33.Побудова поздовжнього профiлю траси.

За результатами нiвелювання на мiлiметровому паперi будують поздовжнiй профiль траси. Для надання йому бiльшої iнформативностi, висоти вiдкладають у бiльшому, нiж горизонтальнi вiдстанi, масштабi (як правило, в 10 разiв). Побудову профiлю починають з побудови профiльної сiтки — ряду горизонтальних лiнiй, проведених на певнiй вiдстанi одна вiд одної. В утворених лінiями сiтки графах роблять записи. Заповнення профiльної сiтки починають з графи “Пiкети”, куди записують номери пiкетних точок. У графi “Вiдстанi” кiнець кожного пiкету позначають вертикальною рискою. Таким же чином тут показують усi плюсовi точки, вказуючи вiдстанi до них вiд сусiднiх точок траси. Графу “Вiдмiтки поверхнi землi” заповнюють за даними нiвелiрного журналу, заокруглюючи висоти пiкетних i плюсових точок до сантиметрiв. Сполучивши послiдовно кiнці цих вiдрiзкiв, отримують поздовжнiй профiль осi траси. У графi “План траси” показують її вiсь, а стрiлками — повороти. Умовними знаками вiдображають внугрiшню ситуацiю вздовж осi траси. На “Планi прямих та кривих” показують точки початку та кiнця кожної кривої, позначаючи iх дугами: вгору, якщо траса повертає право руч, і вниз — якщо лiворуч. Бiля кожної кривої вказують елементи. Проводячи проектну лiнiю, стараються звести до мiнiмуму обсяги земляних робт, витримуючи приблизну рiвнiсть виїмок та насипiв, не перевищувати граничних ухилiв та враховують iншi вимоги до траси. На дiлянцi мiж двома сусiднiми точками згинів ухил і проектної лiнiї визначають за формулою: i = (Нкiн. — Нпоч)/d , де Нкiн i Нпоч — проектнi позначки кiнця i початку вiдрiзка проектної лiнiї одного ухилу (знiмають з профiлю);d - довжина цього вiдрiзка. Ухил, як правило, визначають у тисячних долях одиницi. Обчислену величину ухилу записують у графу “Ухили” над лiнією, яка показує знак ухилу, а пiд нею вказують вiдстань, на якiй вiн дiє. За ухилом проектної лiнiї та висотою її початку обчислюють проектнi позначки Нпр усiх пiкетних та плюсових точок траси: Нпр=Но+i d, де Н0 — проектна позначка початкової точки лнiї даного ухилу, м; d — вiдстань вiд початку ухилу до даної точки, м; i— ухил у тисячних. За рiзницями позначок поверхнi землi та проектних позначок знаходять робочi висоти вiдповідних точок, якi показують, на яку висоту треба насипати або на яку глибину вибрати грунт .У точках перетину проектної лiнiї з поверхнею землi обсяг грунтоних робiт дорiвнює нулю. Такi точки називають точками нульових робіт. Вiдстанi х вiд пікетiв до точок нульових робiт визначають за формулою: Х = d h1/(h1+h2), де h1 i h2 — робочi висоти точок, якi розташованi злiва та справа вiд точки нульових робiт; d — відстань мiж цими точками.

34.Нівелювання поверхні по квадратах.

З метою одержання топографiчних планiв великих масштабiв на основі сiтки квадратiв.У процесi рекогносцировки оглядають дiлянку, що пiдлягає нiвелюванню, уточнюють її межi й вибирають бажану довжину сторiн квадратів. Вона може дорiвнювати 10, 20, 40 м для масштабiв планiв, вiдповiдно, 1:1000, 1:2000, 1:5000. Нiвелювання вершин квадратiв проводять з декiлькох станцiй, кiлькiсть яких повинна бути не меншою 3. Нiвелiр встановлюють на першiй станцiї в робоче по ложення, беруть заднiй i переднiй вiдлiки по двох сторонах рейок на сполучних точках (наприклад, 1а і 3д) і обчислюють перевищення однiєї точки над другою. За результатами нiвелювання складають топографiчний план дiлянки мiсцевостi. Шляхом інтерполяції висот вершин квадратiв знахсцять положення горизонталей на всiх їх сторонах. Iнтерполяцiю юризонталей можна проводити аналiтичним або графiчним способами, а набувши досвіду — окомiрно.