ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Погоджено Затверджено

Методист коледжу Заступник директора з НР

_________________ ____________Н.Ф. Дутканич

«___»________201__р. «___»____________201__р.

Практична робота №5

з дисципліни «Ціноутворення»

на тему: «Розрахунок ціни з застосуванням витратних і

параметричних методів ціноутворення »

Укладач-викладач:

Попова З.А.

Розглянуто і схвалено на засіданні

предметної комісії

економічних дисциплін

Протокол №___

від «___»______________201__р.

Голова предметної комісії

_________________Радіонова А.С.

КИЇВ-2013

Практична робота №5

Тема: Розрахунок ціни з застосуванням витратних і параметричних методів ціноутворення

Мета: закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок при розрахунку ціни з застосуванням витратних і параметричних методів ціноутворення.

Вид заняття: Практична робота.

Методи проведення заняття: пояснення, бесіда, самостійна робота студента.

Матеріально-технічне, інформаційне та дидактичне забезпечення: калькулятори, завдання практичної роботи.

Рекомендована література:

1. Ю.Г. Тормоса Ціни та цінова політика: Навчальний посібник .-К.: КНЕУ, 2003.-с.49-60.

2. Є. Я. Агеєв, Т.В. Шахматова, С.В. Піса Ціноутворення: теорія і практикум: Навчальний посібник - Львів: Новий Світ – 2000, 2012.- с. 177-208.

3.О.Є Мазур Ринкове ціноутворення: Навчальний посібник – К.: Центр учбової літератури, 2012.- c.222-241, с. 258-278

Основні теоретично-розрахункові положення теми

Витратні методи ціноутворення полягають в тому, що основою для визначення ціни є базові витрати на одиницю продукції, до яких додається надбавка - величина, що покриває невраховані витрати і прибуток. Через це їх часто називають "витрати плюс". Цими методами в ринковій системі господарювання визначають нижню межу ціни, відтак кінцева ринкова ціна може бути вище за неї.

Ціни, розраховані на основі витрат, називаються витратними.

Залежно від того, які витрати узято за базові, виділяють такі методи типу "витрати плюс":

1) метод повних витрат (повної собівартості);

2) метод виробничих витрат (виробничої собівартості);

3) метод змінних витрат;

4) метод змінних виробничих витрат.

Метод повних витрат (собівартості)

Метод повних витрат (собівартості) полягає в розрахунку ціни на базі всіх витрат, які, незалежно від походження, списуються на одиницю виробу. Таким чином, ціна включає реальну (фактичну) повну собівартість виробу і надбавку – цільовий прибуток. До витрат належать змінні та постійні (чи прямі та непрямі) витрати.

Формули для розрахунку ціни:

Ціна 1 од. = Повні витрати на 1 од. + Надбавка на 1 од.

Надбавка на 1 од. (грн.) = Цільовий прибуток на 1 од.

Метод виробничих витрат (виробничої собівартості)

Метод виробничих витрат є різновидом методу повних витрат з тією різницею, що базові витрати не включають операційні витрати підприємства.

Формули для розрахунку ціни:

Ціна 1 од. = Виробничі витрати на 1 од. + Надбавка на 1 од.

Надбавка на 1 од. (грн.) = Цільовий прибуток на 1 од. + Операційні витрати на 1 од.

Метод змінних витрат

Метод змінних витрат вперше був використаний в США під назвою «директ-кост» - калькуляція за прямими витратами; в Європі застосовують «маржинал-кост» - калькуляція за змінними витратами. У практиці обидва методи взаємозамінні і часто включають один і той самий вид витрат.

Формули для розрахунку ціни:

Ціна 1 од. = Змінні витрати на 1 од. + Надбавка на 1 од.

Надбавка на 1 од. (грн.) = Цільовий прибуток на 1 од. + Постійні витрати на 1 од.