- •1,Що вивчає наука геодезія, загальні поняття про форму і розміри Землі.
- •2,Елементи вимірювань на місцевості.
- •3,Поняття про план, карту, профіль.
- •4,Закріплення ліній на місцевості. Провішування ліній, вимірювання довжин ліній.
- •5,Поняття про екліметри та їх застосування.
- •6,Поняття про масштаби планів. Лінійний масштаб. Поперечний масштаб.
- •7,Суть знімання, найпростіші способи знімання.
- •8,Азимути і румби, зв'язок між ними. Поняття про дирекційний кут.
- •9, Суть теодолітного знімання.
- •10, Будова теодолітів 4т30-п.
- •11, Перевірки теодолітів та їх юстування.
- •12, Установлення теодолітів в робоче положення. Центрування теодолітів.
- •13, Вимірювання горизонтальних кутів.
- •14, Поняття про нитяний віддалемір.
- •15, Побудова знімальної мережі для теодолітного знімання.
- •16, Визначення недоступних для вимірювання мірною стрічкою віддалей.
- •17, Об’єкти знімання контурів ситуації.
- •18, Методи знімання контурів ситуації.
- •19, Зміст та порядок виконання камеральних робіт при теодолітному зніманні.
- •20, Обчислювальні роботи при теодолітному зніманні.
- •21, Побудова координатної сітки за допомогою лінійки Дробишева. Нанесення точок за координатами.
- •22, Складання плану теодолітного знімання. Оформлення плану.
- •23, Пряма геодезична задача.
- •24, Обернена геодезична задача.
- •25. Методи вирахування площ.
- •26. Поняття про нівелювання. Види та способи нівелювання.
- •27. Геометричне нівелювання. Класи нівелювання.
- •28. Поняття про нiвелiри та нiвелiрнi рейки.
- •29. Перевірки нівелірів
- •30. Трасування лiнiйних споруд. Розмічування пікетажу.
- •31.Нівелювання траси.
- •32.Обробка журналу нівелювання.
- •33.Побудова поздовжнього профiлю траси.
- •34.Нівелювання поверхні по квадратах.
- •35.Суть тахеометрії. Прилади, які застосовують при тахеометричному зніманні.
- •36.Планово-висотне обгрунтування тахеометричного знімання.
- •37.Знiмання ситуацii та рельєфу при тахеометричному зніманні.
- •38.Камеральнi роботи при тахеометричному зніманні.
- •39.Суть мензульного знімання
- •40.Прилади, якi застосовують пiд час мензульного знiмання.
- •41.Підготовка планшета до роботи. Установлення мензули
- •42.Вимірювання перевищень і горизонтальних проекцій при мензульному зніманні.
- •43.Знімання контурів та рельєфу при мензульному зніманні.
- •44.Графічне розв’язування прямої та комбінованої засічок на мензулі.
- •45.Розв’язування задачі Потенота
- •46, Поняття про геометричну мережу та мензульні ходи.
- •47, Поняття про кальку контурів та висот при мензульному зніманні.
- •48,Знімання ситуації та рельєфу при мензульному зніманні.
17, Об’єкти знімання контурів ситуації.
На топографічних картах і планах відображають контури сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, городів тощо), лісові масиви, чагарники, зруби, піски, дороги, ріки, струмки, озера, господарські споруди та інші об'єкти місцевості. Сукупність цих об'єктів називають ситуацією. умовних знаків - спеціальних графічних символів, цифрових, кольорових та літерно-цифрових позначень, якими відображають предмети місцевості та характеризують їх. Географічні умовні знаки - різноманітні графічні побудови у вигляді фігур (значків) та ліній, що відрізняються за формою, розмірами, кількістю складових елементів, орієнтуванням тощо. Колір, як умовний знак, застосовують для відображення якісних відмінностей об'єктів місцевості за видовими ознаками. Літерні позначення застосовують, передусім, для інформації про географічні назви об'єктів, показаних на карті. При цьому змістове навантаження несе також шрифт літер і їх розмір. Цифрові знаки застосовують для кількісної характеристики предметів ситуації. Усе різноманіття умовних знаків ділять на три групи:- площинні населені пункти,чагарники, ліси, болота, піски ;
- позамасштабні елктро бутки;- лінійні дороги ріки;
Під рельєфом розуміють сукупність нерівностей поверхні Землі. Рельєф земної поверхні формується під дією тектонічних, сейсмічних і вулканічних сил. На сучасних топографічних картах і планах рельєф відображають за допомогою горизонталей.горизонталь - це лінія на земній поверхні, що з'єднує точки з однаковими абсолютними висотами. Задану відстань між двома суміжними горизонталями по висоті (сусідніми січними поверхнями) називають висотою перерізу рельєфу, а відстань між ними на карті - закладанням d.
Рельєф земної поверхні доволі складний за своєю будовою, але все різноманіття його форм може бути зведено до п'яти основних: гора, котловина, лощина, хребет та сідловина
Гopa. Це підвищення конічної форми. Гору висотою менше 200 м називають горбом. Найвищу точку гори називають вершиною, а бічні поверхні – схилами. Схили гори у нижній частині закінчуються підошвою. Котловина (улоговина) - заглиблення конічної або чашоподібної форми. Вода з усіх боків стікає до найнижчої точки котловини - дна, звідки немає виходу. Схили котловини у верхній частині закінчуються бровкою.Хребет - витягнуте в одному напрямку підвищення з двома схилами в різні сторони. Лінію, яка сполучає найвищі точки хребта, називають вододілом. Бічні сторони хребта називають схилами
Лощина - заглиблення видовженої форми. Бічні сорони лощини називаються схилами. Лінію, яка сполучає найнижчі точки по дну лощини, називають лінією водотоку або тальвегом. Широкі лощини з пологими схилами називаються долинами, а з крутими кам'янистими - ущелинами. Лощини у вигляді глибоких промоїн з крутими схилами, які утворили води атмосферних опадів, називають ярами. Круті схили яру поступово обвалюються, стають пологими й покриваються травою, чагарником, лісом. Такі зарослі яри називають балками.Сідловина - це поєднання двох хребтів і двох лощин у формі сідла. У горах через сідловини проходять дороги й стежки, тому їх називають перевалами. На одній або декількох горизонталях проводять скат-штрихи (бергштрихи), які вказують напрям стоку води по схилу.