- •1,Що вивчає наука геодезія, загальні поняття про форму і розміри Землі.
- •2,Елементи вимірювань на місцевості.
- •3,Поняття про план, карту, профіль.
- •4,Закріплення ліній на місцевості. Провішування ліній, вимірювання довжин ліній.
- •5,Поняття про екліметри та їх застосування.
- •6,Поняття про масштаби планів. Лінійний масштаб. Поперечний масштаб.
- •7,Суть знімання, найпростіші способи знімання.
- •8,Азимути і румби, зв'язок між ними. Поняття про дирекційний кут.
- •9, Суть теодолітного знімання.
- •10, Будова теодолітів 4т30-п.
- •11, Перевірки теодолітів та їх юстування.
- •12, Установлення теодолітів в робоче положення. Центрування теодолітів.
- •13, Вимірювання горизонтальних кутів.
- •14, Поняття про нитяний віддалемір.
- •15, Побудова знімальної мережі для теодолітного знімання.
- •16, Визначення недоступних для вимірювання мірною стрічкою віддалей.
- •17, Об’єкти знімання контурів ситуації.
- •18, Методи знімання контурів ситуації.
- •19, Зміст та порядок виконання камеральних робіт при теодолітному зніманні.
- •20, Обчислювальні роботи при теодолітному зніманні.
- •21, Побудова координатної сітки за допомогою лінійки Дробишева. Нанесення точок за координатами.
- •22, Складання плану теодолітного знімання. Оформлення плану.
- •23, Пряма геодезична задача.
- •24, Обернена геодезична задача.
- •25. Методи вирахування площ.
- •26. Поняття про нівелювання. Види та способи нівелювання.
- •27. Геометричне нівелювання. Класи нівелювання.
- •28. Поняття про нiвелiри та нiвелiрнi рейки.
- •29. Перевірки нівелірів
- •30. Трасування лiнiйних споруд. Розмічування пікетажу.
- •31.Нівелювання траси.
- •32.Обробка журналу нівелювання.
- •33.Побудова поздовжнього профiлю траси.
- •34.Нівелювання поверхні по квадратах.
- •35.Суть тахеометрії. Прилади, які застосовують при тахеометричному зніманні.
- •36.Планово-висотне обгрунтування тахеометричного знімання.
- •37.Знiмання ситуацii та рельєфу при тахеометричному зніманні.
- •38.Камеральнi роботи при тахеометричному зніманні.
- •39.Суть мензульного знімання
- •40.Прилади, якi застосовують пiд час мензульного знiмання.
- •41.Підготовка планшета до роботи. Установлення мензули
- •42.Вимірювання перевищень і горизонтальних проекцій при мензульному зніманні.
- •43.Знімання контурів та рельєфу при мензульному зніманні.
- •44.Графічне розв’язування прямої та комбінованої засічок на мензулі.
- •45.Розв’язування задачі Потенота
- •46, Поняття про геометричну мережу та мензульні ходи.
- •47, Поняття про кальку контурів та висот при мензульному зніманні.
- •48,Знімання ситуації та рельєфу при мензульному зніманні.
4,Закріплення ліній на місцевості. Провішування ліній, вимірювання довжин ліній.
Якщо точка має тимчасове призначення, її закріплюють дерев’яним кілочком або металевим стержнем довжиною 20-25см (викопують біля нього канаву або забивають «сторожок», на якому підписують номер точки). Під час знімання такі точки позначають деревяними віхами (2,0-2,5 м). Віхи фарбують в чорно-білий або червоно-білий колір. Нижній кінець віхи затісують і надівають залізний башмак. За потреби зберегти точки протягом тривалого часу їх закріплюють металевими чи азбестовими трубами, деревяними або бетонними стовпами, в нижній частині якого прикріплюють поперечний брусок. Зверху забивають цвях, який позначає точку. Пункти державних геодезичних мереж закріплюють спеціальними центрами – двома0трьома залізобетонними монолітами з вмонтованим у верхню основу чавунними диском (маркою). У центрі диска отвір, який позначає точку місцевості. Моноліти встановлюють один над одним у котловані з таким розрахунком, щоб диск верхнього з них був на 0,3 м заритий в землю. Котлован засипають, обкопують канавою. Опорні пункти державних геодезичних мереж позначають деревяними або металевими знаками – пірамідами, а також сигналами висотою кілька десят метрів.Вимірюючи довжини ліній слідкують за тим, щоб вона лягала у створі лінії, тобто у вертикальній площині, що проходить через кінці лінії. Тому перед вимірюванням ліній довжиною більше 200 м рекомендується позначити створ через кожних 100-150 м додатковими віхами. Ця робота називається провішування ліній.Способи провішування: Провішування «на себе»: на початку і в кінці лінії АВ встановлюють віхи. Роботу виконують два робітники. Один стає на точку А з віхою так щоб та закривала точку В, інший відійшовши від кінця лінії кількадесят метрів, за командою першого пересовує віху вправо-вліво доки віха не опиниться у створі АВ, втикає її вертикально в землю. Аналогічно встановлюють віхи 2, 3, 4 і т.д.Провішування «від себе»: віхи встановлюються в зворотному порядку.Провішування ліній «із середини».
5,Поняття про екліметри та їх застосування.
Екліметр – найпростіший прилад, яким вимірюють кути нахилу.Принцип роботи екліметра: у точці А встановлюють екліметр на підставці або тримають його рукою на висоті і. У точці В встановлюють віху, на якій позначають висоту і. За допомогою візирного пристрою (лінійки) екліметр наводять на цей знак і на шкалі екліметра читають кут нахилу.
6,Поняття про масштаби планів. Лінійний масштаб. Поперечний масштаб.
Масштаб - це відношення довжини лінії на плані (карті) до довжини її горизонтальної проекції на місцевості. Масштабі бувають числові й графічні. Числовий виражають дробом, в чисельнику якого стоїть одиниця, а в знаменнику ціле число, яке показує, у скільки разів зменшено горизонтальні проекції ліній місцевості при перенесенні їх на папір (1:200, 1:500, 1:10000). На практиці користуються графічними масштабами, які бувають лінійні й поперечні.Лінійний масштаб являє собою відрізок прямої завдовжки 10-12 см, поділений на декілька рівних частин – основ. Довжина основи переважно 2 см. Першу зліва основу масштабу (головку) ділять на 10 рівних частин.
М 1:2000
40 0 40 80 120 160
200 м
-------------------------------------------
20 0 20 40 60 80
100 м М 1:1000 Лінійний масштаб
Точність лінійного масштабу невисока. Вона дорівнює половині значення малої поділки. М 1:1000 – з точністю до 1 м, 1:2000 – до 2 м.Точнішим є попереднім масштаб. Для його побудови на папері проводять відрізок прямої, на якому відкладають кілька основ масштабу ( по 2 см). Паралельно до нижньої лінії через рівні проміжки проводять ще 10 ліній. Крайню ліву основу на нижній і верхній лініях ділять на 10 рівних частин і сполучають їхні кінці похилими лініями.Перш ніж ним користуватись необхідно розрахувати його основні елементи відповідно до заданого числового масштабу, тобто, скільком метрам місцевості відповідає його основа. (велика АВ, маленька ав поділки). Для 1:5000 масштабу основа нормального поперечного масштабу дорівнює 100м, велика поділка 10м, мала 1м.
