13, Вимірювання горизонтальних кутів.

Для вимірювання горизонтальної проекції кута АВС на місцевості теодоліт центрують над точкою В. На точках А і С, між якими вимірюють кут, встановлюють візирні цілі: тички, шпильки, марки тощо.Сітку ниток установлюють згідно із зором спостерігача

Дивлячись поверх труби, суміщають хрест прицілу з візирною ціллю (візирна ціль має з'явитись у полі зору труби). Після потрапляння візирної цілі в поле зору труби фіксують напрям закріплювальними гвинтами горизонтального круга, алідади і труби. Обертанням фокусувального гвинта домагаються чіткого зображення. Закріпивши горизонтальний круг, відпускають закріплювальний гвинт алідади і спрямовують трубу на найнижчу точку візирного пристосування А: наближено - за допомогою коліматорного прицілу на корпусі труби, і точно - центром сітки ниток зорової труби за допомогою навідних гвинтів алідади і зорової труби.відлічують горизонтальний круг Звільнивши закріплювальний гвинт труби та алідади, обертанням її за годинниковою стрілкою візують на С. Відлічують горизонтальний круг .Виконані дії становлять перший півприйом . Для забезпечення контролю та підвищення точності вимірювання кута виконують другий півприйом. Для цього зор трубу переводять через зеніт ,здійснюють вимір-ня 2-м пів прийомом так само як першим. Точність вимірювання горизонтального кута одним прийомом характеризується значенням середньої квадратичної похибки . Для теодоліта Т-30 допускають розходження 2'.

14, Поняття про нитяний віддалемір.

15, Побудова знімальної мережі для теодолітного знімання.

Координати точок теодолітних ходів та полігонів повинні вираховуватись у державній системі координат. Щоб уникнути помилок в процесі вимірів, а також для передачі координат та напрямків вихідних сторін з метою орієнтування систем теодолітних ходів та полігонів здійснюється геодезична прив’язка їх до пунктів державної геодезичної опорної мережі. Найбільш простим методом є безпосереднє включення в теодолітний полігон . У випадку коли теодолітний полігон віддалений від пунктів державної опорної мережі, то з метою прив’язки прокладають привязочний хід.

-метод включення в теодолітний поліго один із пунктів;

-між 2-ма пунктами ДГМ проводять теодолітний хід;

У випадку коли теодолітни полігон відділений від ДГМ, то для прив’язки

привязочний хід.

16, Визначення недоступних для вимірювання мірною стрічкою віддалей.

Неприступну віддаль визначають як сторону трикутника, в якому одна сторона виміряна як базис і виміряно також три кути. Визначення неприступної віддалі виконується в такій послідовності:

1,Вибирають на місцевості зручне місце для вимірювання базису.Найкращі результати будуть тоді коли трикутник буде близький до рівностороннього. Всі точки закріплюють кілками.2, вимірюють стрічкою базис (b) в прямому та зворотному напрямках. 3, Вимірюють прилеглі кути двома пів прийомами. 4, Вираховують довжину S неприпустимої віддалі АВ: а) кутову нев’язку ⁰

Нев’язка неповинна перевищувати допустимої _доп= 1' = 2'

Одержану нев’язку вводять із оберненим знаком на всі кути порівну і вираховують ув’язані кути.

б) вираховують горизонтальне прокладання базису b: b = D cos υ

в) за теоремою синусів вираховують неприпустиму віддаль (АВ=S) за формулами:

S = (рис1а) S = =