Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вигук. Лекція.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
109.57 Кб
Скачать

5. Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках.

Вигуки, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. Наприклад: Михайлику, Михайлику, го-ов! – наспівно обізвався біля верб Любин голос; Іду. Коли чую: кулемет як засокоче: со-ко-ко-ко. А потім гармата як ревне: гур-гур! А земля – хилить, хилить. Ну, хоч і не страшно мені, а покотився галушкою в рів (М. Стельмах); Тью-і, ті-і-і... Ні, зовсім не так. Трйю-тіх-тіх... (М. Коцюбинський).

Після вигуку ставиться кома або знак оклику. Наприклад: Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті (П. Тичина); Геть, привиди війни! (Рильський); Гей, нумо, браття, битись за волю! (Народна творчість); Овва! Який розумний! (І Нечуй-Левицький). Знак оклику ставиться і після вигуків, що виступають еквівалентами окличних речень. Наприклад: – Гей, Цоб! Цабе, рябий, тпру! (Народна творчість).

Вигук ой може не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер, наприклад: Ой дощів мені треба, дощів, а не поту, бо той піт прилипа до брудної сорочки, як плугатар кінчає роботу (П. Тичина).

Не виділяються розділовими знаками вигуки на початку речення, якщо стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання. Наприклад: Ах ви, мрії, ви милі, дитячі, як обличчя за дальнім вікном (В. Сосюра); Ой ти дівчинонько, моя вір’яночко, у тебе личенько – рум’яне яблунько (І. Драч).

О, ой, що стоять перед звертаннями і тісно з ними пов’язані інтонаційно, виступають у ролі часток і комою не виділяються. Наприклад: І погляд твій німий, о мати, понад землею загримів (М. Рильський); Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий, багато ти, батьку, у море носив козацької крові (Т. Шевченко).

Якщо вигук, який стоїть усередині речення, вимовляється з підсиленням, після нього ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з малої букви. Наприклад: Ой, горенько! косо моя!, косо моя золотая! Ой, лишенько! красо моя! красо моя молодая! (Леся Українка); Коли тут – лихо мені тяжке! – рознедужався Павло мій (Марко Вовчок).

6. Морфологічний аналіз вигуків – див. Навч. Посібник і. Джочки.