4,Закріплення ліній на місцевості. Провішування ліній, вимірювання довжин ліній.

Якщо точка має тимчасове призначення, її закріплюють дерев’яним кілочком або металевим стержнем довжиною 20-25см (викопують біля нього канаву або забивають «сторожок», на якому підписують номер точки). Під час знімання такі точки позначають деревяними віхами (2,0-2,5 м). Віхи фарбують в чорно-білий або червоно-білий колір. Нижній кінець віхи затісують і надівають залізний башмак. За потреби зберегти точки протягом тривалого часу їх закріплюють металевими чи азбестовими трубами, деревяними або бетонними стовпами, в нижній частині якого прикріплюють поперечний брусок. Зверху забивають цвях, який позначає точку. Пункти державних геодезичних мереж закріплюють спеціальними центрами – двома0трьома залізобетонними монолітами з вмонтованим у верхню основу чавунними диском (маркою). У центрі диска отвір, який позначає точку місцевості. Моноліти встановлюють один над одним у котловані з таким розрахунком, щоб диск верхнього з них був на 0,3 м заритий в землю. Котлован засипають, обкопують канавою. Опорні пункти державних геодезичних мереж позначають деревяними або металевими знаками – пірамідами, а також сигналами висотою кілька десят метрів.Вимірюючи довжини ліній слідкують за тим, щоб вона лягала у створі лінії, тобто у вертикальній площині, що проходить через кінці лінії. Тому перед вимірюванням ліній довжиною більше 200 м рекомендується позначити створ через кожних 100-150 м додатковими віхами. Ця робота називається провішування ліній.Способи провішування: Провішування «на себе»: на початку і в кінці лінії АВ встановлюють віхи. Роботу виконують два робітники. Один стає на точку А з віхою так щоб та закривала точку В, інший відійшовши від кінця лінії кількадесят метрів, за командою першого пересовує віху вправо-вліво доки віха не опиниться у створі АВ, втикає її вертикально в землю. Аналогічно встановлюють віхи 2, 3, 4 і т.д.Провішування «від себе»: віхи встановлюються в зворотному порядку.Провішування ліній «із середини».

5,Поняття про екліметри та їх застосування.

Екліметр – найпростіший прилад, яким вимірюють кути нахилу.Принцип роботи екліметра: у точці А встановлюють екліметр на підставці або тримають його рукою на висоті і. У точці В встановлюють віху, на якій позначають висоту і. За допомогою візирного пристрою (лінійки) екліметр наводять на цей знак і на шкалі екліметра читають кут нахилу.

6,Поняття про масштаби планів. Лінійний масштаб. Поперечний масштаб.

Масштаб - це відношення довжини лінії на плані (карті) до довжини її горизонтальної проекції на місцевості. Масштабі бувають числові й графічні. Числовий виражають дробом, в чисельнику якого стоїть одиниця, а в знаменнику ціле число, яке показує, у скільки разів зменшено горизонтальні проекції ліній місцевості при перенесенні їх на папір (1:200, 1:500, 1:10000). На практиці користуються графічними масштабами, які бувають лінійні й поперечні.Лінійний масштаб являє собою відрізок прямої завдовжки 10-12 см, поділений на декілька рівних частин – основ. Довжина основи переважно 2 см. Першу зліва основу масштабу (головку) ділять на 10 рівних частин.

М 1:2000

40 0 40 80 120 160

200 м

-------------------------------------------

20 0 20 40 60 80

100 м М 1:1000 Лінійний масштаб

Точність лінійного масштабу невисока. Вона дорівнює половині значення малої поділки. М 1:1000 – з точністю до 1 м, 1:2000 – до 2 м.Точнішим є попереднім масштаб. Для його побудови на папері проводять відрізок прямої, на якому відкладають кілька основ масштабу ( по 2 см). Паралельно до нижньої лінії через рівні проміжки проводять ще 10 ліній. Крайню ліву основу на нижній і верхній лініях ділять на 10 рівних частин і сполучають їхні кінці похилими лініями.Перш ніж ним користуватись необхідно розрахувати його основні елементи відповідно до заданого числового масштабу, тобто, скільком метрам місцевості відповідає його основа. (велика АВ, маленька ав поділки). Для 1:5000 масштабу основа нормального поперечного масштабу дорівнює 100м, велика поділка 10м, мала 1м.