До негативних властивостей спирту як розчинника можна віднести наступне:

1.    Він не є індиферентною речовиною як стосовно   організму, так і до лікарських речовин, володіє самостійною фізіологічною дією, взаємодіє з деякими лікарськими речовинами, легко окисляється під дією багатьох окислювачів (калію перманганату, концентрованої азотної кислоти). Реакція з цими речовинами проходить дуже бурхливо, що може привести до вибуху і запалення.

2.    Спирт є гігроскопічною речовиною, летучий і легко займається, ці властивості спирту збільшуються з підвищенням міцності. Має здатність коагулювати білки, ферменти, слизи, у зв'язку з чим ці речовини не рекомендується сполучити зі спиртом.

3.    У фармацевтичній промисловості можна застосовувати тільки спирт, отриманий збраженням крохмальвміщуючої сировини - в основному, картоплі і зерна. Синтетичний спирт для медичних цілей не використовується в зв'язку з можливою присутністю в ньому метилового спирту.

При змішуванні спирту з водою виділяється тепло, і температура суміші при цьому підвищується. Поряд з виділенням тепла, при змішуванні спирту з водою спостерігається явище контракції, що полягає в зменшенні обсягу суміші проти арифметичної суми обсягів вихідних рідин. Наприклад, при змішуванні 500 мл етилового спирту і 500 мл води об’єм   суміші буде дорівнює не 1000 мл, а тільки 940 мл. Цей стиск системи - явище контракції – пов’язане  з взаємним ущільненням молекул спирту і води при їхньому розташуванні в просторі. Максимум стиску спостерігається у водно-спиртової суміші, що має міцність 54-56%. При концентрації спирту 35% і нижче явище контракції при розведенні спирту водою вже не спостерігається.

Розведення спирту водою чи змішування водно-спиртових розчинів різної концентрації є повсякденною операцією. Однак, з огляду на особливості етилового спирту, при його змішуванні з водою приходиться щораз  розраховувати необхідну кількість спирту і води. З метою полегшення цих розрахунків і попередження можливих помилок у ДФ Х і ХІ видання у додатку приводяться спеціальні довідкові таблиці для розведення водно-спиртових розчинів (табл. 2, 3, 4).

У таблиці №2 приведені по масі (у грамах) кількості води і спирту, які необхідно змішати, щоб одержати 1 кг спирту міцністю від 30 до 90%.

У таблиці №3 вказується, скільки треба додати об’ємів  води до 1000 об’ємів спирту,який розводимо міцністю від 35 до 90% при температурі 20⁰ С, щоб одержати спирт міцністю від 30 до 90%.

У таблиці №4 вказуються об'ємні кількості (у мл) води і спирту різної міцності (при        20⁰ С), які необхідно змішати, щоб одержати 1 л спирту міцністю від 30 до 90%.

Міцність спирту в лікарських препаратах позначають в об'ємних відсотках відповідно до вказівок ДФ.

Об'ємний  відсоток або, як його називають, "градус", вказує, скільки об’ємів абсолютного алкоголю (у мл) знаходиться в 100 мл розчину.

У ДФ Х видання, крім статті про вихідний етиловий спирт 95%, приведені стаття і про спирти 90%, 70%, 40%, де зазначені по масі кількості 95% спирту і води, які варто змішувати для одержання спирту відповідної концентрації.

Якщо в рецепті не зазначена міцність спирту, то відпускають спирт 90% (об'ємних) відповідно до  вимог фармакопеї і наказу МОЗ України №197, у випадку відсутності спирту 90% його готують з 95%.

Вимірюють міцність спирту особливими скляними чи металевими ареометрами, що називаються спиртометрами. При їхньому застосуванні можна швидко і точно визначити міцність спирту в об'ємних відсотках.

Спирт повинний зберігатися в добре закритих флаконах у прохолодному місці далеко від вогню. Він підлягає предметно-кількісному обліку.