14(3).Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації пунктів польового водопостачання та водорозбору.

Пункти водопостачання –це місця, де проводиться забір, очищення, зберігання та видача води.Впершу чергу використовують бурові свердловини, потужні джерела, колодязі; при відсутності попередніх – відкриті водоймища.

ППВ обслуговуються силами і засобами підрозділів і частин. Під час вибору місця для розгортання ППВ треба враховувати санітарно-епідемічний стан території та розташованих поблизу населених пунктів, можливість зараження води бактеріологічними рецептурами,забруднення радіоактивними та отруйними речовинами, санітарно-технічні характеристики джерела водопостачання, його дебіт. Обов’язково збирають дані про інфекційні хвороби серед населення, збудники яких передаються через воду, і оцінюють санітарно-епідеміологічний стан району розташування пункту водопостачання.

Типовий пункт водопостачання має: робочий майданчик, розділений на чисту та брудну половини, майданчик для миття та дезінфекції тари, майданчик для зупинки транспорту, який прибуває за водою, спостережний та регулювальний пости, місце для розгортання лабораторії з контролю за якістю води.З метою захисту ППВ від забруднення навколо нього створюютьТри зони санітарної охорони. Перша зона суворого режиму – у радіусі 50-100 м.Для другої зони – обмеження та третьої – спостереження відстані встановлюються залежно від умов навколишнього середовища.

Для забезпеченняо собового складу у польових умовах водою організовуються крім пунктів водопостачання водорозбірні пункти (ВРП) –місця призначені для видачі води військовим підрозділам і окремим військовослужбовцям. Вони переважно розгортаються у кожному батальйоні поблизу продовольчих пунктів. Для обладнанняВРП використовують існуючі шахтні та трубчасті колодязі або джерела з доброякісною водою.Зберігається вода на водорозбірному пункті як у табельній (автоци-

стерни, цистерни, гумово-тканинні ємності), такі у нетабельній (діжки,каністри, бідони тощо) тарі. Вона завжди повинна бути чистою і мати кришки, які щільно закриваютьсяПункти водопостачання можуть розгортатись на будь-якому джерелі води, а також біля запасів привізної води. Проте, в першу чергу, з цією метою використовуються діючі бурові свердловини, природні джерела та шахтні колодязі.

15(3)Санітарний нагляд за водопостачанням цивільних формувань та потерпілого населення в умовах надзвичайних ситуаціях

Санітарний нагляд за водопостачанням при надзвичайних ситуаціях і в умовах бойових дій здійснюється з метою контролю за забезпеченням особового складу формувань (потерпілого населення) доброякісною водою відповідно з встановленими нормами для питних потреб,

приготування їжі, виконання правил особистої та громадської гігієни.Проведення його передбачає:

– участь медичної (санітарно-епідеміологічної) служби у розвідці

та виборі джерел водопостачання, встановленні зон санітарної охорони

та контролю за дотриманням у них відповідного режиму;

– участь медичної служби при виборі джерел водопостачання, при визначенні санітарної охорони та контроль за дотриманням у них встановленого режиму;

– участь у визначенні заходів з покращання якості води та контроль за дотриманням санітарних правил під час підготовки води;

– проведення гігієнічної експертизи води, яка забруднена РР та ОРі заражена БЗ;

– контрольза якістю води, дотриманням норм водоспоживання та за санітарним станом джерел і пунктів водопостачання, засобів добуванн і підготовки води, насосних станцій, водогонів, засобів зберігання та транспортування води;

– медичний контроль за станом здоров’я особового складу, який залучається до добування, очищення, зберігання та розподілу води;

– контроль за дотриманням військовослужбовцями (ліквідаторами наслідків НСта потерпілим населенням) питного режиму;

– навчання військовослужбовців (ліквідаторів наслідків НС та потерпілого населення) користуватися засобами знезараження індивідуальних запасів води і контроль за правильнимїх застосуванням.