
- •14(3).Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації пунктів польового водопостачання та водорозбору.
- •15(3)Санітарний нагляд за водопостачанням цивільних формувань та потерпілого населення в умовах надзвичайних ситуаціях
- •16(3)Види харчування в польових умовах
- •17(3)Правила зберігання та транспортування готової їжі в польових умовах.
- •18(3)Профілактика гіповітамінозів в польових умовах. Використання природних вітаміноносіїв.
- •19(3)Завдання медичної служби по контролю за водопостачанням у польових умовах при надзвичайних ситуаціях.
- •20(3)Вимоги до якості води в польових умовах. Гігієнічні вимоги до організації транспортування та зберігання води.
- •21(3)Очистка, знезараження, дезактивація, опріснення води у польових умовах, при надзвичайних ситуаціях.
- •22(3)Харчування в умовах зараження місцевості та об`єктів сильнодіючими отруйними речовинами і радіоактивними речовинами за умов можливого застосування зброї масового ураження.
- •23(3)Організація та проведення медичної експертизи продовольства в умовах можливого зараження радіоактивними та отруйними речовинами і бактеріальними засобами.
21(3)Очистка, знезараження, дезактивація, опріснення води у польових умовах, при надзвичайних ситуаціях.
Усі водогінні частини дезінфікують 3 % розчином хлорного вапна. Запаси води у резервуарах необхідно періодично поновлювати, оскільки вода через певний час псується, особливо влітку. Тару не рідше, ніж через 2-3 доби влітку та 3-5 діб взимку, а при забрудненні – негайно,дезінфікують розчином хлорного вапна із розрахунку 50-100 мг активного хлору на 1 л води. Тривалість експозиції – 30-60 хв.Солону воду можна опріснити на польовій опріснювальній установці(ПОУ), шляхом фільтрації за допомогою звичайних фільтрів таких, якТВФ-200, МАФС-3, заповнених іонообмінними смолами, або шляхом заморожування.Опріснення води заморожуванням полягає в тому, що крижинки утворюються лише з молекул води, а солі залишаються в розчині. При високій мінералізації заморожування повторюють декілька разів. Заготовка криги ведеться під суворим санітарним контролем на спеціальних ділянках, інструментами, що виділені лише для цього. Персонал,який заготовляє лід, повинен проходити медичний огляд і відповідати вимогам, як співробітники об’єктів харчування.При відсутності джерел води та неможливості використати кригу відкритого водоймища дозволяється застосовуватидля господарських і питних потреб воду зі снігу. Ділянки для заготовлення снігу виділяють на підвищеній місцевості, на відстані неменше ніж за 200 м відможливих джерел забруднення.Воду, отриману з криги або снігу, перед вживанням необхідно знезаразити шляхом кип’ятіння, хлорування.Резервуари перед кожним заповненням необхідно ретельно промивати чистою свіжою водою не рідше одного разу на тиждень, а при наявності показань – частіше, дезінфікувати 10-20 % розчином хлорного вапна
22(3)Харчування в умовах зараження місцевості та об`єктів сильнодіючими отруйними речовинами і радіоактивними речовинами за умов можливого застосування зброї масового ураження.
Захист харчових продуктів від радіоактивного зараження здійснюється шляхом зберігання запасів їжі у підземних складах з герметизованим входом, шляхом герметичного непроникного для вологи і пилу упакування харчових продуктів та накриванням їх під час перевезення брезентом.У разі зараження радіоактивними речовинами харчових продуктів їх слід по сортувати на заражені нижче від припустимого рівня, заражені вище від припустимого рівня, які підлягають дезактивації, і інтенсивно заражені, що потрібно знищити.Дезактивацію харчових продуктів, що запаковані в тару, проводять таким чином: обмивають тару водою й очищують щітками, продукти перекладають у чисту тару. У деяких випадках знімають верхній, заражений, шар продукту. Деякі продукти промивають під сильним струменем води. Консервні банки очищують від змазки. З твердих жирів усувають тонкий шар продукту, що прилягає до тари. Перед видаванням продуктів їх слід ретельно мити. Продукти, які не піддаються дезактивації, закопують у землю на глибину 1,5—2 м. Спалювання харчових продуктів допускається лише в тому разі, коли є спеціальні печі. Кухонний та інший посуд дезактивують за допомогою миття гарячою водою з милом.Отруйні речовини або бактеріальні засоби можуть потрапляти у продукти харчування і в готову їжу під час транспортування їжі, її приготування і роздавання.Існує хімічний спосіб дегазації, коли отруйні речовини повністю нейтралізують і переводять їх у менш токсичні сполуки. Фізичний метод передбачає усунення отруйної речовини розчинами або водою, а також провітрюванням, яке сприяє випаровуванню отрути. Механічний спосіб дегазації полягає в знешкодженні отруйних речовин шляхом витрушування м'якої тари і зняття верхнього зараженого шару харчового продукту, зокрема борошна, цукру, твердих жирів.Приготовлену їжу в разі зараження слід знешкодити шляхом додавання хлорного вапна. Дуже заражені краплинно-рідкими отруйними речовинами продукти також знищують. Складені у скляну й бляшану тару та обгорнуті в оболонки з пластику продукти можна вважати незараженими. Напівпергамент, целофан і щільний папір значною мірою захищають від отруйних речовин. Запаси провізії накривають брезентом у два шари. Для перевезення харчових продуктів виділяється спеціальний транспорт з брезентами. Особливо важливо накидати брезент на мішки з харчовими продуктами під час зберігання і перевезення їх. Похідні кухні слід розташовувати під навісами або в земляних укриттях, а термоси накривати брезентами або щільним папером.Продукти харчування, заражені отруйними речовинами, дегазують усуванням поверхневого шару на глибину 2—3 см. Посуд кип'ятять протягом 1—2 год.