- •№30 Дієприслівник
- •Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду
- •№31 Дієприкметник
- •№32 Числівник
- •Вживання числівників у проф.. Мовленні
- •№33 Займенник
- •№34 Прислівник. Особливості правопису і вживання.
- •№35 Особливості вживання службових частин мови у професійному спілкуванні. Правопис прийменників, сполучників, часток.
- •Прийменник. Використання прийменників у ділових паперах
- •Особливості використання сполучників у професійних текстах
- •№36 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови. Синтаксичні особливості у діловому мов-ні
- •№37 Координація присудка з підметом
- •№38 Тире між підметом і присудком
- •№39 Розділові знаки при однорідних членах речення
- •№40 Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •№41 Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •№42 Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •№43 Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •№44 Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •№45 Документ. Вимоги до укладання. Види документів та класифікація
- •№46 Реквізити документів та їх написання. Вимоги до тексту документа
- •18. Резолюція.
- •24. Гриф погодження.
- •№47. Документи щодо особового складу, їх характеристика
- •№48 Автобіографія
- •№ 49. Заява
- •№ 50.Характеристика
- •№51. Резюме
- •№52. Довідково-інфом. Документи. Протоколи, правила їх оформлення
- •№55. Службові та внутрішні довідки, зовнішні та внутрішні довідки, їх реквізити
- •№56. Службові записки: Доповідні, пояснювальні
- •№57. Службові листи.
- •№58. Доручення. Правила його оформлення
- •1. Усний та письмовий; 2. Цифровий та у вигляді тексту; 3. Разовий та періодичний.
№38 Тире між підметом і присудком
Тире ставиться при відсутності зв’язки, якщо: 1) Присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку і стоїть після підмета (Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Хвильовий)). 2) Один із головних членів виражений іменником у називному відмінку, а другий — неозначеною формою дієслова (Говорити — річ нудна. Працювати слід до дна (М. Рильський)). 3) Підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова, навіть коли перед присудком стоїть частка не (Життя прожить — не поле перейти (Нар. тв.)).
Тире також ставиться, якщо перед присудком, вираженим іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова, стоять слова то, це, це значить, ось (Поезія — це завжди неповторність (Л. Костенко)).
Тире не ставиться, якщо: 1) Підмет чи присудок виражені особовим або питальним займенником (Він запеклий мисливець (Ю. Збанацький)). 2) До складу присудка входять слова як, ніби, мов, неначе (На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра)). 3) Перед присудком стоїть частка не, крім випадків, коли підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова (Пор.: Кров людська не водиця, проливати не годиться (Нар. тв.) — Любити — не знати спокою). 4) Перед присудком є другорядний член речення, що відноситься до нього (Хліб усьому голова (Нар. тв.)). 5) Присудок виражений прикметником або присвійним займенником (З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода)).
Тире може ставитися, якщо хочуть виділити присудок, підкреслити його смислове навантаження в реченні; у такому випадку він виділяється й інтонацією (Це — моя мати).
№39 Розділові знаки при однорідних членах речення
1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома:
Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла).
Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся і довго розглядав земне нив'я (Панас Мирний).
2. Кома ставиться між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко);Крик, та гул, та жарт стоять понад річкою (Панас Мирний).
3. Якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, то кома перед ними не ставиться: Летів і танув сніг (М. Рильський); Сила та розум — краса людини (Народна творчість); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).
4. Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але), що з'єднують однорідні члени, ставиться кома: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Марко озирнувся, але нічого не побачив (Ж. Стельмах); Світить місяць, та не гріє (Народна творчість).
5. Між парами однорідних членів ставиться кома: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усаченко).
6. Якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались на берег (Я. Ваш)