темпу роботи, а також зниження її якості.

Люди зі станом перевтоми характеризуються порушенням сну, відсутністю повного відновлення працездатності до наступного робочого дня, зниженням опору до дії несприятливих факторів довкілля, підвищенням нервово-емоційної збудливості. Такий етан може призвести до загострення багатьох захворювань -- серцево-судинних, ендокринних, бронхо-легеневих, хронічних тощо.

Необхідно відзначити, що процес стомлення зворотний. Після відпочинку стомлення зникає і працездатність повністю відновлюється. У результаті неправильної організації праці навіть після нічного відпочинку працездатність повністю не відновлюється і поступово наступає перевтомлення.

Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів -- активний і пасивний.

Активний відпочинок -- це, наприклад, заняття спортом, туристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліпшенню психічного стану особистості, настрою.

Пасивний відпочинок -- перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого відпочинку є сон.

Отже, щоб залишатися здоровою людині просто необхідно раціонально поєднувати працю і відпочинок.

Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. Для збереження нормальної діяльності нервової системи й усього організму велике значення має повноцінний сон. Сон повинен бути досить тривалим і глибоким. Визначити час, необхідний для сну, усім без винятку людям не можна. Потреба у сні у різних людей неоднакова. У середньому ця норма становить близько 8 годин. Систематичне недосипання приводить до порушення нервової діяльності, зниження працездатності, підвищеної втомлюваності, дратівливості.

Щоб створити умови для нормального, міцного й спокійного сну необхідно за 1-1,5 год до сну припинити напружену розумову роботу. Вечеряти треба не пізніше 2-2,5 год до сну. Спати треба у добре провітрюваному приміщенні, непогано привчити себе спати при відкритій кватирці, а в теплу пору року із відкритим вікном.. У приміщенні треба вимкнути світло і встановити тишу. Нічна білизна повинна бути вільною, яка не утрудняє кровообіг, не можна спати у верхньому одязі. Не рекомендується закриватися ковдрою з головою, спати вниз особою: це перешкоджає нормальному подиху. Бажано лягати спати в той самий час – сприяє швидкому засипанню