Служби (сервіси) мережі Internet.

У глобальній мережі Internet існує багато служб, яким вона зобов'язана за свою надзвичайну популярність, серед них служби:

World Wide Web (WWW, "всесвітня павутина"),

e-mail (електронна пошта),

DNS (служба імен доменів),

FTP (служба пересилання файлів),

UseNet (служба телеконференцій) тощо.

World Wide Web – це глобальна система гіпертексту. Концепція гіпертексту полягає у нелінійному представленні інформації і передбачає подання звичайних текстових даних не у вигляді неперервного потоку (як у випадку, наприклад, художнього тексту, у якому сюжет розвивається лінійно від початку до кінця твору), а набором різних, зв'язаних між собою фрагментів, навігація по яким здійснюється за допомогою гіперпосилань – вказівників всередині цього набору фрагментів, що можуть вказувати як на власні фрагменти, так і на інші набори, які в свою чергу також можуть бути гіпертекстовими (як у випадку словникових статей чи довідникових матеріалів, у яких містяться посилання на інші статті або джерела).

Логічно завершений блок даних з введеними до його складу гіперпосиланнями та інформацією про структуру цих даних представляє собою гіпертекстову сторінку (або гіпертекстовий документ). Таке введення відбувається згідно правил мови розмітки. Мова розмітки – набір спеціальних інструкцій, або тегів, призначених для формування в текстових документах певної структури та визначення відношень між різними елементами цієї структури. У якості тегів мови розмітки обираються сполучення символів, що виділятимуться на фоні основного змісту документу. Створений за допомогою мови розмітки гіпертекстовий документ, розміщений у мережі Internet та доступний при звертанні до сервісу WWW називається Web-сторінкою.

Для перегляду Web-сторінок на комп'ютері користувача використовуються спеціальні програми, що називаються броузерами. Броузер завантажує обрану користувачем Web-сторінку та, користуючись інформацією про структуру документу, що несуть тегі, виводить дані на екран.

Однією з найпоширеніших мов розмітки для створення гіпертекстових документів, є мова гіпертекстової розмітки HTML (HyperText Markup Language).

Нижче наведені фрагмент тексту, оформлений згідно правил мови HTML та його вигляд при перегляді за допомогою броузера:

<P>...Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі, </P>

<P> Було видно, було чути, як реве ревучий... </P>

<P align=right> <I> <B> Т.Г.Шевченко </B><I></P>

...Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі,

Було видно, було чути, як реве ревучий...

Т.Г.Шевченко

Згідно HTML, для виділення тегів вони записуються у кутових дужках. Так, текст, поміщений між тегами <P> та </P>, виділяється у абзац, між тегами <I> та </I> – виділяється курсивом, між тегами <B> та </B> – друкується напівжирними символами. Параметр align тега <P>, якому присвоєно значення right вказує на необхідність вирівнювання тексту абзацу по правому краю документу.

При наданні можливості користувачу мережі Internet переглядати Web-сторінки використовується модель взаємодії клієнт-сервер: броузер як клієнт відправляє запит Web-серверу, в якому міститься позначення Web-сторінки, яку він хоче переглянути. Таке позначення, яке називається URL (Uniform Resourse Locator, уніфікований локатор ресурсів), має вигляд:

протокол://комп'ютер/Web-сторінка,

де протокол – ім'я протоколу, що використовується для доступу до Web-сторінки, комп'ютер – доменне ім'я комп'ютера, на якому зберігається Web-сторінка, Web-сторінка – ім'я Web-сторінки, під яким вона зберігається на означеному комп'ютері. При взаємодії броузера та Web-сервера ці дві програми працюють за протоколом HTTP (HyperText Transfer Protocol), призначеним для передачі гіпертексту. Прикладом URL, таким чином, може бути http://www.chnu.cv.ua/main.html

Останнім часом World Wide Web перетворюється з глобальної гіпертекстової системи у гіпермедійну, оскільки у Web-сторінки активно впроваджується нетекстова інформація.

E-mail (електронна пошта) – служба Internet, що дозволяє користувачам обмінюватись повідомленнями. Спочатку електронна пошта розроблялась як нескладна система, призначена для обміну текстовими повідомленнями, які могли складатись з обмеженого набору символів, згодом були розроблені методи, що дозволили включати до складу повідомлень довільні дані, наприклад, програми у двійковому представленні або графічні дані.

Перед тим, як повідомлення може бути доставлене адресату, йому повинна бути призначена т.зв. електронна поштова скринька, яка являє собою засіб зберігання даних (наприклад, файл на диску). Кожній електронній поштовій скриньці ставиться у відповідність унікальна адреса електронної пошти, що однозначно її ідентифікує і складається з двох частин, розділених символом @ ("комерційне at"):

поштова_скринька@комп'ютер

Перша частина електронної адреси (поштова_скринька) позначає поштову скриньку, розташовану на комп'ютері, друга (комп'ютер) – цей комп'ютер, наприклад college@chnu.cv.ua.

Електронне повідомлення складається з двох частин, що представляють собою звичайний текст: заголовку повідомлення (що виконує функції конверту, якщо порівнювати з традиційною поштою) та тіла повідомлення (лист, вкладений у конверт). Заголовок містить службову інформацію, яка використовується ПЗ електронної пошти для доставки повідомлення, наприклад, електронні адреси одержувача та відправника, тему повідомлення та дату його створення тощо. Тіло містить довільний текст, що створюється користувачем.

Для доступу до отриманих, а також для створення та відправки нових повідомлень використовується ПЗ електронної пошти.

На якому комп'ютері доцільно розміщувати електронні поштові скриньки? З першого погляду може здатися, що для цього цілком підходить комп'ютер користувача, що користується службою e-mail. Але якщо такий комп'ютер не має постійного підключення до Internet (внаслідок періодичного вимикання або від'єднання від Internet на тривалий час), що є досить поширеним явищем, то розміщення на ньому ПЗ електронної пошти не буде раціональним з декількох причин. По-перше, користувач не завжди матиме доступ до своїх повідомлень з іншого віддаленого комп'ютера, а по-друге, повідомлення, відправлені на адреси електронних поштових скриньок, розташованих на такому комп'ютері, будуть втрачені. Тому для розміщення електронних скриньок виділяють окремі комп'ютери, що функціонують безперервно та володіють постійним підключенням до Internet.