- •63.Складнопідрядне речення. Логіко-граматична,формально-граматична та структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень.
- •53. Багатоаспектна хар-ка простого речення,типи речень за характером предикативних відношень,за ком. Настановую,за емоц. Забарвленням та ін..
- •Системні відношення у лесиці(парадигматичні.Синтагматичні.Епідигматичні,гіпонімічні,партитивні,евонімічні) Екстенсіонал та інтенсіонал словесного знака.
- •11. Фразеологія,основні типологічні ознаки фразеологізмів,їх семантична клас-я. Джерела та стил. Ф-ії фразеолог.
- •13 Фонетика.Її завдання.Сегментні та суперсегментні фонетичні одиниці.
- •14. Система голосних і приголосних укр..Мови
53. Багатоаспектна хар-ка простого речення,типи речень за характером предикативних відношень,за ком. Настановую,за емоц. Забарвленням та ін..
ПР-це таке речення,що утвор. за спеціально-призначеними для цього структ. схемами. Має грамат. значення предикативності і семантичну стр-ру. Виявляє ці значення у системі синтаксичн. форм(у парадигмі речення) і регулярних реалізаціях. Виконує комуні кат. Задачу у вираженні якої завжди бере участь інтонація. За характером предикативних відношень: 1. За віднош. до дійсності:стверджувальне,заперечне(загально запер-запер. дія,процес,стан.,частково заперер. –приєдн. заперечна частка не до будь-якого члена реч.,крім предиката) 2. За ознакою об’єктивної модальності і часової визначеності: план реальності і час. визначеності(індикатив); план ірреальності(імператив,кон’юктив). За комун. настановою: непитальне(розповідне,спонукальне),питальне(власне питальне,риторично,питально-спонук.),питальне; За емоц. забарвленням: окличне,неокличне(відсутнє емоц. забарвлення);З точки зору синтаксис. членування:членоване(односкл. чи двоскл. реченням притаманне чітке формально-синтак. членування і можливість мати у своєму складі другор. члени),нечленоване(абсолютна нерозкладність на члени речення,склад з одного слова,це вигуки,мод слова).За повнотою реалізації структурно-важл. елементів:повне,неповне(немає формальн. необхідного головного або друг. члена)
Системні відношення у лесиці(парадигматичні.Синтагматичні.Епідигматичні,гіпонімічні,партитивні,евонімічні) Екстенсіонал та інтенсіонал словесного знака.
Система-сукупність будь-яких елементів,об’єднув. за спільною ознакою чи призначенням. Мовна сис-ма-склад з рівнів або ярусів. Це певне співвідношення одиниць 1го рівня між собою,спец-ка об’єднання,протиставлення. Парадигмат. та синтагм пронизують всю ст.-ру мови. Парадигматичні- відношення зіставлення,порівняння.формують сис-му як основу. Підтипи: гіпонімічні(родовидові)-реаліз. у певних темат. Групах. Часо називають включення. Напр. «тюльпан» включ. до знач-ня слова «квітка»! Партитивні(часткові)-в семантичному аспекті слова явл. собою невід’ємн. час-ну один одного. «стілець-ніжка,університет-факультет». Евонімічні(рівноправні)- відношення 1го рівня в межах певної парадигми,відн-ня усіх гіпонімів між собою. «гіперонім-дерево,гіпоніми-вишня,абрикос,яблуня). Синтагаматичні(мінім контексту) – значення слова реаліз. у мовленні. Одне значення слова вступає в синтагму з іншим і дозволяє реалізувати значення: «вечір-пізній(доба),музичний(зібрання).-лексичний контекст. Також буває ситуативний:» Вона червона?Ні,чорна.А чому вона жовта?Тому що зелена! Епідигматичні – властиві суто лексичному рівню,слово моє форму і зміст словотвірно-асоц. відношень «земля-грунт,суша,планета,вітчизна,ділянка); Екстенсіонал- це клас сутностей(речей,предметів),до яких можно застосувати дане слово. «квітка» має широкий екстенсіонал,до неї можна віднести багато назв. Інтесіонал – це набір ознак,які хар-ють будь-яку суть. Обидва мають зворот.-пропорц. Зв’язок. Чим більше екстенціонал-тим менше інтенс.
