31.Нівелювання траси.

Розмiтивши пiкетаж, приступають до нiвелювання траси, в процесi якого визначають висоти пікетних та плюсових точок. Нiвелювання, як правило, виконують методом “із середини” з контролем на станції. Починають нiвелювання з прив’язки найближчого пiкету траси до знакiв державної геодезичної мережi. У процесi нiвелювання розрiзняють сполучнi (зв’язувальні) та промiжнi точки. Сполучними називають точки, на які вiдліки по рейках беруть із двох суміжних станцій. Перевищення мiж цими точками знаходять за рiзницями відлiкiв по чорних та червоних сторонах рейок на задній та переднiй точках, якi встановлюють на забитi врівень з землею кілочки з рiвно зрiзаними торцями. Усі іншi точки називають промiжними. Вiдлік по рейцi на такій точцi беруть тiльки по чорній її сторонi. Як правило, під час нівелювання сполучними є пiкетні точки, а промiжними — плюсові. Пiд час нiвелювання траси нiвелір встановлюють на осi нiвелювання або збоку від неї, приблизно посерединi мiж сполучними точками (рис. 6.25), i приводять його в робоче положення. Зорову трубу наводять на рейки, встановленi в цих точках, беруть відліки по чорній червоній сторонах задньої рейки, а потiм — передньої. За різницями вiдлiків на задню та передню точки обчислюють перевищення мiж сполучними точками по чорнiй та червонiй сторонах рейок. Різниця між ними не повинна бути 6ільшою 5 мм. Результати нiвелювання записують у вiдповідних графах “Журналу нiвелювання” .

32.Обробка журналу нівелювання.

По закiнченню нівелювання приступають до обробки його результатiв та визначення висот точок нiвелiрного ходу: 1)Обробку даних журналу нiвелювання починають з посторiнкового контролю, в ході якого переконуються, що піврізниця сум заднiх і переднiх вiдлiкiв по рейках дорівнюе половинi суми обчислених перевищень i сумi середнiх перевищень:

= = ∑ 2)Висотну нев’язку в перевищеннях обчислюють як рiзницю практичної та теоретичної суми перевищень. У нiвелiрному ходi теоретично сума середнiх перевищень має дорiвнювати рiзницi висот кiнцевого H_{Rp кін} та початкового H_{Rp поч} реперiв. Отже, нев’язка fh у перевищеннях нiвелiрного ходу буде дорiвнювати: fh =∑ - (H_{Rp кін} - H_{Rp поч} ). 3)Знайдену висотну нев’язку порiвнюють з гранично допустимою (fh доп), яку обчислюють за формулою: fh доп = ±50мм , де — довжина нiвелiрного ходу в км. 4)На мiсцевостi iз значними ухилами, коли кiлькiсть станцiй на 1 км ходу перевищує 25, допустиму нев’язку пiдраховують за формулою: fh доп = 10мм , де п — кiлькiсть станцiй нiвелiрного ходу. Якщо фактична нев’язка fh не перевищу’ допустимої то її розподiляють з протилежним знаком порiвну на всi перевищення, заокруглюючи до цiлих мiлiметрiв. Правильнiсть розподiлу нев’язки контролюють сумою всiх поправок, яка має дорiвнювати нев’язцi fh з оберненим знаком. За недопустимої нев’язки та вiдсутностi похибок в обчисленнях, нiвелювання сполучних точок нiвелiрного ходу треба повторити. 5)Пiсля ув’язки перевищень обчислюють висоти сполучних точок за формулою: Н_n+1 = Н_n + h_випр, тобто висота наступної точки дорiвнює висотi попередньої плюс вiдповiдне виправлене перевищення. 6)Для визначення висот промiжних точок на кожнiй станцiї, де вони є, обчислюють горизонт iнструмента: ГІ=Н_n+а, де Н_n — висота задньої сполучної точки, а — вiдлiк по чорнiй сторонi рейки, встановленiй на цiй точцi. 7)Висоту промiжної точки Нпром знаходять за рiзницею горизонту iнструмента ГІ та промiжного вiдлiку Пр: Нпром = ГІ—Пр.