11. Фразеологія,основні типологічні ознаки фразеологізмів,їх семантична клас-я. Джерела та стил. Ф-ії фразеолог.

Фразеологія (від грецького phrasis - вираження, logos - вчення) — розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.

Фразеологізм- е предметом фразеології,де семантично зв’язані спол. слів.,яке не створ.,а відтворює,яке має образне значення і значення компонентів якого не відповідає значенню кожного зі складників. Ознаки: відтворюваність у мові, стійкість структури,синонімія зі словами,вик-ня синтаксичн. функцій у реченні. Також:має усталений компонент:взяти бика за роги,образне знач-ня не дорівнює знач. складника ,знач-ня дорівнює знач. лексеми:червоніти-пекти раків ! Класифікація за Виноградовим:1.фразеолог. зрощення-неподільні,2. Фраз. Сполучення-стійкі мовні звороти,де 1 компон. Має сам ост. Значення,3. Фразеолог. Єдності-неподільні»тянути лямку» Джерела: приказки,прислів’я,вислови з побут. життя, дотепне народ. мовлення,біблійні вирази!

13 Фонетика.Її завдання.Сегментні та суперсегментні фонетичні одиниці.

Фонетика- це розділ мов-ва,в якому вивч. Звуковий склад мови. Об’єктом є звуки,їх властивості,ф-ії,закономір-і поєднання,фонет. Процеси,одиниці,засоби,ознаки. Щодо часу: історична(діахронічна),описова(синхронічна). Щодо мов: загальна(аналізує загальні особливості)Юконкретна(окрему мову),зіставна(порівнює з іншими). Щодо методів: теоретична-теор. методи,експеримент. – емпіричні методи. Щодо практичн. Застосування:нормативна-лінгвіст. дисципліна, Прикладна-в межі інших наук. Предметом- є звукова субстанція мовлення(артик,акуст)! Сегментні- один-ці мовлення потоку,їхнє фунціон-ня.стр-ру:фонема(звук),сила бела(склад),такт,фразера. Суперсегментні- нелінійні одинииці,які наклад. на сегментні одиниці. Сюди відносять довготу,ритм,мелодику,інтонацію.

14. Система голосних і приголосних укр..Мови

Голосні- назив. Звуки,які спроможні виконувати складотворну ф-ю. 6 голосних фонем:а,о,у.і,е,и! і,и-високе піднес пер. ряду,е- сер. піднес. пер ряду, у- високе піднес,задній ряд,о-середн. підес зад ряду, а-низьке піднес зад ряд. Голосні класифікують за 2 парам:за рядом творення(за горизонт положенням язика-перед,сере,задн),за піднесененням(вертик положення язика-вис.,низ,сер),за лабіалізацією-у,о. Приголосні- звуки,основою яких є шум,що виник внаслідок проходження струменя повітря через тісну перепону. Укр м налічує 32 приголосні фонеми. Класифікація: 1)за активним органом:а)губні:губно-губні(б,п,м,w),губно-зубні(м,v`). б)предньоязик.:альвеолярні(ш ч ж дж р р’),зубні(д т з с дз ц л н) в)середньоязикові: й(j) г)задньоязикові(г-другое,к,х) г)фарингал(г) 2)за способом творення: а)зімкнені (б п д т м н дз ц дж ч г(другое) к), африкати(дз дж ч ц); б)щілинні (в ф з с ж ш л й г х),які поділ на дрижачі(р р’),бокові(л л’),щілинні середині(інші). 3)за участю голосу і шуму: а)шумні ( б п д т з с дз ц дж ч ж ш г к г х ф) б)сонорні ( в м н л р й) 4)за тверд і м’як: а)м’які (й),пом’якшені(д’ т’ з’ с’ дз’ ц’ л’ н’ р’) в) напівпом’якшені (б’ п’ v` м’ ф’г’ к’ х’ г’ дж’ ч’ ш’ ж’) г)тверді: вс’ крім j 5)за участю носового резонатора:а)зімкнен носові(м н), б)неносові (б д). 6)за акут враженням а)свистячі (з с дз ц), б)шиплячі (ж ш дж ч)