4. Формування ринкової інфраструктури в Україні.

Загалом становлення ринкової інфраструктури відбувається паралельно з формуванням самої ринкової економіки і має природно-історичний характер. Однак, в Україні розвиток ринкових відносин у минулому штучно переривали. Тому інфраструктура є не цілком ринковою, а перехідною, незрілою, причому як загалом, так і в багатьох своїх елементах. Її становлення та розвиток визначені:

- приватизацією, подоланням державного монополізму та створенням конкурентного середовища;

- гармонізацією нормативної бази з інвестиційним елементом – в Україні розроблено комплекс законодавчих документів: „Про товарну біржу”, „Про цінні папери та фондову біржу”, „Про банки та банківську діяльність”, які регламентують діяльність відповідних інститутів ринкової інфраструктури;

- входження українського суспільства в світові інформаційні системи;

- станом ментальності й рівнем ринкового мислення і поведінки населення.

Складність процесу формування сучасної інфраструктури в Україні зумовлена низкою обставин:

- багато інституцій інфраструктури формується вперше. Це стосується передусім фінансових посередників, які в Україні були зорієнтовані передусім на обслуговування приватизації, що не дало змоги їм повністю виконувати свої класичні функції – залучення вільних коштів та їхнє інвестування в економіку;

- деякі інститути відроджується , як-от біржові. Відродження біржових структур має свої проблеми. Зокрема невизначена ситуація з фондовими біржами. Фондовий ринок ще не сформувався, і фондові біржі об’єктивно не є барометром стану економіки;

- інститути, що існували в директивній економіці (наприклад, банки), зазнають серйозних змін, щоб пристосуватися до виконання нових функцій в інфраструктурі ринкової економіки;

- недостатність законодавчого забезпечення ринкових перетворень в Україні, його нестійкість.

Тема 7. Ринковий механізм План лекції:

1. Попит і його чинники. Крива попиту. Закон попиту.

2. Пропозиція та її чинники. Крива пропозиції та її переміщення.

3. Рівновага попиту і пропозиції. Ціна рівноваги.

4. Еластичність попиту і пропозиції.

5. Переваги і вади ринку.

1. Попит і його чинники. Крива попиту. Закон попиту.

Що вчинить власник спортивного магазину, який із настанням зими, виявить, що в нього не розпродана велика кількість велосипедів? Адже зимою люди не заінтересовані купувати подібні речі. Що ж все-таки може переконати покупців придбати велосипеди взимку? Напевне, знижені ціни. Велосипеди купуватимуть взимку, якщо ціна на них буде значно нижчою порівняно з цінами літнього періоду. Отже, що таке попит. Попит — це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за деяку ціну за певний проміжок часу. Якщо ви хочете придбати модну куртку, але не можете її купити через відсутність грошей, то економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але якщо у вас є гроші, які ви готові витратити на купівлю куртки, то це вже попит.

Бажання, підкріплені грошовими можливостями, перетворюються в попит. Попит — це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит — це платоспроможні потреби людей.

Згідно із законом попиту, чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть споживачі. І, навпаки, чим нижча ціна продукту, тим більшу його кількість купуватимуть споживачі. Отже, закон попиту відображає обернену, або зворотну, залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього. Цю обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити за допомогою простого графіка, на якому по горизонталі відкладено кількість (Q_d), а по вертикалі – ціну (Р).

Ціна

Р

Р₁

Р₂

Р₃ D

0 Q₁ Q₂ Q₃ Q_d

Величина попиту

Графік 1. Крива індивідуального попиту на продукт

З графіка 1 видно, що чим вища ціна на продукт тим менша величина попиту на нього, і навпаки. Наприклад, якщо ціна на шоколад підвищилася, ми купуємо меншу його кількість і шукаємо продукти-замінники (карамель, морозиво, лимонад), через що попит на шоколад зменшується.

Скільки можна з’їсти плиток шоколаду на день: одну, дві, більше? Звичайно, за низьких цін хтось може з’їсти і більше. Але споживаючи кожну наступну плитку шоколаду, ми отримуватимемо дедалі менше додаткової корисності, додаткового задоволення. Економісти називають це явище законом спадної граничної корисності, згідно з яким: величина додаткового задоволення під час споживання кожної додаткової одиниці певного продукту зменшуватиметься. Наприклад, придбання

першого калькулятора принесе вам більше задоволення, ніж другого чи третього. Так само і першого телевізора, і першої порції морозива. Під корисністю продукту розуміють його здатність задовольняти смаки й уподобання, потреби й бажання людей. Корисність — це величина задоволення від споживання продукту. Протилежна категорія — некорисність, що виявляється за надмірного споживання продукту, її ще називають від’ємна корисність, або шкідливість. Наприклад, надмірна кількість спожитих порцій морозива (2, 3, 4 . . . ) може викликати захворювання горла і негативно позначитися на здоров’ї. Закон спадної граничної корисності дає змогу пояснити, чому для збільшення попиту потрібні низькі ціни. Адже продукти за високими цінами ніколи не купуватимуть “просто так” чи “про запас”. Якщо ж ціна низька і доступна, то покупець купить трохи більше продукту, ніж це звичайно потрібно.

Корисність продукту для різних людей не однакова. Наприклад, хлопці віддають перевагу такій спортивній грі як футбол, дівчата — гімнастиці чи фігурному катанню. Діти отримують велике задоволення, переглядаючи лялькову виставу чи мультфільми, дорослі здебільшого одержать від цього перегляду мало задоволення чи корисності, бо люблять дивитися серйозні фільми чи політичні передачі. Крім цього, корисність продукту є різною для однієї і тієї самої особи у різний час і за різних обставин. Наприклад, тепле пальто влітку і взимку, склянка води у пустелі і в домашніх умовах, ліки для хворого і для здорової людини тощо.

Ціна продукту здатна змінювати попит на нього. Що ще, окрім ціни продукту, може вплинути на попит і змінити його? Уявіть ситуацію: ви прийшли на ринок, щоб купити необхідне приладдя для школи: зошити, олівці, ручку та ін. Що вплине на ваш попит (кількість купленого приладдя)? Звичайно, насамперед, ціна продукту. Якщо вона зросла, ви тут же шукаєте інший продукт з подібними властивостями і нижчою ціною (замінник); отже, попит на основний продукт зменшується. Крім цього, у разі підвищення ціни ви витратите ту саму суму, обмежену величиною вашого доходу, але купите значно меншу кількість продуктів (не 20, а 10 зошитів, не дві ручки, а одну і т. д.). Водночас під час купівлі певного продукту виявиться ваш індивідуальний смак та уподобання: ви купите зошити, наприклад, не в коричневій обкладинці, а в синій, ручку не чорного кольору, а зеленого, олівці не в двоярусній коробці, а в одноярусній. Отже, на попит на продукт впливають такі чинники: ціна продукту, ціни на взаємодоповнювані та взаємозамінювані товари, величина доходів, індивідуальні смаки й уподобання. Оскільки вплив ціни продукту на попит нам уже відомий, розглянемо, як впливає на попит зміна цін на взаємодоповнювані і взаємозамінювані товари, величина доходів і суб’єктивні смаки й уподобання.

Припустімо, що є два продукти. Якщо зниження ціни на один продукт веде до зменшення попиту на інший, то такі продукти називають взаємозамінюваними. Наприклад, чай і кава, масло й маргарин, лимони й апельсини. Коли ціна на лимони підвищується, споживачі купуватимуть більше апельсинів, і попит на апельсини зростатиме. Взаємозамінювані продукти призначені для задоволення однієї й тієї самої потреби.

Відомий український економіст та економетрик – Євген Слуцький народився 7 квітня 1880 р. у вчительській родині. Закінчив Київський університет та Мюнхенську політехніку. Світове визнання йому принесли дослідження з теорії попиту, зокрема стаття "До теорії збалансованого бюджету споживача" (1915 р.). Ця стаття була надрукована в італійському економічному журналі, в якій він вперше у світовій науці обгрунтував, що теорія попиту може грунтуватися на понятті корисності. Слуцький зробив вагомий внесок в економетричну теорію, а також сформулював теорію "праксеології", тобто раціональних рішень за різних умов, яка є фудаментальною засадою сучасної економічної кібернетики.

Працював Є.Слуцький у 1913-1926 рр. у Київському комерційному інституті, а згодом – у Москві в Кон’юнктурному інституті та Інституті математики Академії наук. Помер Є.Слуцький 10 березня 1948 р.

Якщо зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший, то такі продукти називають взаємодоповнюваними. Наприклад, чай і цукор, магнітофон і касети до нього, автомобілі й бензин. Коли ціна на бензин зростає, люди звичайно купують менше автомобілів і попит на них зменшується. Взаємодоповнювані продукти використовують разом.

Із зростанням доходів споживачі купують ширший асортимент продуктів і більшу їх кількість. Але чи зростає попит на всі товари й послуги? Ні. У разі збільшення доходів споживачі купуватимуть більше овочів, фруктів, одягу, взуття, м’яса, риби тощо, але менше хліба, виробів із муки, картоплі, капусти тощо. Продукти, попит на які прямо залежить від грошового доходу, називають продуктами вищої споживчої цінності. Якщо ж доходи зростають, а попит на певні продукти знижується, то такі продукти називаємо продуктами нижчої споживчої цінності.

Суб’єктивні смаки й уподобання, вік, стать, історичні, національні та природнокліматичні умови, мода, реклама, стиль життя – все це також випливає на попит. Скажімо, молодь більше купує спортивні одяг і взуття, віддає перевагу яскравим кольорам порівняно з людьми літнього віку. Традиційною стравою для українців є вареники й борщ, що не властиво німцям чи французам. Якщо населення Фінляндії віддає перевагу зимовим видам спорту, то Греції — літнім і т. п.

Р

Р1

D Р2

Р3

Qd

Q₁ Q₂ Q₃

Графік 2. Вплив зміни ціни продукту на величину попиту

На попиті також позначаються зміни у погодних умовах. Якщо літо спекотне, зростає попит на прохолоджувальні напої та морозиво. Якщо осінь дощова — збільшується попит на парасольки.

За незмінних всіх інших чинників зміна ціни на продукт змінює величину попиту на нього. Графічно цю ситуацію показують як рух по сталій кривій попиту.

Р

D₁

D

D₂

Qd

Графік 3. Вплив змін нецінових чинників на попит.

Якщо змінюються нецінові чинники, то відбуваються зміни у попиті. Графічно цю ситуацію показують як переміщення кривої попиту. Зі збільшенням попиту вона переміщується вправо, а зі зменшенням вліво (граф. 3).