21, Побудова координатної сітки за допомогою лінійки Дробишева. Нанесення точок за координатами.

Для нанесення на план за горизонталями точок теодолітних ходів та полігонів необхідно мати сітку квадратів певних стандартних розмірів. Найбільш широке застосування має сітка квадратів із сторонами 10*10 см. Побудова координатної сітки за допомогою штангенциркуля і масштабної лінійки.На креслярському папері проводять діагоналі. За допомогою штангенциркуля з точки перетину діагоналей відкладають відрізки однакової довжини з таким розрахунком, щоб залишились поля зверху і знизу по 10 см, а з боків 5 см. Точки перетину цих дуг з діагоналями з’єднують прямими лініями і одержують прямокутник.На сторонах прямокутника від його вершин відкладають відрізки 10 см, 20 см, 30 см і т.д., а через відповідні точки протилежних сторін прокреслюють лінії.Одержують сітку квадратів із сторонами 10 см. Правильність побудови сітки квадратів перевіряють шляхом прикладання вивіреної лінійки по діагоналі до вершин крайніх квадратів. Відхилення не повинно перевищувати ±0,2 мм. Побудова координатної сітки за допомогою лінійки Дробишева. Лінійка Дробишева – це металева лінійка з вирізаними віконечками через 10 см і із скошеним краєм. Побудова прямого кута базується на катетах по 50 см. Після побудови координатної сітки приступають до нанесення точок за координатами.

1. Оцифровують координатну сітку, так щоб план розміщався симетрично на аркуші паперу, розраховують розмір плану, тобто його протяжність відносно осей Х та У

2. З відомості вирахування координат вибирають максимальну і мінімальну абсцису Х та ординату У. Розмір по осі Х і У – l_у вираховують за формуламиl_х = lу = Де m – кількість метрів на місцевості, що відповідають 1 см на плані заданого масштабу.3. Оцифровують координатну сітку.

22, Складання плану теодолітного знімання. Оформлення плану.

Після побудови координатної сітки і нанесення на план за координатами вершин теодолітних ходів та полігонів приступають до нанесення ситуації. Нанесення на план ситуації здійснюється на основі абрису та журналу теодолітного знімання. В першу чергу наносять контури, які знімались безпосередньо з точок теодолітних ходів, а потім – контури, що знімались з допоміжних та висячих ходів.В усіх випадках при на нанесенні деталей місцевості необхідно суворо дотримуватись всіх записів і поміток, зроблених в абрисі.

23, Пряма геодезична задача.

=Полягає в тому, що за відомими координатами одного кінця лінії АВ (Х_АУ_А), дирекцій ним кутом цієї лінії α_АВ та її довжиною S_АВ необхідно знайти координати другого кінця лінії АВ (Х_ВУ_В) Х_В = Х_А + (Х_А - Х_А) У_В = У_А + (У_В - У_А) -1

∆Х_АВ = Х_В - Х_А ∆У_АВ = У_В - У_{А -2,} Підставивши .2 в .1, одержимо Х_В = Х_А + ∆Х_АВ У_В = У_А + ∆У_{АВ -3 .} координата кінцевої точки лінії дорівнює координаті попередньої точки плюс приросток координат по цій лінії. Значення приростків координат ∆Х_АВ ∆У_АВ визначимо з прямокутного трикутника АОВ. як катети цього трикутника по відомій гіпотенузі і гострому куту.

∆Х_АВ = S_АВ * cos α_АВ ∆У_АВ = S_АВ * sin α_{АВ -4.} Підставивши 4 в 3, одержимо формулу для розв’язання прямої геодезичної задачі: Х_В = Х_А+ S_АВ * cos α_АВ У_В = У_А + S_АВ * sin α_АВ.

O B

А